Рішення

від 23.09.2015 по справі 910/20734/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/20734/15

За позовом Приватного підприємства «Глобалкакао»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукртрейд»

про стягнення 169 520,73 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Сашин Д.О. за довіреністю № б/н від 03.09.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Приватного підприємства «Глобалкакао» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукртрейд» про стягнення 90 000,00 грн. основного боргу, 45 976,61 грн. інфляційної складової боргу, 2 422,74 грн. трьох відсотків річних та 31 121,38 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором постачання сировини для промпереробки № 1510 від 15.10.2012 р.

Ухвалою суду від 12.08.2015 р. порушено провадження у справі № 910/20734/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Судом встановлено, що в ухвалі від 12.08.2015 р. Господарський суд міста Києва помилково зазначив дату призначення судового засідання « 14.08.2015», а не « 14.09.2015».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р., керуючись ст. 89 НПК України, виправлено описку в ухвалі про порушення.

Представник позивача в судове засідання 14.09.2015 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Через відділ діловодства суду 03.09.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про розгляд справи за відсутності представника ПП «Глобалкакао».

Розглянувши дане клопотання, суд знаходить його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 14.09.2015 р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості сторонам вирішити спір мирним шляхом.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд вважає за можливе задовольнити дане клопотання з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку із заявленим клопотанням представника відповідача, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 14.09.2015 р. розгляд справи відклав на 23.09.2015 р.; повторно зобов'язав сторін надати суду певні документи.

Представник позивача в судове засідання 23.09.2015 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 14.09.2015 р. не виконав.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2015 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи; просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладений у відзиві.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 23.09.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Глобалкакао» (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроукртрейд» (надалі - покупець) було укладено договір постачання сировини для промпереробки № 1510 від 15.10.2012 р. (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та за умовами даного договору передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити сировину для промпереробки (надалі - товар).

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.2. договору, найменування, кількість, ціна товару, умови поставки визначаються в накладних, які після підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками є невід'ємними частинами даного договору.

Супровідними документами за даним договором вважаються: рахунок/рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна. Документи щодо якості товару: посвідчення якості, сертифікат якості (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.1. договору, умови поставки товару за даним договором, визначаються відповідно до міжнародних правил базисних умов торгівлі Incoterms-2000. обумовлюються сторонами заздалегідь. Постачання здійснюється автомобільним транспортом покупця.

Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару (п. 2.2. договору).

Моментом передачі товару є момент підписання покупцем супровідних документів з проставленням дати фактичного отримання товару в таких документах. Якщо дата покупцем не проставляється, моментом отримання є дата, визначена постачальником при складенні супровідної документації п. 2.3. договору).

За умовами п. 3.1. договору, загальна вартість товару за даним договором складається із вартості поставок товару (партій товару), визначених в накладних до даного договору, в рахунках на оплату.

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець здійснює оплату безготівковим розрахунком на умовах - 100 % передоплати (перші три поставки) з використанням платіжних доручень на підставі рахунків постачальника. Надалі умови оплати - відстрочка платежів5 днів з моменту передачі товару.

Пунктом 3.3. договору визначено, що сторони зобов'язані проводити звірку взаєморозрахунків за вимогою будь-якої із сторін, в результаті чого підписуються акти звіряння.

Пунктами 4.1.1. та 4.1.2. договору встановлено, що постачальник зобов'язаний передати покупцю товар в строки та за умовами, визначеними в даному договорі; надати всю супровідну документацію та документацію, що підтверджує якість товару.

Згідно з п. 4.1.4. договору, покупець зобов'язаний в порядку та за умовами даного договору прийняти та оплатити товар.

У відповідності до п. 5.2. договору, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність за даним договором та чинним законодавством України.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє: щодо виконання постачальником зобов'язань по постачанню - до 31.12.2015 р., якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку не повідомить письмово про намір розірвати договір, вважати даний договір пролонгованим на наступні строки; по взаєморозрахунках - до повного виконання зобов'язань кожною із сторін.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 182 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 173 від 11.12.2014 р., товарно-транспортною накладною № 11 від 11.12.2014 р., податковою накладною № 11122014 (копії яких додано до матеріалів справи).

Однак відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати виконав неналежним чином, частково сплативши вартість поставленого товару в розмірі 92 800,00 грн., у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 90 000,00 грн.

За таких обставин, Приватне підприємство «Глобалкакао» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукртрейд» про стягнення 90 000,00 грн. основного боргу, 45 976,61 грн. інфляційної складової боргу, 2 422,74 грн. трьох відсотків річних та 31 121,38 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором постачання сировини для промпереробки № 1510 від 15.10.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором № 1510 від 15.10.2012 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару за даним договором не виконав неналежним чином.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що недоплата за отриманий товар була вимушеною через неякісний товар. Крім того, відповідач просив суд призначити товарознавчу експертизу у даній справі для встановлення якісних показників поставленого товару.

Господарський суд не приймає доводи відповідача до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є заборгованість відповідача перед позивачем, у зв'язку з неналежною оплатою поставленого товару, а не у зв'язку з претензіями щодо якості товару. Також суд зауважує, що у відповідності до п. 2.6. договору № 1510 від 15.10.2012 р., при виявленні невідповідності товару по кількості і/або якості, покупець протягом 24 годин з моменту виявлення невідповідності письмово (засобами факсимільного зв'язку) повідомляє про це постачальника. Однак, відповідач не надав суду жодних належних доказів у підтвердження того, що він звертався до позивача з претензіями щодо якості товару.

Крім того, відповідач жодних обґрунтованих заперечень, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві суду не надав, розмір позовних вимог не оспорив, із зустрічними вимогами до позивача в межах даної справи не звернувся.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 90 000,00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Приватного підприємства «Глобалкакао» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукртрейд» основного боргу в розмірі 90 000,00 грн. за договором № 1510 від 15.10.2012 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Приватне підприємство «Глобалкакао» просило суд стягнути з відповідача 2 422,74 грн. трьох річних відсотків за період з 18.12.2014 р. до 31.07.2015 р. та 45 976,61 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2015 р. до червня 2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1510 від 15.10.2012 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3.3. договору визначено, що за порушення строків оплати за поставлений товар покупець на вимогу постачальника сплачує 0,1 % річних від простроченої суми.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Таким чином за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2 422,74 грн. трьох річних відсотків за період з 18.12.2014 р. до 31.07.2015 р. та 45 976,61 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2015 р. до червня 2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1510 від 15.10.2012 р.

Позивач просить стягнути з відповідача 31 121,38 грн. пені за період з 18.12.2014 р. до 17.06.2015 р. за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару за договором № 1510 від 15.10.2012 р.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Оскільки умовами договору № 1510 від 15.10.2012 р. не передбачена відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо плати поставленого товару, то у господарського суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені.

Таким чином, Господарський суд м. Києва відмовляє в задоволенні позовних вимог ПП «Глобалкакао» до ТОВ «Євроукртрейд» про стягнення 31 121,38 грн. пені за період з 18.12.2014 р. до 17.06.2015 р. за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару за договором № 1510 від 15.10.2012 р.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ПП «Глобалкакао» до ТОВ «Євроукртрейд» підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміну задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукртрейд» (03062, м. Київ, вулиця Кулібіна, 4/2, кім. 7, код ЄДРПОУ 37769998) на користь Приватного підприємства «Глобалкакао» (65082, м. Одеса, вулиця Гоголя, 11, кв. 39, код ЄДРПОУ 37421149) 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 74 коп. трьох річних відсотків, 45 976 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп. інфляційних втрат та 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 99 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 28.09.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина