Постанова

від 22.08.2011 по справі 2а/0270/3735/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2011 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/3735/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича , розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за позовом управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного Фонду України у Мурованокуриловецькому районі (далі - УПФУ у Мурованокуриловецькому районі) із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( далі - ФОП ОСОБА_1В.) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 901,84 грн.

Відповідач у строк, визначений Законом України В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняВ» , не сплатив суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року, внаслідок чого виникла недоїмка в сумі 901,84 грн., яка відповідачем у добровільному порядку вчасно не погашена, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі від 09.08.2011р. було направлено відповідачу 09.08.2011р., а також повідомлено, що відповідач має право у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Вказану ухвалу відповідач отримав 12.08.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.19), однак у визначений строк письмові заперечення або заяву про визнання позову до суду не надав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку письмового провадження, з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі (а.с.10).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 є платником єдиного податку.

У зв’язку з несплатою відповідачем страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період липень - грудень 2010 року, утворилась заборгованість в загальній сумі 901,84 грн., яка на момент судового розгляду не сплачена.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду у Мурованокуриловецькому районі була винесена вимога про сплату боргу № Ф 153 від 05.07.2011р., яку відповідач отримав 13.07.2011р., однак в добровільному порядку заборгованість так і не погасив.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий статус Пенсійного фонду України визначений Указом Президента України № 1572/99 від 15.12.1999 року В«Про систему центральних органів виконавчої владиВ» , Положенням про Пенсійний фонду України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261.

Відповідно до вищевказаного Указу Президента України до системи центральних органів виконавчої влади в Україні входять міністерства, відомства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, серед таких центральних органів виконавчої влади є і Пенсійний фонд України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, через який здійснюється керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування України.

Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються Законом України В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003р., який вступив в силу 01.01.2004р.( далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 14 Закону №1058-ІV, до кола осіб, які є страхувальниками, відносяться застраховані особи, визначені в п.3,4 ст.1 та ч.1 ст.12 цього Закону. Тобто, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), є як застрахованими особами, так і страхувальниками щодо себе та члена своєї сім'ї, що бере участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності до п.п.4 п.8 розділу ХV В«Прикінцеві положенняВ» Закону України 1058-ІV від 09.07.2003р., фізичні особи-підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени їх сімей, які беруть участь у справі у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку та розмірах, визначених цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно, але при цьому сума такого внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За ст.7 Закону №1058-ІV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Порядок визначення розміру страхового внеску для платника, міститься у визначенні мінімального страхового внеску, що передбачене ст. 1 Закону №1058-ІV, а саме: мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 15 Закону №1058-ІV передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону №1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Керуючись наведеними вище положеннями чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Розмір заборгованості відповідачем не оскаржується. Доказів в спростування заявлених позовних вимог відповідач не подав.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (23432, с. Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району Вінницької області, вул. Леніна, буд. №1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 22636719492) на рахунок управляння Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області (23400 смт. Муровані Курилівці, вул. Леніна, 135, р/р 25602323630103 в ВАТ "Держощадбанк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 24901713) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за період з липня - грудень 2010 року в сумі 901 (дев"ятсот одна) грн. 84 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст.ст. 183-2, 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович