Рішення

від 29.05.2015 по справі 753/13083/14-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13083/14-ц

провадження № 2/753/393/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарі Стрільчук Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - Київське відділення №5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» про усунення перешкод в користуванні власністю, відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 16.07.2014 року звернулась до суду з позовом до ТОВ «Споживчий Центр» - Київське відділення №5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» про усунення перешкод в користуванні власністю, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивачка ОСОБА_2 зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, розташованої на другому поверсі; невід»ємною частиною квартири є балкон, що виходить на проспект М.Бажана; безпосередньо під квартирою позивачки - на першому поверсі знаходиться установа «Швидкогроші» (юридична особа - ТОВ «Споживчий Центр», відповідач).

01.03.2014 року без будь-якої згоди позивачки, всупереч встановленим вимогам, на балконі квартири НОМЕР_2 відповідачем було розміщено інформаційну вивіску «Швидкогроші»; на звернення позивачки до керівництва вищезазначеної установи з метою пояснення причин такого самовільного поводження з її власністю, керівник даного відділення пообіцяв вирішити питання шляхом зняття вивіски чи перенесення її за межі балкону, але жодних дій вчинено не було.

Оскільки вивіска була приварена до балкону без згоди позивачки, остання не може повноцінно користуватися балконом, утеплити його, сушити білизну тощо; при несприятливих погодних умовах - гучно відчувається шум вітру, що заважає позивачці працювати в домашніх умовах та повноцінно відпочивати.

На протязі березня - травня 2014 року позивачка двічі надсилала претензію на адресу «Швидкогроші», але відповіді на претензію позивачкою не було отримано, перешкоди у користуванні майном Позивачки не усунуто; своїми діями відповідач порушив права Позивачки як власника майна, також спричинив моральну шкоду, позивачка вимушена була звертатися за юридичною допомогою, тому позивачка вимушена була звернутися до суду з даним позовом та просить суд (з урахуванням уточнених та доповнених вимог) постановити рішення, яким - зобов»язати Відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною позивачці квартирою АДРЕСА_1 та демонтувати вивіску з балкону; заборонити Відповідачу розміщувати вивіску на балконі та інших місцях квартири НОМЕР_2; зобов»язати Відповідача провести ремонт балкону чи відшкодувати витрати на його ремонт, які оцінюються позивачкою у розмірі 2500,00 грн.; зобов»язати Відповідача відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн., а також - понесені позивачкою витрати на послуги служби доставки кореспонденції у розмірі 168,08 грн. та судові витрати - (487,20 + 4,87) = 492,07 грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги (в редакції від 30.04.2015 року) підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі; представник відповідача - ТОВ «Споживчий Центр» - Київське відділення №5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» в судове засідання не з»явився повторно; до матеріалів справи Відповідачем в особі представника ОСОБА_5 (довіреність від 25.12.2014 року) надано письмові заперечення, згідно яких відповідач просить в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, стверджуючи, що позовні вимоги заявлено без достатніх правових підстав та обґрунтування та вони не підтверджені належними доказами.

Заслухавши пояснення представника позивачки - ОСОБА_4 в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

В судовому засіданні встановлено: згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.08.2007 року ОСОБА_2 (позивачка) є власником ? частини квартири АДРЕСА_1; зазначена квартира є трикімнатною, житловою площею 57,50 кв. м, загальною площею 100,70 кв. м (а.с.10-13); зазначена квартира знаходиться на другому поверсі 18-поверхового будинку, квартира обладнана лоджією площею 1,9 кв. м (а.с.16-18); співвласником іншої ? частини квартири є ОСОБА_6 (а.с.10).

Ствердження позивачки ОСОБА_2 про те, що безпосередньо під квартирою позивачки - на першому поверсі знаходиться нежитлове приміщення, що перебуває у користуванні ТОВ «Споживчий Центр» - Київське відділення №5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» під назвою «ШвидкоГроші» (юридична особа - ТОВ «Споживчий Центр», відповідач) - не заперечуються Відповідачем; останній також не заперечує факт розміщення на зовнішній стороні балкону квартири НОМЕР_2 (тобто на рівні другого поверху) вивіски, що належить відповідачеві (вивіска) під назвою «ШвидкоГроші», яку розміщено та встановлено 01.03.2014 року Відповідачем без згоди та дозволу позивачки ОСОБА_2 (а.с.14, 74-77).

Позивачкою ОСОБА_2 на протязі березня - травня 2014 року двічі надсилались претензії на адресу «ШвидкоГроші» (відповідачеві) з вимогою демонтування зазначеної вивіски, але належної відповіді по суті питання від Відповідача вона не отримала (а.с.19-24).

Згідно ст.383 ЦК України власник (співвласник) житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї та інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків встановлених законом.

Згідно ст.10 ЖК України, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 (в редакції постанови КМУ №5 від 14.01.2009 року) власник квартири зобов»язаний використовувати приміщення за призначенням.

Згідно ч.6 ст.9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідачем не надано до матеріалів справи належних доказів щодо отримання ним від Головного управління з питань реклами Київської міської державної адміністрації відповідного дозволу на розміщення вивіски «ШвидкоГроші» - на зовнішній стороні балкону, на рівні другого поверху - квартири АДРЕСА_1, співвласником якої є Позивачка, без згоди останньої (а.с.14).

Згідно ст.16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами відповідних місцевих рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що вимога позивачки ОСОБА_2 до Відповідача щодо демонтування вивіски «ШвидкоГроші» є правомірною, тобто позов в цій частині підлягає задоволенню, а саме - Відповідач зобов»язаний демонтувати вивіску «ШвидкоГроші» з балкону квартири АДРЕСА_1 співвласником якої є ОСОБА_2, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження усунення порушеного права Позивачки в цій частині позову.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є (в тому числі) втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Позивачкою ОСОБА_2 на підтвердження понесених нею витрат, пов»язаних з порушенням відповідачем її цивільного права, як співвласника квартири, та спрямованих на відновлення порушеного права, надані відповідні квитанції на суму (45,00 + 50,00 + 14,64 + 25,44 + 6,36) = 141,44 грн. (а.с.113-118), які підлягають стягненню з Відповідача на користь ОСОБА_2

Оскільки Позивачкою не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вартості ремонту балкону квартири НОМЕР_2 або відповідних витрат на його ремонт - у разі пошкодження його незаконними діями Відповідача, тому в задоволенні вимоги в частині зобов»язання Відповідача провести ремонт балкону чи відшкодувати витрати на його ремонт, які оцінюються позивачкою у розмірі 2500,00 грн. - має бути відмовлено.

Крім того, оскільки підлягає задоволенню вимога позивачки в частині зобов»язання Відповідача демонтувати вивіску «ШвидкоГроші» з балкону квартири АДРЕСА_1 співвласником якої є ОСОБА_2, тому не може бути задоволено її вимогу в частині заборони Відповідачу розміщувати вивіску на балконі та інших місцях квартири НОМЕР_2 (на майбутнє).

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов»язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що відповідно до зазначених норм закону відповідальність за спричинену моральну шкоду, завдану позивачці ОСОБА_2, має бути покладено на Відповідача; оцінюючи обсяг заподіяних Позивачці моральних страждань, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених позивачкою вимог і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 в порядку відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн., що відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Заперечення відповідача в частині вимог позивачки, які підлягають до задоволення, є безпідставними та такими, що не доведені в судовому засіданні належними доказами, тому судом не приймаються.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати в сумі 492 грн. 07 коп. (а.с.1).

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.ст.11-16, 22, 23, 320, 383, 391, 1166, 1167 ЦК України, Закону України «Про рекламу», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - Київське відділення №5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 38122389) демонтувати вивіску «ШвидкоГроші» з балкону квартири АДРЕСА_1

співвласником якої є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - Київського відділення №5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 38122389) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 141 грн. 44 коп. збитків, 2000 грн. 00 коп. - в порядку відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судові витрати в сумі 492 грн. 07 коп., а всього - 2633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 51 коп. В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.