Рішення

від 23.09.2015 по справі 910/16490/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/16490/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Центр Аудит Сервис» до Державної пенітенціарної служби України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» простягнення 3477850,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаПічул В.Л. - представник від відповідача Верба О.С. - представник від третьої особиСлободняк А.Г. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Аудит Сервис» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної пенітенціарної служби України 3477850,00 грн

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» (продавцем) на виконання умов договорів №К-1 від 12.02.2014 та №К-2 від 12.02.2014 було сплачено відповідачу забезпечувальні платежі, сума яких, з огляду на фактичне виконання умов договору, має бути повернута продавцю. Однак, за твердженням позивача, відповідач неправомірно утримав суму гарантійних платежів в рахунок погашення штрафу за недопоставку товару та пені за прострочення строку поставки, оскільки від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договорами продавець звільняється в силу існування форс-мажорних обставин. Оскільки право вимоги щодо повернення суми гарантійних платежів було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Аудит Сервис» внаслідок укладення договору відступлення права вимоги №02/06-1 від 02.06.2015, позивач вказує на наявність підстав для стягнення відповідної суми коштів на його користь.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/16490/15 та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 23.07.2015 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач загальну суму, заявлену до стягнення, не змінює, а лише уточнює суми гарантійних платежів, які просить стягнути щодо кожного договору окремо: 2720925,00 грн по договору №К1 від 12.02.2014 та 756925,00 грн по договору №К-2 від 12.02.2014, а всього - 3477850,00 грн.

Вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 за клопотанням учасників процесу продовжено строк вирішення спору у справі №910/16490/15 на 15 днів.

В судовому засіданні 16.09.2015 оголошувалась перерва до 23.09.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 23.09.2015, з'явився, позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує, що продавцем в порушення умов відповідних договорів вчасно не було повідомлено про існування форс-мажорних обставин, сплата частини із утриманої суми штрафних санкцій була погоджена продавцем в додаткових угодах до договорів, а також відповідач вважає, що позивач не довів причинно-наслідкового зв'язку між існуванням форс-мажорних обставин та неможливістю належного виконання умов договорів.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, позов підтримав.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2014 між Державною пенітенціарною службою України (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» (продавець) було укладено договір №К-1 (надалі - Договір К-1), за умовами якого продавець зобов'язується у 2014 році продати і відвантажити продовольство (борошно пшеничне 1 ґатунку) в обсязі, асортименті і терміни згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами згідно зі специфікацією.

Також 12.02.2014 між Державною пенітенціарною службою України (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» (продавець) було укладено договір №К-2 (надалі - Договір К-2), за умовами якого продавець зобов'язується у 2014 році продати і відвантажити крупи пшеничну, перлову, ячмінну та кукурудзяну (далі - товар) в обсязі, асортименті і терміни згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами згідно зі специфікацією.

Пунктами 5.2 - 5.4 Договорів встановлено, що поставка проданого за договором товару буде проводитися партіями залізничним транспортом або автотранспортом продавця територіальним уповноваженим представникам покупця. Покупець видає рознарядки (зразок рознарядки - додаток №1 до Договору) продавцю на поставку товару територіальним уповноваженим представникам покупця. Поставка товару продавцем здійснюється згідно з рознарядками протягом тридцяти календарних днів з дати видачі рознарядки покупцем. При відсутності рознарядки покупця поставка не проводиться. Територіальні уповноважені представники покупця приймають товар по факту поставки згідно з накладною.

Додатковими угодами №1 від 24.03.2014, №2 від 30.07.2014, №3 від 10.10.2014, №4 від 15.10.2014, №5 від 17.11.2014, № 6 від 23.12.2014 до Договору №К-1 та додатковими угодами №1 від 24.03.2014, №2 від 30.07.2014, №3 від 10.10.2014, №4 від 16.10.2014, №5 від 23.12.2014 до Договору №К-2 до вищевказаних Договорів вносились зміни, зокрема, в частині реквізитів продавця, в частині обсягів товару, що постачається, а також змінювалася загальна сума вартості товару.

Відповідно до п. 5.1 Договорів строк (термін) поставки товару - до 15 грудня 2014 року.

Відповідно до п. 11.2 Договору К-1 під час укладення Договору продавець вносить покупцю забезпечення його виконання у розмірі 5% його кошторисної вартості у сумі 3527820,00 грн шляхом перерахування коштів на рахунок покупця.

Пунктом 11.2 Договору К-2 передбачено, що під час укладення Договору продавець вносить покупцю забезпечення його виконання у розмірі 5% його кошторисної вартості у сумі 1314720,00 грн шляхом перерахування коштів на рахунок покупця.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору К-1 та Договору К-2 Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» було внесено суми забезпечення виконання Договорів у розмірі 3527820,00 грн та 1314720,00 грн відповідно.

Внесення сум забезпечення виконання договорів відбулось шляхом заліку Державною пенітенціарною службою України сум, які раніше були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» на рахунок відповідача в якості забезпечення пропозиції конкурсних торгів, в рахунок сум договірного забезпечення, факт чого підтверджується складеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» та Державною пенітенціарною службою України актами звірки сум договірного забезпечення станом на 31.12.2014.

Додатковою угодою №2 від 30.07.2014 до Договору №К-1 абз.1 п. 11.2 Договору №К-1 викладено в наступній редакції: «Під час укладення Договору продавець вносить покупцю забезпечення його виконання у розмірі 5% його кошторисної вартості у сумі 2720925,00 грн шляхом перерахування коштів на рахунок покупця».

Додатковою угодою №2 від 30.07.2014 до Договору №К-2 абз.1 п. 11.2 Договору №К-2 викладено в такій редакції: «Під час укладення Договору продавець вносить покупцю забезпечення його виконання у розмірі 5% його кошторисної вартості у сумі 756960,00 грн шляхом перерахування коштів на рахунок покупця».

У зв'язку із цим, 03.02.2015 відповідачем було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» частини з внесених сум договірного забезпечення, а саме:

- по Договору К-1 повернуто частину договірного забезпечення у розмірі 806895,00 грн;

- по Договору К-2 повернуто частину договірного забезпечення у розмірі 557760,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку.

Таким чином, станом на момент розгляду справи залишок неповернутої Державною пенітенціарною службою України суми забезпечення виконання Договорів становить 3477855,00 грн, з яких 2720925,00 грн - сума забезпечення по Договору К-1 та 756960,00 грн - сума забезпечення по Договору К-2.

02.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Аудит Сервис» (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги №02/06-1(надалі - Договір відступлення), за умовами якого цедент поступається цесіонарію правом вимоги грошових коштів в сумі 3477855,00 грн з Державної пенітенціарної служби України. Право вимоги з боржника суми 3477855,00 грн виникло у цедента за нижче вказаними договорами, укладеними між цедентом та боржником:

- №К-1 від 12.02.2014 в сумі 2720925,00 грн;

- №К-2 від 12.02.2014 в сумі 756960,00 грн.

Відповідно до п. 3 Договору відступлення до цесіонарія переходять всі права цедента щодо вимоги і отримання грошових коштів від боржника за договорами №К-1 і №К-2 від 12.02.2014, укладених між цедентом та боржником.

Згідно з п. 3 Договору відступлення цедент і цесіонарій кожний окремо або сумісно одним листом письмово повідомляють боржника про відступлення права вимоги з боржника до цесіонарія з наданням боржнику копії цього договору, засвідченої печатками сторін.

Листом від 04.06.2015 цедентом та цесіонарієм спільним листом було повідомлено Державну пенітенціарну службу України про відступлення відповідного права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 30, частиною третьою статті 31 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин.

За умовами п.п.11.2 Договорів покупець повертає продавцю забезпечення виконання Договору про закупівлю у 2 етапи:

І етап: 50% забезпечення виконання договору - після відвантаження покупцю 50% обсягу товару, передбаченого у Договорі.

ІІ етап: решту 50% вартості забезпечення виконання Договору - після повного виконання продавцем своїх зобов'язань згідно з Договором.

Пунктами 11.3 Договорів передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання продавцем умов Договору покупець із суми забезпечення виконання Договору утримує штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством та повертає решту коштів протягом десяти банківських днів з моменту розірвання чи закінчення строку дії Договору.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, умови Договорів станом на момент розгляду справи продавцем виконані. Товар в узгоджених у додаткових угодах обсягах відповідачу поставлений.

Проте, протягом дії Договорів поставка товару здійснювалась продавцем з порушенням визначених умовами Договорів строків, а також мала місце недопоставка товару, що і зумовило укладення відповідних додаткових угод до Договорів та викладення специфікацій у редакціях, з урахуванням фактично поставленого продавцем товару.

У відповідності до п.7.2 Договорів у випадку порушення термінів поставки товару, зазначених у п.п.2.4, 5.1, 5.3 Договору, продавець сплачує покупцю пеню, яка обраховується із вартості непоставленого в строк товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки.

Згідно з п. 7.3 Договорів у випадку недопоставки товару в обсязі, передбаченому Договором, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% вартості недопоставленого товару.

У зв'язку з неналежним виконанням умов Договорів Державною пенітенціарною службою України були нараховані штрафні санкції, а саме:

- за порушення строків поставки товару за Договором К-1 - пеню у загальному розмірі 1489197,43 грн;

- за недопоставку товару за Договором №К-1 - штраф у загальному розмірі 1517671,44 грн;

- за порушення строків поставки товару за Договором К-2 - пеню у загальному розмірі 395976,15 грн;

- за недопоставку товару за Договором №К-2 - штраф у загальному розмірі 603177,60 грн.

Загальна сума штрафних санкцій, нарахованих відповідачем по Договору №К-1 та Договору №К-2 становить 3006868,87 грн та 999153,75 грн відповідно.

На вказані суми штрафних санкцій в січні 2015 року Державною пенітенціарною службою України було пред'явлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» претензії, в яких було повідомлено про те, що частина штрафних санкцій утримується із сум забезпечувальних платежів у відповідності до п.п. 11.3 Договорів, а частина суми штрафних санкцій (внаслідок перевищення сум нарахованих штрафних санкцій над сумами сплачених гарантійних платежів) має бути сплачена продавцем на рахунок відповідача.

У зв'язку із утриманням сум сплачених за Договорами №К-1 та №К-2 забезпечувальних платежів в рахунок сплати нарахованих штрафних санкцій, відповідач вказує на відсутність підстав для повернення відповідних гарантійних платежів.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Водночас, за приписами ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Вказані положення кореспондуються зі ст. 218 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до п. 8.1 Договорів сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Пунктом 8.3 Договорів встановлено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ними органами.

В силу ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видача сертифікатів про такі обставини віднесено до компетенції Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 34 цього Кодексу).

У відповідності до 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем для долучення до матеріалів справи було надано сертифікат Торгово-промислової палати України №4288 від 20.05.2015, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актів тероризму, військових дій на території Донецької області, щодо зобов'язань продати та відвантажити продовольство (борошно пшеничне І ґатунку) відповідно до рознарядок у термін 30 календарних днів з дати видачі рознарядки за Договором №К-1 від 12.02.2014які унеможливили їх виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: 14.04.2014 - 31.12.2014.

Також в матеріалах справи наявний сертифікат Торгово-промислової палати України №3358 від 23.02.2015, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: примусового вилучення, захоплення підприємств, збройного конфлікту або серйозної загрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими актами, актів тероризму, щодо зобов'язання за договором №К-2 від 12.12.2014. Період дії форс-мажорних обставин: 14.04.2014 - 31.12.2014.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено існування форс-мажорних обставин, які унеможливили належне виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору №К-1 та №К-2, що з огляду на положення ст. 617 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України та п.п. 8.1 Договорів є підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» (продавця) від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за цими Договорами.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» на адресу Державної пенітенціарної служби України з супровідними листами від 24.02.2015 №24/01/02/15 та від 21.05.2015 за вих. №21/05-01 були надані засвідчені нотаріально копії сертифікатів Торгово-промислової палати України №4288 від 20.05.2015 та №3358 від 23.02.2015 та вказані Договори №К-1 та №К-2 як такі, на які розповсюджується дія форс-мажорних обставин.

Оскільки за неналежне виконання умов Договорів №К-1 та №К-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріоніка» звільнено від відповідальності в силу існування форс-мажорних обставин, підстави для утримання Державною пенітенціарною службою України суми забезпечувальних платежів в рахунок погашення штрафу за недопоставку товару та пені за прострочення строку поставки відсутні.

При цьому, суд відзначає, що сам по собі факт зазначення в додаткових угодах про необхідність сплати продавцем суми штрафу та пені не змінює правової природи таких нарахувань як відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій та не виключає звільнення від такої відповідальності у разі наявності передбачених законодавством підстав (в даному випадку - існування форс-мажорних обставин).

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для звільнення продавця від сплати штрафних санкцій у зв'язку із неповідомленням про наявність обставин непереборної сили протягом трьох днів судом відхиляються, оскільки положення ст. 617 Цивільного кодексу України не сталять в залежність можливість звільнення від відповідальності від того, чи було повідомлено про це контрагента, а пов'язує таке звільнення виключно із доведенням особою, яка порушила зобов'язання, того факту, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.

За таких обставин, враховуючи виконання продавцем умов Договорів, а також відсутність підстав для утримання суми забезпечувальних платежів в рахунок сплати нарахованих відповідачем штрафних санкцій у зв'язку із звільненням продавця від відповідальності в силу існування форс-мажорних обставин, з огляду на положення п.п.11.2 Договорів та укладеного між позивачем та третьою особою Договору відступлення права вимоги, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3477850,00 грн, з яких 2720925,00 грн - сума забезпечувального платежу по Договору №К1 від 12.02.2014 та 756925,00 грн - по Договору №К-2 від 12.02.2014, є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної пенітенціарної служби України (04050, м.Київ, вулиця Мельникова, будинок 81, ідентифікаційний код 37534799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Аудит Сервис» (87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Громової, будинок 69, ідентифікаційний код 24161736) заборгованість у розмірі 3477850 (три мільйони чотириста сімдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 69557 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.09.2015

Суддя Ю.М. Смирнова