ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.04.10р. Справа № 9/82-10
За позовом Закритого акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних
мереж" "Центральна енергетична компанія", м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал",
м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
Третя особа Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
про визнання договору укладеним
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання - спеціаліст ОСОБА_1
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2 - нач. юр. відділу, довіреність № 20 від 15.12.09р.
Від відповідача - ОСОБА_3 - ю/к, довіреність № 71 від 11.12.09р.
Третя особа - ОСОБА_4, ю/к, довіреність № 301 від 21.08.08р.
- ОСОБА_5, нач. відділу, довіреність № 140 від 02.07.09р.
СУТЬ СПОРУ:
ЗАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія" звернулося у лютому 2010 року із позовом до КП "Кривбасводоканал", в якому просить господарський суд визнати укладеним договір про технічне забезпечення електропостачання споживача від 22.07.2009р. № 105-кр між КП "Кривбасводоканал" та ЗАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія" підписаний сторонами, без протоколу розбіжностей КП "Кривбасводоканал" до цього договору.
Відповідач позов не визнає, вважаючи неможливим укладення договору на технічне забезпечення електропостачання споживача з позивачем зі збільшеним - другим класом напруги. Вважає, що це буде суперечити вже діючому договору з постачальником, а також створювати додаткові матеріальні витрати для підприємства. Вказує, що протокол узгоджень розбіжностей був надісланий позивачем не на ту адресу.
Ухвалою господарського суду від 16.03.2010р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".
Третя особа у поясненнях підтвердила віднесення КП "Кривбасводоканал" до категорії споживачів 2-го класу напруги. Позовні вимоги позивача вважає обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.
В судовому засіданні 07.04.2010р. за згодою сторін і третьої особи оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Позивач -Закрите акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія" направило листом вих. №2313 від 24.12.2009р. до Відповідача -Комунального підприємства "Кривбасводоканал" для укладення проект договору про технічне забезпечення електропостачання споживача від 22.07.2009р. №105-кр із додатками до нього у двох примірниках, підписаний зі своєї сторони.
28.01.2010р. Позивачем був отриманий від Відповідача лист-відповідь від 25.01.10р. за вих. №188 та один примірник підписаного договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №105-кр від 22.07.2009 року разом із двома примірниками протоколу розбіжностей до цього договору (без зазначеної дати). Відповідач при цьому просив оформити протокол розбіжностей та повернути примірник на свою адресу.
Як вбачається з протоколу узгодження розбіжностей до договору №105-кр від 22.07.2009 року, сторони не дійшли згоди по п.2.1.1, п. 9.2, 10.6 та п. 4 Додатку №2 вищевказаного договору.
Так, Відповідач пропонує викласти спірні умови договору в наступній редакції:
- пункт 2.1.1 - "замість слів В«на 2 класі напругиВ» написати В«на 1 класі напругиВ» ;
- пункт 9.2 - "Виключити (згідно п.17 ст.6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання";
- пункт 10.6 - "Замінити перше речення на: В«Цей договір укладається настрок до 31.12.2010 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається подовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його переглядВ» ;
- пункт 4 Додатку № 2 - "замість клас напруги В« 2В»написати В« 1В» .
Позивач, зі своєї сторони, запропонував залишити спірні умови договору №105-кр від 22.07.2009 року за текстом цього договору в редакції від 22.07.09р.
Таким чином, обидві сторони не заперечують на укладенні вказаного договору, але наполягають на своїх редакціях його умов.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач заперечує проти запропонованого Позивачем класом напруги, та бажає змінити його з другого на перший.
З огляду на діюче законодавство України можна зробити висновок, що клас напруги споживачів електроенергії визначається Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 13.08.1998 року №1052, в якій чітко визначено порядок визначення класів споживання електричної енергії у відповідності з рівнем напруги.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3.1 вказаної Постанови НКРЕ, до першого класу напруги належать споживачі, які отримують електроенергію від постачальника електроенергії в точці продажу електроенергії на рівні напруги 27,5 кВ та вище.
Згідно пояснень Відповідача та Третьої особи -ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", Відповідач в точках продажу електроенергії має рівень напруги 0,4 кВ та 6 кВ, тобто не належить до споживачів електроенергії по першому класу, при цьому рівень напруги Відповідача підпадає під положення п. 3.2 вищевказаної Постанови НКРЕ із віднесенням до споживачів електроенергії другого класу.
Листом від 25.01.2010р. вих. № 187 Відповідач звертався до Третьої особи -ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" із проханням щодо залишення незмінними умов договору про постачання електричної енергії № 23/7 від 01.09.2002р. щодо класу напруги до 01.10.2010р. -орієнтованого терміну введення нових тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_6 до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (в редакції постанови НКРЕ від 25.12.08р. № 1449), договір про технічне забезпечення електропостачання споживача -домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії.
Положеннями ч. 3 ст. 179 Господарського Кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.
Згідно з розділом 11 Правил користування електричною енергією, до обов'язків електропередавальної організації входить обов'язок укладати із споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж електропередавальної організації, договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Таким чином, обов'язковість укладення між Позивачем та Відповідачем договору на технічне забезпечення електропостачання встановлена чинним законодавством України.
ОСОБА_6 до ст. 10 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.
За правилами ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк після одержання договору надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Згідно ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду. Якщо на це є згода другої сторони і на момент пред'явлення позову розбіжності між Позивачем та Відповідачем залишилися неврегульованими і Позивач як заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду для врегулювання розбіжностей.
На підставі положень ч.7 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Позивач двічі надсилав Відповідачу проект спірного договору, який, як вбачається з тверджень Відповідача та наявних у справі доказів, був вперше отриманий ним 17.08.2009р.
27.08.2009р. листом № 2336 Відповідач повернув на адресу директора зі збуту електроенергії Позивача (м. Криви Ріг) один примірник договору №105-кр від 22.07.2009р., оформленого з протоколом розбіжностей, у якому просив оформити протокол розбіжностей та повернути примірник Відповідача на його адресу, про що свідчить чек поштового органу про відправлення цього документу від 27.08.2009р. та поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи від 15.09.2009р.
19.10.2009р. разом із супровідним листом № 1828 від 12.10.09р. Відповідач знову отримав від Позивача зазначений договір, який залишив без розгляду та повернув без підпису листом від 06.11.2009р. за вих. №2997 з посиланням на те, що цей договір вже є укладений між сторонами в редакції Відповідача (докази направлення Відповідачем та докази отримання Позивачем разом із копіями супровідних листів знаходяться у справі).
Отже, як у першому так і другому випадку Відповідач направив обидва примірники договору із протоколом розбіжностей не на юридичну адресу Позивача, а на адресу його структурного підрозділу, а відтак такі дії Відповідача не створюють для сторін юридично значимих наслідків, як от укладання зазначеного договору в редакції Відповідача із протоколом розбіжностей, оскільки ці розбіжності не були отримані та не розглянуті повноважними особами Позивача.
Таким чином, Позивач правомірно звернувся до господарського суду із позовом до Відповідача щодо визнання укладеним зазначеного договору в його первинній редакції, який втретє був направлений на розгляд Відповідача 24.12.2009р.
Доказом на підтвердження факту підписання Відповідачем договору №105-кр від 22.07.2009 року "про технічне забезпечення електропостачання споживача" з протоколом розбіжностей є долучений до матеріалів справи Позивачем примірник цього договору, який містить примітку "з протоколом розбіжностей" та дату 20.01.2010р.
За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 649 Цивільного кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Встановлені вище судом обставини свідчать про те, що згідно до положень чинного законодавства у точках продажу, щодо яких укладається спірний договір, Відповідач має бути віднесений до категорії споживачів із 2 класом напруги.
Таким чином, вимоги Позивача про встановлення в умовах спірного договору для Відповідача 2 класу напруги є обґрунтованими.
Умови щодо встановлення 2 класу напруги у п. 4 Додатку №2 до зазначеного договору, запропоновані Позивачем, мають бути прийняті у редакції Позивача з вищенаведених підстав.
Щодо вимог Відповідача про виключення з умов договору пункту 9.2. згідно п. 17 ст. 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", то ці доводи Відповідача відхиляються судом з тих підстав, що, згідно ст. 2 цього Закону. Дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населенні пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою ляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних). Застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.
Отже, зазначені у ст. 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", принципи здійснення державної політики визначають лише сферу державного регулювання і не є нормою прямої дії, яка впливає на взаємовідносини суб'єктів господарювання. Що виробляють та постачають питну воду з іншими суб'єктами господарювання, зокрема, і щодо енергопостачання, а тому посилання на цей ОСОБА_6 безпідставне.
Таким чином, до умов зазначеного договору має бути включений пункт 9.2 в редакції Позивача.
Щодо розбіжностей сторін по пункту 10.6 зазначеного договору у визначенні строку на який укладається цей договір, то враховуючи на те, що проект договору був направлений Позивачем на адресу Відповідача втретє 24.12.2009р., тобто за 7 діб до закінчення запропонованого в умовах п. 10.6 строку дії договору, що майже виключало можливість розгляду Відповідачем та укладення цього договору у строк до 31.12.2009р., суд вважає розумними доводи Відповідача, що встановлення строку дії цього договору -до 31.12.2010р., а відтак пункт 10.6 спірного договору має бути прийнятий в редакції Відповідача.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача до Відповідача підлягають частковому задоволенню, а укладений між сторонами договір належить визнати таким, що укладений в редакції Позивача від 22.07.09р. по пунктам 2.1.1, 9.2 та пункту 4 Додатку № 2, а пункт 10.6 викласти в редакції Відповідача за протоколом розбіжностей.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати укладеним між Закритим акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія" та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" договір №105-кр від 22.07.2009р. "про технічне забезпечення електропостачання споживача" з протоколом розбіжностей від 20.01.2010р. в наступній редакції:
- по пункту 2.1.1 - "Забезпечувати технічну можливість для передачі Споживачу електричної енергії в межах 2130,0 кВт потужності на 2 класі напруги (ступінь напруги 0,4; 6,0 кВ) в обсягах, визначених відповідно до договору з постачальником електричної енергії, шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності";
- по пункту 9.2 - "У разі заборгованості Споживача за спожиту електричну енергію Власник мереж відключає електроустановки Споживача у терміни і та на строк, установлені та доведені постачальником електричної енергії";
- по пункту 10.6 - "Цей договір укладається настрок до 31.12.2010р., набирає чинності з дня його підписання та вважається подовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд";
- по пункту 4 Додатку № 2 -встановити клас напруги "2".
Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Закритого акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія" суму 63 грн. 75 коп. витрат на держмито, 177 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя ОСОБА_7
Рішення підписано- 11.05.10р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2010 |
Оприлюднено | 07.10.2015 |
Номер документу | 51837502 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобєд Ігор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні