Рішення

від 29.07.2015 по справі 910/15040/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015Справа №910/15040/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк», м.Київ, ЄДРПОУ 22891092

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік», м.Київ, ЄДРПОУ 34834084

про стягнення 3925,55 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Заїка А.О. - по дов.

від відповідача: Кровченя Б.М. - дир.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий друк», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік», м.Київ (з урахуванням заяви б/н від 28.07.2015р.) про стягнення 3% річних в сумі 191,48 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 3734,07 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати наданих згідно актів №РН-00002734 від 06.08.2014р. та №РН-00002735 від 06.08.2014р. робіт, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач під час розгляду справи у судовому засіданні 29.07.2015р. зазначив, що станом на момент розгляду спору у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік» відсутня заборгованість з оплати робіт, виконаних заявником згідно актів №РН-00002734 від 06.08.2014р. та №РН-00002735 від 06.08.2014р.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.07.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2014р. та 06.08.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий друк» було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік» рахунки №14-2298 на суму 9000 грн. та №14-2298/1 на суму 726 грн. на оплату робіт з друкування обкладинок для кольорового паперу.

Наявними в матеріалах справи актами №РН-00002734 від 06.08.2014р. на суму 9000 грн. та №РН-00002735 від 06.08.2014р. на суму 726 грн. підтверджується, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято результати друкарських робіт загальною вартістю 9726 грн. Судом встановлено, що наведені акти підписані представниками обох сторін та скріплені печатками господарських товариств.

Одночасно, господарським судом прийнято до уваги, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік» у судовому засіданні 29.07.2015р. факту виконання заявником робіт за означеними вище актами не заперечено.

За висновками суду, виставлення рахунку-фактури та передача результатів робіт, приймання яких підтверджується актами приймання-передачі на загальну суму 9760 грн., свідчить про виникнення між сторонами правовідносин щодо виконання робіт та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вказувалось вище, сторонами було підписано акти №РН-00002734 від 06.08.2014р. на суму 9000 грн. та №РН-00002735 від 06.08.2014р. на суму 726 грн.

За поясненнями позивача, на оплату робіт позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки.

Факт отримання відповідачем рахунків №14-2298 від 29.07.2014р. на суму 9000 грн. та №14-2298/1 від 06.08.2014р. на суму 726 грн. у день їх виставлення було підтверджено представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік» у судовому засіданні 29.07.2015р.

До того ж, про отримання наведеним учасником судового процесу наведених вище рахунків свідчить посилання на них при здійсненні оплат за виконані позивачем роботи.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи ст.530, 854 Цивільного кодексу України, факт виконання робіт, а також передання заявником рахунків-фактур на оплату виконаних робіт, судом встановлено, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік» з оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий друк» друкарських робіт на суму 9726 грн. настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не заперечені, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік» було порушено строки виконання своїх грошових зобов'язань, що визначені ст.530, 854 Цивільного кодексу України, а виконані роботи оплачено частинами, зокрема, 13.11.2014р. перераховано грошові кошти в сумі 2000 грн., 21.11.2014р. - в сумі 1000 грн. та 11.06.2015р. сплачено 6726 грн.

За таких обставин, з огляду на наведене вище, господарським судом встановлено, що всупереч приписів ст.530, 854 Цивільного кодексу України відповідачем було неналежним чином виконано свої грошові зобов'язання в частині оплати виконаних позивачем робіт.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, за порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати виконаних робіт позивачем за період з 14.08.2014р. по 11.06.2015р. було нараховано 3% річних на суму 191,48 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3734,07 грн.

Після проведення перевірки представленого до матеріалів справи розрахунку 3% річних, господарським судом встановлено, що останній містить помилки, зокрема, позивачем при розрахунку відсотків на борг в розмірі 9726 грн. безпідставно прийнято період з 14.08.2014р. по 13.11.2014р., оскільки 13.11.2014р. відповідачем було внесено часткову оплату, а отже, і сума заборгованості у вказаний день була меншою.

Здійснивши власний перерахунок, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік» 3% річних на суму 189,51 грн.

Відповідно до Листа №62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та Інформаційного листа №01-06/928/2012 від 17.07.12р. Вищого господарського суду України «Про практику застосування ВГСУ у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Після проведення представленого заявником розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи помилки, що були допущені позивачем при розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік», м.Київ про стягнення 3% річних в сумі 191,48 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 3734,07 грн. у визначених вище розмірах.

Згідно з приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік», м.Київ про стягнення 3% річних в сумі 191,48 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 3734,07 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бумажнік» (03115, м.Київ, Святошинський район, вул.Котельникова, буд.7, кв.121, ЄДРПОУ 34834084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк» (02094, м.Київ, Деснянський район, вул.Магнітогорська, буд.1, ЄДРПОУ 22891092) 3% річних в сумі 189,51 грн., інфляційні втрати в розмірі 3734,07 грн. та судовий збір в сумі 1826, 08 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 03.08.2015р.

Суддя М.О.Любченко