Рішення

від 03.03.2010 по справі 9/347-09(22/5-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.10р. Справа № 9/347-09(22/5-09)

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля",

м. Павлоград Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 60 000 грн. 00 коп.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання- спеціаліст ОСОБА_1

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 - нач.відділу, довіреність б/н від 26.12.08р.

- ОСОБА_3 - ю/к, довіреність б/н від 21.112.08р.

Від відповідача - ОСОБА_4 - ю/к, довіреність № 935 від 08.12.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа знаходиться на новому розгляді у іншому складі суду.

ВАТ "Павлоградвугілля" звернулося у грудні 2008 року із позовом до ДП "Придніпровська залізниця", в якому (з урахуванням заяви про зміну підстав позовних вимог від 10.02.10р.) просить господарський суд зобов'язати повернути протиправно зняту грошову суму у 60000 грн. на особовий рахунок ВАТ "Павлоградвугілля" № 9001882 в ТехПД залізниці. Позовні вимоги вмотивовані тим, що в період часу з 25 по 27 жовтня 2008 року ВАТ "Павлоградвугілля" не заявляло про неможливість прийняти спірні вагони, а затримка вагонів була здійснена без згоди на те вантажоодержувача. Вказує, що документи, на підставі яких робиться зняття грошових коштів з особового рахунку платника для підписання Позивачу не були надані взагалі. При цьому залізниця одноосібно склала акти загальної форми про відмову представника ВАТ „ПавлоградвугілляВ» підписати накопичувальні картки та відомості користування вагонами і з порушенням Правил та умов договору, самостійно, без згоди вантажовласника списала кошти з особового рахунку ВАТ „ПавлоградвугілляВ» в ТехПД. Вважає, що таким чином залізницею було здійснено безпідставне нарахування та списання коштів за зберігання вантажу та плати за користування вагонами.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю. У відзиві на позовну заяву Відповідач вказує, що нараховані платежі в розмірі 60000,00 грн. стягненні у повній відповідності з нормами чинного законодавства та умовами укладеного між Позивачем та Відповідачем договору № ПР/М-07100/НЮп/07-12/388-У від 31.01.07р. з особового рахунку Позивача по ТехПД за затримку власних вагонів на підставі накопичувальної картки № 15110323 по переліку №1511.

Строк вирішення спору був продовжений сторонами до 19.02.10р., згідно ст. 69 Господарського процесуального України.

В судовому засіданні 17.02.10р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Відповідно до умов договору № ПР/М/НЮ/07-12/388-У від 31.01.07 року, укладеного між Відповідачем -Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Позивачем -Відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля", Відповідач надає Позивачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а Позивач проводить розрахунки за ці послуги.

Згідно з умовами п. п. 2.1. 4 р.2 вказаного договору сторони визначили обов'язок залізниці по забезпеченню подачі рухомого складу для перевезення вантажів встановленим порядком.

Згідно з умовами п.п. 2.2.3 вказаного договору, Позивач зобов'язаний забезпечувати передоплату тарифу, а також додаткових платежів (збір за подачу-збирання, плату за користування вагонами) і додаткових зборів, що виникають при здійсненні перевезень запланованого обсягу вантажів, згідно Тарифного керівництва № 1 та калькуляцій в розмірі 100 відсотків не менш ніж за 4 доби до його відправлення або прибуття.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи документальних доказів та пояснень представників сторін, у жовтні 2008 року на адресу Позивача надходили порожні вагони власності ТОВ „ЛемтрансВ» , „Межрегіональний промисловий союзВ» , орендовані ТОВ „ЛемтрансВ» власності Позивача, призначенням на станції Ароматна та Богуславська, що підтверджується накладними на маршрути вагонів.

На підставі листів Позивача №1/1807 від 21.10.08р., №1/1830 від 22.10.08р., №3/1839 від 23.10.08р., №1/1854 від 24.10.08р., №1/1869 від 27.10.08р., №1/1887 від 29.10.08р., №1/1892 від 29.10.08р. залізницею були затримані вагони, які прямували на адресу Позивача, по станціях Чаплине, Павлоград-1, Самарівка, Синельникове-1, Синельникове-2, Брагинівка -у зв'язку з не прийманням ВАТ „ПавлоградвугілляВ» цих вагонів.

Облік часу перебування вагонів на коліях залізниці здійснювався станціями за відомостями плати за користування вагонами, накопичувальної картки, актами загальної форми №280, №281, наданими до матеріалів справи.

З наданих відомостей плати за користування вагонами вбачається, що їх не було підписано Позивачем через його відмову, про що Відповідачем було складено акти загальної форми від 15.11.2008р. №280, №281 (форма ГУ-23) про відмову від підпису.

15.11.08р. з особового рахунка № 9001882 ВАТ В«ПавлоградвугілляВ» за переліком залізничних документів № 1511 розрахунковим підрозділом залізниці -Технологічним центром з оброблення перевізних документів (далі -ТехПД) на підставі документа №15110323 код 251 були списані грошові кошти у сумі 60000,00 грн. (разом з ПДВ).

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України та п.п. 2, 15 Правил користування вагонами і контейнерами, за користування вагонами та контейнерами вантажовідправниками та вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Аналогічна норма міститься і в Правилах користування вагонами і контейнерами (розділ 6 Правил перевезення вантажів).

Згідно п. 8 Правил зберігання вантажів, зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000р. за №866/5087, збір за зберігання вантажів у вагонах в разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях, тощо).

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України ОСОБА_2 керівництво №1 в пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус „вантажуВ» , які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів -сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

У відповідності з пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією затримки у „Повідомленні про затримку вагонівВ» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Станція призначення, отримавши від станції затримки вагонів „Повідомлення про затримку вагонівВ» , повинна інформувати вантажовласника (вантажоодержувача) про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого Повідомлення не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником), що встановлено п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів Відповідачем не надано доказів вручення Позивачу про повідомлення про затримку саме тих вагонів, із якими пов'язано нарахування та списання спірної суми грошових коштів.

Отже, залізницею не дотримано вказаного вище порядку обліку затриманих з вини вантажовласника вагонів.

Щодо нарахування залізницею збору за зберігання вантажу (власних порожніх вагонів), то норми ст. 46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної). Підпункт 2.8 пункту 2 розділу 2 Тарифного керівництва №1 визначає, що збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).

Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідчені обставин, що стали підставою для складання акта, але не менш як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.

Проте, таких актів Відповідачем суду до матеріалів справи не надано.

У пункті 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, встановлений порядок списання, а також перелік документів, на підставі яких проводиться списання отриманих грошей залізницею, згідно з яким отримані гроші ТехПД заносить на особовий рахунок платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за здійсненні перевезення і надані послуги. Списування грошей з рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами.

Всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівників станції і платника. Всі примірники накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) надсилаються станцією до ТехПД для проведення розрахунків. Після їх обробки в ТехПД два примірники повертаються на станцію, один з яких видається платнику.

Пункт 4 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає, що у разі непогодження даних, зазначених у відомості плати за користування вагонами, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Як вбачається із матеріалів справи, документи на підставі яких має бути здійснено списання коштів з особового рахунку платника для підписання Позивачеві Відповідачем надані не були, а тому підпису або зауважень з боку представника ВАТ „ПавлоградвугілляВ» на документах, що підтверджують списання немає.

Натомість у наданих Відповідачем актах загальної форми відсутні посилання на прізвища та посади осіб ВАТ „ПавлоградвугілляВ» , які ніби то відмовились від підписання відомості плати за користування вагонами та контейнерами.

Отже, оскільки право підпису на таких документах мають лише окремі працівника підприємства Позивача, згідно довіреностей, які є у залізниці на кожній станції примикання, зазначений акт загальної форми не може бути визнаний судом, як належний доказ обставин, що ним засвідчуються.

До того ж, відповідно до підписаного та наданого Відповідачем переліку №1511 від 15.11.2008р., відповідач нарахував та списав з особового рахунку Позивача плату за користування вагонами згідно накопичувальної картки від 15.11.2008р. №15110323 (код 455100 станції Богуславський). При цьому уся списана з Позивача грошова сума 60000,00 грн. згідно кодування (код 251) зазначена тільки як плата за користування вагонами. При цьому дані, зазначені у наданих Відповідачем відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46 (сума плати за користування вагонами та збір за зберігання) ані разом, ані окремо не збігаються з даними, вказаними у наданому Відповідачем переліку 1511 від 15.11.2008р., тобто із сумою 60000,00 грн.

Під час судового розгляду Відповідач надав до матеріалів справи у якості підстав нарахування та списання зазначених коштів відомості плати за користування вагонами, дані у яких про час користування вагонами (графи 6, 7) не відповідають запису про час подання та забирання вагонів (графи 3, 5), що свідчить про не відповідність даних, зазначених у цих відомостях, дійсним даним.

Таким чином, слід визнати, що списання Відповідачем з особового рахунку Позивача зазначеної грошової суми у розмірі 60000,00 грн. здійснено всупереч умовам договору та порядку, встановленого діючим законодавством, не підтверджено належними доказами, а відтак є безпідставним набуттям цих коштів.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про безпідставне набуття Відповідачем за рахунок Позивача зазначеної суми 60000,00 грн., суд доходить висновку, що вимоги Позивача про спонукання Відповідача у примусовому порядку повернути ці грошові кошти на особовий рахунок Позивача по ОСОБА_2. ПД -є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі, у тому числі по апеляційній та касаційній скаргах Позивача, покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Державне підприємство "Придніпровська залізниця" повернути грошові кошти у сумі 60000 грн. на особовий рахунок Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" №9001882 в ТехПД залізниці.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" суму 1200 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_5

Рішення підписано- 07.05.10р.