Рішення

від 30.09.2015 по справі 907/807/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.2015 Справа № 907/807/15

Суддя Якимчук Л.М.

Розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банкВ» , м. Ужгород

До відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПроектпродсервісВ» , с. Минай, Ужгородський район

Про стягнення 316 782,71 грн.

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 29.04..2015 №20/15

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Комерційний інвестиційний банкВ» , м. Ужгород, звернувся з позовом до суду до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПроектпродсервісВ» , с. Минай, Ужгородський район, про стягнення 316 782,71 грн.

У ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Вказує, що заборгованість у розмірі 316 782,71 грн., з яких 145 000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 29590,19 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 22631,92 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 3956,71 грн. - 3 % річних; 36250,00 грн. - штраф; 74278,28 грн. - інфляційні втрати та 5 075,00 грн. - комісія за користування кредитом, матеріалами справи, доказами, зокрема, копіями договору кредиту за овердрафтом №02-5/3о-2-14 від 17.01.2014, додатковими угодами до договору від 30.01.2014 №1, від 28.02.2014 №2, від 18.03.2014 №3, від 25.04.2014 №4, від 15.05.2014 № 5, від 19.05.2014 № 6, від 28.07.2014 №7, випискою з особового рахунку боржника, розрахунком заборгованості, тощо.

Відповідач явку уповноваженого представника у судові засідання повторно не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позов не подав, тому суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

суд встановив:

Сімнадцятого січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством „Комерційний інвестиційний банкВ» , м. Ужгород (позивач у праві, кредитор за договором) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПроектпродсервісВ» , с. Минай, Ужгородський район (відповідач у справі, позичальник за договором) укладено договір кредиту за овердрафтом №02-1/3о-2-14, а в подальшому були укладені додаткові угоди до нього від 30.01.2014 №1, від 28.02.2014 №2, від 18.03.2014 №3, від 25.04.2014 №4, від 15.05.2014 № 5, від 19.05.2014 № 6, від 28.07.2014 №7, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику овердрафт (короткостроковий кредит або сукупність короткострокових кредитів, наданих кредитором позичальникові шляхом здійснення видаткових операцій у безготівковій формі з поточного рахунку позичальника понад залишок власних коштів на рахунку, у межах суми, зазначеної в по.1.2 договору) для здійснення операцій з поточного рахунку понад залишок коштів на поточному рахунку позичальника №26006017000538, відкритому в ПАТ „КомінвестбанкВ» зі сплатою відсотків, комісій та інших платежів відповідно до умов договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору кредиту ліміт кредитування, у межах якого позичальник має право здійснювати видаткові операції зі свого поточного рахунку понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 145 000, 00 грн., якщо інший ліміт не встановлено кредитором, згідно умов п.1.3 цього договору.

Згідно п 1.4 договору кінцевий термін до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за овердрафтом за цим договором - 18 вересня 2014 року.

Пунктом 2.3 договору кредиту встановлено, що за користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору винагороду за його використання у розмірі 25,00 відсотків річних від фактичної заборгованості за рахунком.

Відповідно до п. 2.3.1 договору кредиту відсотки нараховуються щомісячно методом „факт/365(366)В» , тобто з розрахунку фактичної кількості днів у місяці. При цьому відсотки нараховуються на суму зобов'язань позичальника (під сумою зобов'язань розуміється сума залишку на рахунку заборгованості по овердрафту наприкінці кожного дня) пропорційно кількості днів , протягом яких це зобов'язання враховувалося кредитором на рахунку заборгованості позичальника по овердрафту.

Згідно п. 5.2.1 договору кредиту позичальник зобов'язаний забезпечити виконання своїх зобов'язань за цим договором. Погасити овердрафт в повному обсязі у термін, передбачений п.1.4 договору.

Пунктом 5.2.2 договору кредиту встановлено, що позичальник зобов'язаний в повному обсязі сплатити кредитору відсотки за користування овердрафтом, комісію за встановлення ліміту кредитування, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, у розмірі і порядку, зазначеному в розділі 2 договору.

Відповідно до п. 6.1 договору кредиту у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні цим збитки. Збитки стягуються в повній сумі понад суму неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 6.2 договору кредиту у випадках порушення позичальником термінів погашення овердрафту, а також, якщо сплата відсотків і комісій прострочена більш ніж на 2 (два) календарні дні, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від простроченої суми за кожендень прострочення платежу.

Пунктом 6.3. договору кредиту встановлено, що у випадку порушення позичальником умов, визначених п. 1.4 договору, кредитор має право вимагати від позичальника сплатити штраф у розмірі 25 (двадцять п'ять) відсотків від суми коштів від розміру максимального ліміті заборгованості по кредиту за овердрафтом, що зазначені у п. 1.2. цього договору.

На виконання умов договору позивач видав відповідачу грошову суму у розмірі 145 000 грн., яка є максимальним лімітом заборгованості. Зазначене підтверджується копіями виписки по особовому рахунку відповідача, розрахунком заборгованості, перевіреним судом. Овердрафт надався на умовах поворотності, строковості та платності. Всупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, овердрафт в порядку і терміни, передбачені договором не повернув, проценти за користування овердрафтом не сплатив, тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно частин 1,3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених в договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 2 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки (пеня, штраф).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку , передбачених цим кодексом, іншими законами та договором

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач заявлену суму позову довів належними та допустимими доказами, а відповідач зазначене не спростував.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом стягнення з відповідача суми 316 782,71 грн., з яких 145 000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 29590,19 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 22631,92 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором нарахована на підставі п. 6.2 договору за період з 18.09.2014 по 18.03.2015, з врахуванням вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України; 3956,71 грн. - 3 % річних за період з 18.09.2014 до 16.08.2015 та 74278,28 грн. - інфляційні втрати за період з 18.09.2014 до 16.07.2015, в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України; 36250,00 грн. - штраф нарахований на підставі п. 6.3 договору та 5 075,00 грн. - комісія за користування кредитом нарахована на підставі п. 2.3. договору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПроектпродсервісВ» (89427, Ужгородський район, с. Минай, вул. І.Франка, буд. 13, код ЄДРПОУ 38839070) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банкВ» (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 10 код ЄДРПОУ 19355562) суму 316 782 (триста шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 71 коп., з яких 145 000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 29590,19 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 22631,92 грн. - пеня; 3956,71 грн. - 3 % річних, 74278,28 грн. - інфляційні втрати; 36250,00 грн. - штраф та 5 075,00 грн. - комісія за користування кредитом, а також суму 6 335 (шість тисяч триста тридцять п'ять) грн. 66 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.10.2015.

Суддя Л.М.Якимчук