Рішення

від 16.09.2015 по справі 910/21179/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/21179/15

За позовом Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС Інжиніринг»

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Ковтун М.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва було подано позовну заяву Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС Інжиніринг» (далі - відповідач) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2015 було порушено провадження у справі № 910/21179/15, розгляд справи призначено на 16.09.2015.

10.09.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про відсутність аналогічного спору.

У судове засідання 16.09.2015 представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 16.09.2015 не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.07.2013 між Комунальним підприємством «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТС Інжиніринг» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди за № 12/07-2013 ОР (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вбудоване приміщення (далі - майно), розміщене за адресою: Полтавська обл., м. Гребінка, вул. 50-років Жовтня, загальною площею 52,0 кв.м. Вартість приміщення згідно бухгалтерських даних становить 18 280,00 грн. Вартість приміщення, що передається в оренду за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкта становить 19 127,00 грн.

Умовами п. 2.1 Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у п. 10.1. цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до Акту приймання-передачі в оренду приміщення від 19.07.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення, а саме - окреме індивідуально-визначене майно - вбудоване приміщення (далі - майно), розміщене за адресою: Полтавська обл., м. Гребінка, вул. 20-років Жовтня, загальною площею 52,00 кв.м.

Згідно з п. 3.1 Договору річна орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої рішенням міської ради. Річна орендна плата без врахування ПДВ становить: 2 008,34 грн.

Згідно з п. 3.4 Договору орендна плата перераховується рівними щомісячними платежами в сумі 200,83 грн, враховуючи ПДВ 33,47 грн не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім на розрахунковий рахунок орендодавця.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає суду про те, що відповідач не сплачує орендну плату, внаслідок чого станом на дату подання позовної заяви до господарського суду міста Києва заборгованість відповідача, встановлена рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2015 у справі № 910/14174/15 складає 4 439,72 грн.

Позивачем було направлено відповідачу Лист № 140 від 05.05.2015 про розірвання договорів оренди, проте відповіді на нього позивач не отримав, в зв'язку з чим був вимушений звернутись з позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України вбачається, що сплата орендної плати є істотною умовою договору, так як не сплативши її відповідач фактично позбавив позивача того, на що останній розраховував при укладенні Договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2015 у справі № 910/14174/15, яке набрало законної сили, встановлено, що в період з липня 2013 р. (13 днів у липні) по липень 2015 р. були надані послуги з оренди приміщення на загальну суму 5 126,42 грн, відповідач свої зобов'язання з оплати орендних платежів виконав частково, сплативши орендну плату за липень у розмірі 200,83 грн, орендну плату за вересень у розмірі 200,83 грн, за березень 2014 р. у розмірі 200,83 грн та за червень 2014 р. у розмірі 200,83 грн, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з оплати оренди у розмірі 4 439,72 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішенням господарського суду був встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором у розмірі 4 439,72 грн, що фактично означає, що така істотна умова Договору оренди, як сплата орендної плати за користування об'єктом оренди, виконується відповідачем з суттєвими порушеннями.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога про розірвання Договору підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди № 12/07-2013 ОР від 19.07.2013, укладений між Комунальним підприємством «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» (37400, Полтавська обл., Гребінківський район, місто Гребінка, вулиця Жовтнева, будинок 100; ідентифікаційний код: 03351697) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТС Інжиніринг» (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21, ЛІТЕРА "У"; ідентифікаційний код: 32597770).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС Інжиніринг» (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21, ЛІТЕРА "У"; ідентифікаційний код: 32597770) на користь Комунального підприємства «Гребінківський комбінат комунальних підприємств» (37400, Полтавська обл., Гребінківський район, місто Гребінка, вулиця Жовтнева, будинок 100; ідентифікаційний код: 03351697) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 21.09.2015.

Суддя О.В. Нечай