Рішення

від 19.05.2010 по справі 35/131-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.10р. Справа № 35/131-10

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської

міської ради в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські

міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Житлово - будівельного кооперативу № 391, м. Дніпропетровськ

про стягнення 121 344,16 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від прокурора: Ткаченко. О.В., помічник прокурора, посв. № 152 від 12.08.2008р.

Від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, дов. № 1303 від 27.08.2009р.

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. від 20.04.2010 р.

ОСОБА_3, представник, дов. від 20.04.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор в інтересах держави в особі Позивача звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг за поставлену теплову енергію - 119807,50 грн, пеню - 1536,66 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов`язань за договором № 020442 від 07.10.2005р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в частині боргу 77621,32 грн та пені 1 536,66 грн, посилаючись на часткову оплату боргу Відповідачем, про що надав довідку про стан заборгованості на час розгляду справи та вважає, що відповідачем порушені договірні зобов'язання щодо оплати тепло енергії, факт споживання та обсяги якої визначені сторонами в підписаних актах виконаних робіт.

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що Позивачем не доведено належними документами фактична кількість поставленої теплоенергії. Також заявив клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що прокурор не вірно визначив орган влади, оскільки Дніпропетровська міська рада є органом місцевого самоврядування і при виконанні функцій щодо забезпечення теплоносіями виконує власні, а не делеговані органами влади, повноваження.

Прокурор позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не погодився з доводами відповідача та зазначає, що несплата споживача за теплову енергію є саме порушенням інтересів держави щодо енергетичної безпеки в цілому, спричиняє збитки державі у вигляді несплати за отриманий природний газ, податків, тощо, та вважає, що правомірно визначив орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За згодою представників сторін та прокурора в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" - енергопостачальник (надалі позивач) та Житлово -будівельним кооперативом №391 - споживач (надалі відповідач) було укладено договір з додатками №020442 від 07.10.2005р. про постачання теплової енергії строком дії до 07.10.2008р. та який відповідно до п. 11.4. вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

Згідно умов договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію та в спірний період з грудня 2008р. по лютий 2010р. включно надав послуг на суму 170 136,79 грн, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками. Заперечення відповідача щодо недоведення позивачем факту постачання теплоенергії та її обсягів судом відхиляється, оскільки в цих актах визначена кількість спожитої теплоенергії, тариф та загальна сума за кожний місяць.

За умовами п. 7.4. договору остаточний розрахунок проводиться відповідачем впродовж 5 діб після одержання рахунку позивача, не пізніше 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим.

Відповідач за теплову енергію розрахувався частково в сумі 50329,29 грн, заборгованість станом на 01.03.2010р. становила 119 807,50 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 03.03.2010р., який підписаний сторонами. Крім зазначеного вище, Відповідач за теплову енергію розрахувався в сумі 42 728,18 грн, а саме суму 9 300 грн сплатив до звернення прокурора з позовом, яке відбулося 25.03.2010р., з них 5300,00 грн сплатив 02.03.2010р. та 4000,00 грн - 09.03.2010р., що не враховано при розрахунку суми позову, та в цій частині вимог слід відмовити. В процесі розгляду справи відповідачем сплачено 33428,18 грн, а саме: 25.03.2010р. - 9000,00 грн, 01.04.2010р. - 4000,00 грн, 16.04.2010р. - 4000,00 грн, 27.04.2010р. - 15 000,00 грн, 22.04.2010р. - 602,10 грн та 826,08 грн. Щодо стягнення суми 33428,18 грн провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.

Заборгованість становить 77 079,32 грн, що підтверджується довідкою про стан заборгованості на час розгляду справи та не заперечується відповідачем. Посилання позивача в довідці від 17.05.2010р., що заборгованість саме за спірний період становить 77 621,32 грн, суд вважає арифметичною помилкою, оскільки згідно наданих ним даних заборгованість становитиме 77 079,32 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господар-ського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов дого-вору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного зако-нодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння змі-на його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

За умовами п. 8.2.3. договору за несвоєчасну оплату за теплову енергію відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1% за кожний день прострочення від загальної суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка за період прострочення з 15.04.2009р. по 10.03.2010р., з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 1510,60 грн. В решті вимоги про стягнення пені в сумі 26,06 грн задоволенню не підлягають, оскільки при її розрахунку не враховані оплати, що були здійснені відповідачем 02. та 09.03.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків. Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем з оплати спожитої теплоенергії, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, вимоги прокурора обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 77 079,32 грн, пені 1510,60 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Заперечення відповідача щодо права прокурора звертатися до суду з цим позовом та його клопотання про залишення позову без розгляду судом відхиляються, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями Господарсько-процесуального кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3 - ри/99 прокурор має право звертатися до господарського суду з позовними заявами в інтересах держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у п. 2 резолютивної частини свого Рішення від 8 квітня 1999 року № 3- рп/99 зазначив, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до Статуту комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»є комунальним підприємством, підпорядкованим управлінню комунального господарства міської ради, створене з метою забезпечення територіальної громади міста тепловою енергією у вигляді опалення та гарячої води (підігрів). Власником підприємства є територіальна громада міста в особі Дніпропетровської міської ради. Підприємство підпорядковано, підзвітне та підконтрольне міській раді (ст. 17 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997р. міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Дніпропетровська, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999р. № 1752/99 «Про системи центральних органів виконавчої влади»та Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади»до системи органів виконавчої влади належить Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Дніпропетровська міська рада, яка наділена відповідними повноваженнями в галузі житлово-комунального господарства.

Таким чином органи місцевого самоврядування надали КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" повноваження здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ :

В частині стягнення боргу 33428,18 грн провадження у справі припинити.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу №391 - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, буд. 29, корп.7,8, код ЄДРПОУ 23928972 (р/р 26007092400991 АКБ Укрсоцбанк м. Дніпропетровськ, МФО 305017) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" - 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770 (р/р 26008050201337 в ДГРУ КБ В«ПриватбанкВ» , МФО 305299) борг - 77 079,32 грн (сімдесят сім тисяч сімдесят дев'ять грн 32 коп), пеню - 1510,60 грн (одну тисячу п`ятсот десять грн 60 коп).

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу №391 - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, буд. 29, корп.7,8, код ЄДРПОУ 23928972 (р/р 26007092400991 АКБ Укрсоцбанк м. Дніпропетровськ, МФО 305017) в доход державного бюджету державне мито - 1120,18 грн (одну тисячу сто двадцять грн 18 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_4

Рішення підписано 19.05.10р.