Рішення

від 28.09.2015 по справі 910/19412/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015Справа №910/19412/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр"

про стягнення 39 563, 88 грн.

за участю представників:

від позивача:Михайловський І.В.- представник за довіреністю № 2291/1 від 31.10.2014 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" про стягнення 39 563, 88 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем (лізингоодержувачем) зобов'язань за договором фінансового лізингу № 120830-97/ФЛ-ЮА від 30.08.2012 р. в частині своєчасної сплати лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "ВІЕЙБІ Лізинг" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" заборгованість у сумі 39 563, 88 грн., яка складається з основної заборгованості у сумі 14 519,12 грн., пені у сумі 1 100,55 грн., штрафу у сумі 23 360,00 грн., інфляційної складової боргу у сумі 33,93 грн. та 30 % річних у сумі 550,28 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

30.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 120830-97/ФЛ-ЮА (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу (далі - предмет лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Пунктом 2.4 договору визначено, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та загальних умов, лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з врахування положень пунктів 2.7.-2.10 загальних умов, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 05 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до п. 2.1.7 договору число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке співпадає з числом підписання акту (дата підписання сторонами акту - 05 липня 2008 року. Числом сплати є 05 число календарного місяця протягом - усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці, числом сплати є число останнього робочого дня місяця (наприклад: дата підписання сторонами акту - 31 січня 2008 року. Числом сплати у лютому 2008 року буде 29 число.

Згідно з п. 2.1.8 договору період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

Договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в тому числі обов'язкового підписання сторонами додатків - загальні умови договору, специфікація, довідка, страхування, акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на предмет лізингу, графік сплати лізингових платежів, технічний асістанс до договору). Зобов'язання сторін за договором виникають (крім умов пункту 2.3 договору) з моменту сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно з пунктом 2.3 договору і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатком до договору сторони погодили об'єкт лізингу - автомобіль Хюндай Соната, 2012 року виробництва, шасі № KMHEC41DDCF46118, з графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, останнім днем внесення яких є серпень 2015 р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору фінансового лізингу Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ Лізинг" передало лізингоодержувачу - ТОВ "Український інженерно-технічний центр" об'єкт лізингу, а саме - автомобіль Хюндай Соната, 2012 року виробництва, шасі № KMHEC41DDCF46118, про що свідчить акт прийому-передачі від 25.09.2012 р., внаслідок чого у відповідача виник обов'язок сплачувати лізингові платежі.

Разом з тим, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме: за період з квітня 2015 р. по травень 2015 р. лізингові платежі у загальній сумі 16 965,48 грн., сплатив частково - на суму 2 446,40 грн., про що свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у сумі 14 519,12 грн.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовим лізингом є вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та на той факт, що об'єкт лізингу знаходиться у користуванні відповідача та ним не виконано свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів за період з квітня 2015 р. по травень 2015 р., суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення основної заборгованості за договором фінансового лізингу № 120830-97/ФЛ-ЮА від 30.08.2012 р. у сумі 14 519,12 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 1 100,55 грн. за період з 26.05.2015 р. по 23.07.2015 р. та штраф у сумі 23 360,00 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.1.1 договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому суд зазначає, що нарахування суми пені здійснюється на наступний день з дати закінчення строку сплати лізингових платежів.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 1 093,63 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним враховано останній день сплати лізингового платежу відповідачем.

Що стосується заявленого до стягнення штрафу у сумі 23 360,00 грн., нарахованого на підставі п.п. 5.2.1, 7.1.3 договору, суд зазначає, що нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2.1 договору лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі довідки.

Відповідно до п. 7.1.3 договору у разі порушення умов п. 5.2.1 договору лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 1 % остаточної загальної вартості предмета лізингу.

Пунктом 2.1.5 договору визначено, що остаточною загальною вартістю предмета лізингу є вартість предмета лізингу, вказана в акті або в останньому по даті коригування вартості предмету лізингу, направленому лізингодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з IV кварталу 2012 р. по ІІ квартал 2015 р. (за 10 кварталів) відповідачем не було надано позивачу звітів, які містять інформацію про стан та адресу базування предмета лізингу, передбачених п. 5.2.1 договору. Протилежного відповідачем суду не доведено.

Таким чином, нарахування позивачем штрафу у зв'язку з невиконання позивачем пункту 5.2.1 за 10 кварталів є обгрунтованим. Провівши перерахунок заявленої позивачем суми штрафу, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 23 360,00 грн. (10 % (10 кварталів) * 233 600,00 грн. (остаточна загальна вартість предмета лізингу)).

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 33,93 грн. та 30 % річних у сумі 550,28 грн. за період з 26.05.2015 р. по 23.07.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2.7 договору у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦК України, сторони погодили, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати 30 % річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування заборгованості.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що у вимогах про стягнення інфляційної складової боргу необхідно відмовити, оскільки за заявлений позивачем період мала місце дефляція.

Щодо нарахованих 30 % річних, то в цій частині з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 % річних у сумі 545,32 грн. за період з 26.05.2015 р. по 23.07.2015 р., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано день, з якого обчислюється строк порушення.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" про стягнення 39 563, 88 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" (04112, м. Київ, вул. І. Гонти, 3-А, офіс 219, ідентифікаційний код 36689503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ Лізинг" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) основну заборгованість у сумі 14 519 (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 12 коп., пені у сумі 1 090 (одна тисяча дев'яносто) грн. 63 коп., штраф у сумі 23 360 (двадцять три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., 30 % річних у сумі 545 (п'ятсот сорок п'ять) грн. 32 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інженерно-технічний центр" (04112, м. Київ, вул. І. Гонти, 3-А, офіс 219, ідентифікаційний код 36689503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЕЙБІ Лізинг" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 75 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 28 вересня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 2 жовтня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна