Рішення

від 22.09.2015 по справі 910/15503/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2015Справа № 910/15503/15

За позовом Приватного підприємства «БМФ-Страж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»

про стягнення 31 842, 00 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Бадзим О.В. - директор;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «БМФ-Страж» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (далі - відповідач) про стягнення 31 842, 00 грн. Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору він надав відповідачу охоронні послуги, які останнім не були оплачені в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2015 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) порушено провадження у справі № 910/15503/15, розгляд справи призначено на 13.07.2015 р.

26.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

10.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-23/944 від 10.07.2015 р., у зв'язку з тривалим лікарняним судді Трофименко Т.Ю., справу № 910/15503/15 передано на повторний автоматичний розподіл. Внаслідок повторного автоматичного розподілу справу № 910/15503/15 передано на розгляд судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2015 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 910/15503/15 до свого провадження, її розгляд призначено на 05.08.2015 р.

31.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 03.09.2015 р.

06.08.2015 р. та 02.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Оскільки судове засідання 03.09.2015 р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2015 р. розгляд справи № 910/15503/15 призначено на 22.09.2015 р.

21.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла довідка про стан заборгованості відповідача в розмірі 31 842, 00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2015 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 22.09.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2012 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір № 120904 про надання охоронних послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону майно на об'єкті: «Будівництво житлового будинку з вбудованими об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Радунській № 28-32 у Деснянському районі м. Києва» відповідно до дислокації (Додаток № 1), надалі - об'єкт. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторсько-сторожова охорона.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що охорона матеріальних цінностей, які знаходяться за межами об'єкту, що охороняються, здійснюється згідно з окремою домовленістю на підставі Додаткової угоди.

Згідно з п. 1.3. Договору охорона об'єкту здійснюється одним цілодобовим постом у дні і години, вказані у дислокації (Додаток № 1), та згідно регламенту несення служби на постах, який визначений в Інструкції по охороні об'єкту (Додатку № 2). Кількість постів охорони може збільшуватися залежно від обставин рішенням замовника. Система охорони об'єкту та дислокація постів визначається виконавцем та узгоджується замовником у Додатках, вказаних у п.п.1.4. Договору.

Додаток № 1 «Дислокація постів», Додаток № 2 «Інструкція по охороні об'єкта замовника, Додаток № 3 «Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону» та Додаток № 4 «Вартість послуг» є невід'ємними складовими частинами Договору. Додаток № 2 та Додаток № 3 узгоджуються представником замовника та виконавця не пізніше 5 діб з моменту взяття об'єкту під охорону. Зміни та доповнення у Додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін (п.п. 1.4., 1.5. Договору).

В силу п. 7.1. Договору загальна вартість послуг виконавця за Договором викладена у Додатку № 4, який є невід'ємною частиною Договору і містить в собі комерційну таємницю сторін. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умовами п. 7.2. Договору сплата замовником вартості охоронних послуг здійснюється наступним чином: (пп. 7.2.1.) Виконавець надає акт виконаних робіт не пізніше останнього числа звітного місяця, замовник протягом 5 днів від дня отримання акту виконаних робіт підписує його, або дає вмотивовану відмову прийняти акт (висуває письмові претензії до виконавця). Прийнятий (підписаний) акт виконаних робіт вважається таким, що підлягає виконанню; (пп. 7.2.2.) Замовник на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт до 20 числа наступного місяця сплачує виконавцю вартість послуг за попередній місяць при отриманні коштів від замовника будівництва, замовник зобов'язується вживати заходів щодо своєчасного отримання коштів від замовника будівництва. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 7.3. Договору факт надання замовнику охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається та затверджується представниками замовника і виконавця щомісячно. Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії Договору.

Відповідно до п. п. 9.1., 9.2. Договору, він набирає чинність з 10.04.2012 р. і діє до 31.12.2012 р. Після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається поновленим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за 10 діб.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на суму 518 622, 00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № БМ-0000029 від 30.04.2012 р. на суму 10 248, 00 грн., № БМ-0000036 від 31.05.2015 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000044 від 29.06.2012 р. на суму 12 810, 00 грн., № БМ-0000053 від 31.07.2012 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000061 від 31.08.2012 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000071 від 30.09.2012 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000079 від 31.10.2012 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000086 від 30.11.2012 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000094 від 31.12.2012 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000007 від 31.01.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000015 від 28.02.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000023 від 31.03.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000032 від 30.04.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000040 від 31.05.2015 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000048 від 30.06.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000058 від 31.07.2015 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000070 від 31.08.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000081 від 30.09.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000094 від 31.10.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № 0000104 від 18.11.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № БМ-0000113 від 31.12.2013 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000007 від 31.01.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000016 від 28.02.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000023 від 31.03.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-00000030 від 30.04.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000037 від 31.05.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000042 від 30.06.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000047 від 31.07.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000053 від 31.08.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000059 від 30.09.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000063 від 31.10.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000066 від 30.11.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000069 від 31.12.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000001 від 31.01.2015 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000005 від 02.02.2015 р. на суму 1 098, 00 грн.

При цьому, слід зауважити, що акти № ОУ-0000069 від 31.12.2014 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000001 від 31.01.2015 р. на суму 15 372, 00 грн., № ОУ-0000005 від 02.02.2015 р. на суму 1 098, 00 грн. не були підписані відповідачем, проте як згідно з наявними у справі доказами (описом - вкладенням у цінний лист та реєстрами про передачу документів) направлялись відповідачу.

В порядку п. 7.2.1. Договору відповідач не надав мотивовану відмову від підписання вказаних актів, а тому суд дійшов висновку, що визначені ним послуги були прийняті відповідачем.

У свою чергу, надані послуги відповідач оплатив не у повному обсязі, сплативши згідно з поясненнями позивача, не спростованими відповідачем, 486 780, 00 грн., внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 31 842, 00 грн.

З огляду на те, що відповідач в добровільному порядку відмовляється погасити вказану суму боргу, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним у позивача та надані останнім послуги, вони мають бути оплачені у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не представлено доказів відсутності заявленого до стягнення основного боргу перед позивачем.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи все вищезазначене, відповідна сума боргу, яка існує на момент розгляду даного спору, та наявність якого відповідачем не спростовано, має бути стягнута з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (02140, місто Київ, вулиця Б. Гмирі, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 30210582) на користь Приватного підприємства «БМФ-Страж» (04071, місто Київ, вулиця Олегівська, будинок 36; код ЄДРПОУ 36799555) 31 842 (тридцять одну тисячу вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя В.С. Ломака