Рішення

від 23.09.2015 по справі 904/7000/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.15р. Справа № 904/7000/15

За позовом міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (м. Дніпропетровськ)

до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 204» (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Білан О.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. №1448 від 20.07.15

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» звернулось з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 204» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 76499,63грн, 10910,27грн - пені, 1904,56грн - 3% річних, 52802,15грн - інфляційного збільшення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №060438 від 15.10.2010 щодо своєчасної та повної оплати спожитої теплової енергії.

Відповідач відзив на позов не надав та не забезпечив явку представника в судове засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Так, згідно матеріалами справи відповідач зареєстрований за адресою: 49106, м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. 3. Саме за вказаною адресою надсилалися ухвали суду від 07.08.2015, 03.09.2015.

В судовому засіданні 22.09.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

15.10.2010 між МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» (Енергопостачальна організація) і обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив № 204» (Споживач) був укладений договір №060438 про постачання теплової енергії.

Згідно з п. 1.1 договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цими договором.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб); гаряче водопостачання - протягом 350 діб; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Відповідно до п. 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів або за згодою сторін будь - яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (пункт 7.2 договору).

Згідно з п. 7.6 договору для споживачів, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями (додаток №1) з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем згідно з пунктом 7.4 договору.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як зазначено вище, між сторонами було укладено договір №060438 від 15.10.2010 та про постачання теплової енергії.

На виконання вказаних договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 180850,03грн, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому - передачі виконаних робіт за період з листопада 2013 року по квітень 2015 року.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з вказівкою періоду, за який він сплачує.

За умовами пункту 7.4 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення передплати вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ході вирішення спору встановлено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №060438 від 15.10.2010 щодо повної оплати вартості теплової енергії. Заборгованість за період з 01.11.2013 по 01.07.2015 становила 76499,63грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.

Пунктом 8.2.3 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок пені за період з 18.11.2014 по 14.07.2015 в розмірі 10910,27грн (з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача 3% річних за період з 16.12.2013 по 14.07.2015 складають 1904,56грн, сума інфляційних втрат за період з січня 2014 по червень 2015 року - 52802,15грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 204» (49106, м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. 3, ідентифікаційний код 23928302) на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, буд. 37, ідентифікаційний код 32082770) 76499,63грн - основного боргу, 10910,27грн - пені, 1904,56грн - 3% річних, 52802,15грн - інфляційних втрат, 2842,33грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 28.09.2015

Суддя В.О. Татарчук