Рішення

від 21.09.2015 по справі 910/20405/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015Справа №910/20405/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж"

про стягнення 67 580,36 грн.

за участю представників:

від позивача:Піган В.М.- представник за довіреністю № 1/15 від 24.03.2015 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" про стягнення заборгованості в розмірі 67 580,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 11/08/01 від 11.08.2014 р. в частині своєчасної та повної сплати поставленого товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" утворилась заборгованість.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 39 355,45 грн., пені у сумі 5 947,85 грн., інфляційної складової боргу у сумі 21 341,06 грн. та 3 % річних у сумі 936,00 грн., а всього - 67 580,36 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

11.08.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" (покупець) був укладений договір поставки № 11/08/1 (надалі - договір).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати й оплачувати продукцію. Найменування, кількість, асортимент, загальна вартість кожної партії визначаються на підставі замовлення покупця і рахунку-фактури постачальника та остаточно узгоджуються сторонами шляхом підписання видаткової накладної. Підписана сторонами видаткова накладна має юридичну силу специфікації.

Оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу, протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP, місце поставки - склад покупця, відповідно до Інкотермс 2010 р.

Моментом виконання постачальником обов'язку передати товар вважається дата отримання товару покупцем в місці поставки товару, що підтверджується підписанням видаткової накладної (п. 5.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 11.08.2015 р. (п. 10.1 договору).

Також у судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" товар на загальну суму 84 145,34 грн. на підставі видаткових накладних ВН № 1591 від 12.08.2014 р., ВН № 1592 від 12.08.2014 р., ВН № 1700 від 22.08.2014 р., ВН № 1722 від 27.08.2014 р., ВН № 1721 від 27.08.2014 р., ВН № 1860 від 11.09.2014 р. , про що свідчать довіреності представників на отримання товару та виставлені позивачем рахунки на оплату № 142 від 08.08.2014 р., № 143 від 08.08.2014 р., № 153 від 19.08.2014 р., № 177 від 09.09.2014 р.

Отримавши поставлений за договором товар, відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, оплату товару позивачу здійснив частково на загальну суму 44 789,89 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача та поясненнями представника позивача.

Отже, судом встановлено, що на час подачі позову у відповідача неоплаченим залишився товар на суму 39 355,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У судовому засіданні встановлено, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив частину основної заборгованості у сумі 1 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, а також поясненнями представника позивача.

Отже, сплативши заборгованість у сумі 1 000,00 грн. відповідач припинив у такий спосіб відповідні грошові зобов'язання по оплаті поставленого товару у вказаній сумі, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у ТОВ "ВІВ Електромонтаж" на час розгляду справи наявна основна заборгованість за поставлений товар у сумі 38 355,45 грн., яка підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 5 947,85 грн. за період з 12.09.2014 р. по 26.03.2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що при порушенні строків здійснення платежів за цим договором покупець зобов'язаний оплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що існувала в період порушення, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 5 947,85 грн., тобто у заявленому позивачем розмірі.

Щодо стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 21 341,06 грн. та 3 % річних у сумі 936,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 21 341,06 грн. та 3 % річних у сумі 936,00 грн. за заявлені позивачем періоди.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" про стягнення заборгованості в розмірі 67 580,36 грн. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" основної заборгованості в сумі 1 000,00 грн. припинити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" про стягнення заборгованості в розмірі 66 580,36 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 71, код ЄДРПОУ 33643686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор" (08133, Київська обл., м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38559746) заборгованість у сумі 38 355 (тридцять вісім тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 45 коп., пені у сумі 5 947 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 85 коп., інфляційну складову боргу у сумі 21 341 (двадцять одну тисячу триста сорок одну) грн. 06 коп. та 3 % річних у сумі 936 (дев'ятсот тридцять шість) грн. 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ Електромонтаж" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 71, код ЄДРПОУ 33643686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Елкор" (08133, Київська обл., м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38559746) витрат зі сплати судового збору в сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 21 вересня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 28 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна