ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
17.06.10р. Справа № 7/83-10
За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків
до Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання звіту про експертну грошову оцінку майна недійсним
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: головний державний виконавець - Півень С.В., довіреність № 9 від 12.01.2010р., посвідчення ДН № 1085.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (м. Харків) звернулося з позовом до господарського суду до Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) про визнання звіту про експертну грошову оцінку вартості нежитлового приміщення № 101а (поз. 1-5) загальною площею 171, 2 кв.м на 1-му поверсі 9-поверхового жилого будинку (літ. А-9), ґанок (літ. а) та пандус (літ. а2), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", буд. 127-б, прим. 101-а, що належить ТОВ "Леон", наданого 25.03.2010р. суб'єктом оцінюючої діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_1, недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 09.12.2009р. відкрите виконавче провадження № 16337166 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2009р. у справі № 8/151-09 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон" на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", боргу у сумі 2 878 931, 08 грн. В ході виконавчого провадження звернено стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення в житловому будинку літ. А-9 на першому поверсі частина нежитлового вбудованого приміщення № 101, поз. 1-4, 6, 25 загальною площею 175, 7 кв.м, яка змінена на 171, 2 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", буд. 127-б, прим. 101-а, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.10.2003р. Постановою головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 08.02.2010р. експертом у зазначеному виконавчому провадженні призначено ОСОБА_1. Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку вартості нежитлового приміщення ринкова вартість об'єкта, що оцінюється, станом на 25.03.2010р. складає 848 257 грн. Між тим, позивач не погоджується з даними проведеної оцінки майна, вважає визначену експертною оцінкою ринкову вартість об'єкта такою, що не відображає реальної вартості об'єкта оцінки, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Позивач в судове засідання, призначене для розгляду справи, не з'явився. Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується також повідомленнями про вручення позивачу рекомендованих поштових відправлень, якими позивачу за двома адресами, зазначеними в позові, направлена ухвала суду про порушення провадження у справі. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.
Відповідач надав відзив на позов, проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що оцінка спірного нерухомого майна проведена ним у відповідності з вимогами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване неможливістю явки в судове засідання через обставини участі у проведенні виконавчих дій у м. Генічеськ.
Третя особа вважає доводи позивача необґрунтованими, просить відмовити в позові. Третя особа зазначає, що відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення. Позивач отримав повідомлення та копію звіту про експертну грошову оцінку описаного та арештованого майна 22.04.2010р., відповідно, звернувся з позовом до суду з порушенням строку, визначеного ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, господарський суд встановив наступне.
Оцінка нерухомого майна - нежитлового приміщення № 101а (поз. 1-5) загальною площею 171, 2 кв.м на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку (літ. А-9), ґанок (літ. а), пандус (літ. а2), розташованого в м. Дніпропетровську по пр. Газети "Правда", 127-б, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Леон", проведена Приватним підприємцем - незалежним оцінювачем ОСОБА_1 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 7158/08 від 03.06.2008р.) на підставі постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 08.02.2010р. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі в виконавчому провадженні, винесеної в межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2009р. у справі № 8/151-09 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон" (м. Дніпропетровськ) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", що підтверджується статутом останнього, затвердженим загальними зборами акціонерів АКІБ "УкрСиббанк" від 27.10.2009р., погодженим НБУ 10.12.2009р., державна реєстрація змін до установчих документів проведена 18.12.2009р., заборгованості в розмірі 2 878 931, 08 грн.
Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного 25.03.2010р., ринкова вартість об'єкта оцінки без ПДВ становить 848 257, 00 грн.
Позивач не погоджується з визначеною ринковою вартістю об'єкта оцінки, просить визнати Звіт про експертну грошову оцінку вартості об'єкта оцінки недійсним.
Положеннями ст.1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Підвідомчими господарським судам України є також спори про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним Звіту про експертну грошову оцінку майна, складеного в межах виконавчого провадження, позивач зазначив, в тому числі, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 57 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.
Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця, яка здійснюється державним виконавцем особисто або з залученням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
При цьому, згідно ч. 3 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності -органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Державна виконавча служба віднесена чинним законодавством до системи органів Міністерства юстиції України і є органом в системі органів виконавчої влади в Україні. Оскільки в силу імперативу ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець обов'язково залучає оцінювача в разі проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то акт оцінки складений відповідачем, підлягав обов'язковому затвердженню керівником підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області. З наведеного випливає, що висновок про ринкову оцінку майна, здійснену в межах виконавчого провадження, може бути оскаржений як дія державного виконавця по оцінці майна.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
З урахуванням викладеного вище, оскаржуваний висновок суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_1 про вартість об'єкта оцінки не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується, а також не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права і обов'язки позивача та йому не адресований.
Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ст.ст. 3, 12 ) свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.
Так, висновок експерта не є актом, який тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Висновок експерта, дійсність якого оспорює позивач, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.
За наведеного, спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Слід також зазначити, що аналогічної позиції щодо непідвідомчості господарським судам України спору про визнання недійсним висновку експерта-оцінювача дотримується Вищий господарський суд України. Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. № 01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" висновок експерта, який є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, не підпадає під ознаки юридичного акту і не може бути визнаний актом державного чи іншого органу. Тому справа зі спору про визнання недійсним висновку експерта-оцінювача непідвідомча господарським судам України.
Така ж позиція щодо спорів про визнання недійсним висновку експерта-оцінювача наведена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2003р. у справі 18/478(03/158), постановах Вищого господарського суду України від 24.12.2009р. у справі № 05-6-6/575, від 03.12.2009р. у справі № 48/239, від 17.02.2009р. у справі № 11-7/1830, від 08.09.2009р. у справі № 18/260-08.
Щодо посилань позивача на інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року", то згідно п. 28 наведеного листа частиною четвертою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити до суду здійснену державним виконавцем оцінку арештованого майна. Відповідна скарга має розглядатися господарським судом на підставі та в порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України.
Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки жодних доказів в підтвердження поважності причин неявки в судове засідання відповідач до клопотання не додав.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. 47 ГПК України, п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, з подальшими змінами, сплачені позивачем державне мито у розмірі 85, 00 грн. та сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн., підлягають поверненню позивачу.
Керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, з подальшими змінами, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі припинити.
Повернути Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, просп. Московський, буд. 60, ідентифікаційний код 09807750) з державного бюджету державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., оплачене платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 19.05.2010р., яке міститься в матеріалах справи, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., оплачені платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 20.05.2010р., яке міститься в матеріалах справи, про що видати довідки.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2010 |
Оприлюднено | 07.10.2015 |
Номер документу | 51837540 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваль Любов Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні