Рішення

від 24.09.2015 по справі 910/18714/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015Справа №910/18714/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінком"

про стягнення 118 804, 17 грн.

за участю представників:

від позивача:Ященко Р.Ю.- представник за довіреністю № 14-135 від 13.05.2014 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінком" (далі - ТОВ "Югінком") про стягнення 118 804, 17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/3088-ТЕ-40 від 28.12.2012 р. в частині строків та обсягів поставки природного газу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 90 942,27 грн., пеню у сумі 8 116,39 грн., інфляційні втрати у сумі 17 253,68 грн., 3 % річних у сумі 2 491,83 грн., а всього - 118 804, 17 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югінком" (покупець) був укладений договір № 13/3088-ТЕ-40 купівлі-продажу природного газу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 432 267,00 тис. куб. м.

Згідно з п.п. 5.1, 5.3 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 565 923,90 грн. (п. 5.5 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання щодо поставки газу виконав належним чином, протягом січня - грудня 2013 року поставив газ на суму 438 968,23 грн., що підстверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013 р., від 28.02.2013 р., від 31.03.2013 р., від 30.04.2013 р., від 31.10.2013 р., від 30.11.2013 р., від 31.12.2013 р.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу виконав неналежним чином, оплату за поставлений газ провів частково - у сумі 348 025,96 грн., про що свідчить банківська виписка з рахунку позивача, а, отже у відповідача наявна заборгованість у сумі 90 942,27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наявність заборгованості у відповідача у сумі 90 942,27 грн., підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 8 116,39 грн. за період з 14.05.2013 р. по 13.07.2014 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору, він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому суд зазначає, що нарахування пені здійснюється на наступний день, після дня передбаченого пунктом 6.1 договору.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 8 000,71 грн. грн. за період з 15.05.2013 р. по 13.07.2014 р., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки нарахування пені ним здійснювалось не з дня порушення зобов'язання, а з дня сплати боргу відповідачем, що суперечить Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджений постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. (далі - Інструкція), відповідно до п. 2.19 якої розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження.

Враховуючи викладене, нарахування пені у дні оплати відповідачем заборгованості є невірним, оскільки в ці дні прострочення виконання зобов'язань не було.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 17 253,68 грн. з січня 2014 р. по жовтень 2014 р. та 3 % річних у сумі 2 491,83 грн. за період з 14.05.2013 р. по 17.11.2014 р.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

При цьому суд зазначає, що нарахування матеріальних втрат здійснюється на наступний день, після дня передбаченого пунктом 6.1 договору.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційної складової боргу та 3% річних, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 17 253,68 грн. та 3 % річних у сумі 2 491,83 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки при розрахунку ним були помилково враховано дні сплати боргу відповідачем, що є порушенням Інструкції № 22 від 21.01.2004 р.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій та матеріальних втрат підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінком" про стягнення 118 804, 17 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінком" (99014, АР Крим, м. Севастополь, Комишеве шосе, 49, ідентифікаційний код 32417274) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) основну заборгованість у сумі 90 942 (дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 27 коп., пеню у сумі 8 000 (вісім тисяч) грн. 71 коп., інфляційну складову боргу у сумі 17 253 (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 68 коп., 3% річних в сумі сумі 2 467 (дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 55 коп.

У іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінком" (99014, АР Крим, м. Севастополь, Комишеве шосе, 49, ідентифікаційний код 32417274) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 373 (дві тисячі триста сімдесят три) грн. 28 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 24 вересня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 29 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна