Рішення

від 23.09.2015 по справі 904/7051/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.15р. Справа № 904/7051/15

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №345", м. Дніпропетровськ

про стягнення 53 398,09 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2007 від 04.11.2014 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.08.2015 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 345" заборгованість у сумі 53 398,09 грн., з яких: 37 545,63 грн. - основна сума боргу, 7 881,29 грн. - пеня, 415,78 грн. - 3% річних, 7 555,39 грн. - інфляційні втрати.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №080567 від 15.10.2005 року про постачання теплової енергії в частині своєчасного та повного розрахунку за теплову енергію, поставлену за період з 01.12.2014 року по 30.06.2015 року, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 37 545,63 грн. Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у сумі 415,78 грн. та пеня у сумі 7 881,29 грн. за загальний період з 20.01.2015 року по 10.07.2015 року, а також інфляційні втрати у сумі 7555,39 грн. за загальний період з 01 лютого 2015 року по 10.07.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

У відзиві на позовну заяву, а також у доповненнях до відзиву від 21.09.2015 року відповідач не заперечує проти позовних вимог на суму 37 545,63 грн. Разом з тим просить розстрочити заборгованість рівними платежами на 7 місяців, обґрунтовуючи це скрутним матеріальним становищем, доказами спроможності сплатити заборгованість у період розстрочки. При цьому також просить припинити провадження у справі у сумі 3 000,00 грн. у зв'язку з частковою оплатою 18.09.2015 року суми заборгованості за спожиту теплоенергію.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив та доповнення до відзиву з наведених у них підстав.

Розгляд справи призначався на 31.08.2015 року та на 23.09.2015 року.

У судовому засіданні 23.09.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2005 року між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - Енергопостачальна організація, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №345" (далі - Споживач, Відповідач) укладено договір № 080567 про постачання теплової енергії (далі - Договір).

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

технологічні потреби - згідно з виробничою програмою;

кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Сторони передбачили, що облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на опалення та гарячого водопостачання: ж/м Тополь-1, буд. 15 (Аптека № 345) /пункт 5.2. договору/.

За змістом пункту 6.1. договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів.

Відповідно до пункту 7.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 7.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується у акт (у 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії за формою додатку 4.

За умовами пунктів 7.3., 7.4. договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачеві не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується у рахунок наступних платежів.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.10.2008 року (пункт 11.1. договору).

Відповідно до пункту 11.4. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії будь-якою із сторін не буде письмово заявлено про його припинення.

На виконання умов договору у період з грудня 2014 року по квітень 2015 року позивач поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 47 622,95 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, а саме: за грудень 2014 року на суму 10 077,32 грн., за січень 2015 року на суму 11 598,62 грн., за лютий 2015 року на суму 9658,33 грн., за березень 2015 року на суму 10 297,09 грн., за квітень 2015 року на суму 5991,59 грн. (а.с. 26 - 30 том 1).

Для отримання оплати за поставлену теплову енергію позивачем були оформлені наступні рахунки: № 080567 від 31.12.2014 року за грудень 2014 року на суму 10077,32 грн.; № 080567 від 31.01.2015 року за січень 2015 року на суму 11 598,62 грн.; № 080567 від 28.02.2015 року за лютий 2015 року на суму 9 658,33 грн.; № 080567 від 31.03.2015 року за березень 2015 року на суму 10 297,09 грн.; № 080567 від 30.04.2015 року за квітень 2015 року на суму 5 991,59 грн. (а.с. 21 - 25 том 1).

Рахунки за теплову енергію разом з актами прийому-передачі виконаних робіт за грудень 2014 року та січень - квітень 2015 року були отримані представником відповідача, що підтверджується копіями реєстрів рознесення, податкових накладних та актів виконаних робіт (а.с. 34 - 38 том 1).

З урахуванням викладеного та відповідно до пункту 7.4. договору оплата спожитої відповідачем теплової енергії мала бути здійснена:

до 20.01.2015 року - по рахунку за грудень 2014 року на суму 10 077,32 грн.;

до 11.02.2015 року - по рахунку за січень 2015 року на суму 11 598,62 грн.;

до 12.03.2015 року - по рахунку за лютий 2015 року на суму 9 658,33 грн.;

до 14.04.2015 року - по рахунку за березень 2015 року на суму 10 297,10 грн.;

до 19.05.2015 року - по рахунку за квітень 2015 року на суму 5 991,58 грн.

У період з 23.03.2015 року по 27.08.2015 року відповідачем оплата здійснена частково у загальній сумі 10 077,32 грн., що підтверджується банківськими виписками за 23.03.2015 року, за 06.04.2015 року та за 27.08.2015 року (а.с. 82 - 86 том 1).

Таким чином, залишок несплаченої суми станом на 27.08.2015 року складає 37 545,63 грн. (47 622,95 - 10 077,32 = 37 545,63). Несплата відповідачем 37 545,63 грн. за спожиту теплову енергію і стала причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 7.3., 7.4. договору строк оплати є таким, що настав, докази щодо оплати за спожиту теплову енергію відповідачем надані частково.

Так, відповідно до платіжного доручення № 535 від 18.09.2015 року відповідачем було сплачено 3000,00 грн. за теплову енергію згідно рахунку № 080567 від 31.01.2015 року, що підтверджується позивачем відповідно до наданої ним довідки від 22.09.2015 року (а.с. 91, 93 том 1).

За таких обставин на час винесення рішення спір між сторонами у частині стягнення основного боргу у сумі 3 000,00 грн. відсутній, а заборгованість відповідача складає 34545,63 грн. (37 545,63 - 3 000,00 = 34 545,63).

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з пунктом 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 3 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, сума, що підлягає стягненню з відповідача в порядку відшкодування заборгованості за спожиту теплову енергію складає 34 545,63 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до підпункту 8.2.3. договору у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії за договором розрахована у загальній сумі 7 881,29 грн. за загальний період з 20.01.2015 року по 10.07.2015 року (а.с. 87 том 1).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що при розрахунку позивачем допущена арифметична помилка стосовно визначення підсумкової суми, яка фактично буде складати 7 407,87 грн. При цьому сума пені за прострочку в оплаті за кожним актом окремо визначена правильно, а саме:

841, 19 грн. - із заборгованості у сумі 10 077,32 грн. за актом за грудень 2014 року (з урахуванням оплати 5 077,32 грн. 23.03.2015 року, 2 000,00 грн. 06.04.2015 року) за період з 20.01.2015 року по 05.04.2015 року;

2 707,40 грн. - із заборгованості у сумі 11 598,62 грн. за актом за січень 2015 року за період з 12.02.2015 року по 10.07.2015 року;

1 857,57 грн. - із заборгованості у сумі 9 658,33 грн. за актом за лютий 2015 року за період з 16.03.2015 року по 10.07.2015 року;

1 489,55 грн. - із заборгованості у сумі 10 297,09 грн. за актом за березень 2015 року за період з 14.04.2015 року по 10.07.2015 року;

512,16 грн. - із заборгованості у сумі 5 991,58 грн. за актом за квітень 2015 року за період з 20.05.2015 року по 10.07.2015 року.

Усього: 7 407,87 грн. (841,19+2707,40 + 1857,57 + 1489,55 грн. + 512,16 = 7407,87).

на суму 10 297,09 грн., за квітень 2015 року на суму 5991,59 грн. (а.с. 26 - 30 том 1).

Таким чином, заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню до 7 407,87 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних із сум заборгованості за кожним актом окремо, які відповідають сумам боргу та періоду, зазначеним у розрахунку пені, розраховані за загальний період з 20.01.2015 року по 10.07.2015 року у загальній сумі 415,78 грн.

За результатом перевірки розрахунку 3% річних порушень не встановлено.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 7 555,39 грн. розраховані за період з 01.02.2015 року по 10.07.2015 року.

За результатом перевірки здійсненого розрахунку встановлено, що він здійснений невірно. Таким чином, приймаючи до уваги межі позовних вимог згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача, складатимуть 7 553,63 грн., з яких:

- 2 189,35 грн., заявлені позивачем до стягнення із заборгованості у сумі 10 077,32 грн. за актом за грудень 2014 року (з урахуванням оплати 5 077,32 грн. 23.03.2015 року, 2 000,00 грн. 06.04.2015 року) за період лютий - червень 2015 року, хоча фактично інфляційні втрати за цей період складають 2 192,91 грн. (1682,91 грн. із заборгованості у сумі 10077,32 грн. за лютий - березень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 116,7% та 510,00 грн. із заборгованості 3000,00 грн. за квітень - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 117%);

- 3 433,19 грн. із заборгованості у сумі 11 598,62 грн. за актом за січень 2015 року за період березень - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 129,6%;

- 1 639,41 грн., заявлені позивачем до стягнення із заборгованості у сумі 9 658,33 грн. за актом за лютий 2015 року за період квітень - червень 2015 року, хоча фактично інфляційні втрати за цей період з урахуванням сукупного індексу інфляції 117% складають 1641,92 грн.;

- 267,72 грн. із заборгованості у сумі 10 297,09 грн. за актом за березень 2015 року за період травень - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 102,6%;

- 23,96 грн. із заборгованості у сумі 5 991,58 грн. за актом за квітень 2015 року за період - червень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,4%.

Усього: 7 553,63 грн. (2 189,35 + 3433,19 + 1 639,41 + 267,72 + 23,96 = 7 553,63).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 49922,91 грн., з яких: 34 545,63 грн. - основний борг, 415,78 грн. - 3% річних, 7 407,87 грн. - пеня, 7 553,63 грн. - інфляційні втрати.

Заявлене відповідачем клопотання щодо розстрочки суми заборгованості на 7 (сім) місяців підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 7.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

За змістом пункту 7.2. зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Задовольняючи заявлене відповідачем клопотання про розстрочку виконання судового рішення, суд приймає до уваги його тяжке фінансове становище, підтверджене наданим фінансовим звітом станом на 31.07.2015 року, важливість його фармацевтичної діяльності для усіх верств населення, відсутність обгрунтованих заперечень з боку позивача, а також здатність і бажання погасити заборгованість перед позивачем, які відповідач довів двома періодичними платежами у загальній сумі 6 000,00 грн. під час розгляду справи.

Таким чином, відповідачем надані достатні докази, які свідчать про те, що зазначені у відзиві обставини ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають можливості його виконання в майбутньому шляхом у період розстрочки виконання судового рішення строком на 7 (сім) місяців.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

З урахуванням викладеного, а також припинення провадження в частині стягнення 3000,00 грн., за умови подання клопотання позивач має право на повернення судового збору у сумі 102,64 грн. (3000,00 х 1827,00 / 53 398,09 = 102,64)

Разом з тим відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 708,10 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (49922,91 х 1827,00 / 53398,09 = 1 708,10).

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 345" (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, буд. 15, ідентифікаційний код 24446278) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 37, ідентифікаційний код 32082770) основний борг у сумі 34 545,63 грн., 3% річних у сумі 415,78 грн., пеню у сумі 7 407,87 грн., інфляційні втрати у сумі 7 553,63 грн., судовий збір у сумі 1 708,10 грн.

Розстрочити виконання рішення у цій частині на 7 (сім) місяців зі сплатою суми боргу за наступним графіком: до кінця жовтня 2015 року - 7 375,85 грн.; до кінця листопада 2015 року - 7 131,84 грн.; до кінця грудня 2015 року - 7 131,84 грн.; до кінця січня 2016 року - 7375,85 грн.; до кінця лютого 2016 року - 7 375,85 грн.; до кінця березня 2016 року - 7 375,85 грн.; до кінця квітня 2016 року - 7 375,91 грн.

У позові в частині стягнення пені у сумі 473,42 грн., інфляційних втрат у сумі 1,76 грн. відмовити.

Провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 3 000,00 грн. припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2015 року.

Суддя ОСОБА_3