Постанова

від 14.08.2015 по справі 804/8566/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2015 р. Справа № 804/8566/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-М" до Дніпропетровської Митниці Державної Фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС-М» (далі - ТОВ «СЕНС-М», Позивач) до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - митниця, Відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 06.03.2015 № 110000003/2015/500014/2;

- стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ В«СЕНС-МВ» , код ЄДРПОУ 38896102, судовий збір у розмірі 73,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з прийнятим митницею Рішенням про коригування митної вартості товару, оскільки підприємство надало достатні документи для застосування основного методу визначення митної вартості; надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення заявленої митної вартості. Митниця при прийнятті Рішення про коригування митної вартості порушила вимоги Митного кодексу України щодо застосування методів визначення митної вартості. Відмова митниці є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що відповідно до вимог п. 4.1. ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України), посадовою особою Дніпропетровської митниці здійснено контроль наявності у наданих до митного органу документах усіх відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом. В результаті такого контролю встановлено, що документи, подані позивачем разом з митними деклараціями, містять розбіжності та не підтверджують всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим підприємству позивача було запропоновано надати додаткові документи та усунути наявні розбіжності. Дослідивши надані позивачем документи, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з чим, посадовою особою Дніпропетровської митниці прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.11.2014 ТОВ В«СЕНС-МВ» (м. Дніпропетровськ, Україна) уклало зовнішньоекономічний контракт № SHT-SM-201411 з компанією В« SHENGZHOU DAPENG TEA CO. LTDВ» (Китай) в особі дочірньої компанії В« SHENGZHOU HOUTU TEA CO.,LTDВ» , відповідно до якого продавець зобов'язується поставити товар позивачу, найменування, ціна та кількість якого зазначаються у специфікаціях, що підписуються на кожну окрему поставку, та є невід'ємною частиною цього контракту.

Згідно із специфікацією № 1 від 26.11.2014 до контракту № SHT-SM-201411 від 25.11.2014 на поставку продукції фірма SHENGZHOU HOUTU TEA CO.,LTD, зобов'язалась здійснити поставку позивачу китайського зеленого чаю стандарту 9575 у кількості 19950 кг на загальну суму 18952,50 дол.США.

Умови поставки - FОВ Ningbo, China (Інкотермс - 2010).

Для здійснення митного оформлення товару позивач 06.03.2015 звернувся через митного брокера ТОВ В«КЛОКВОРКВ» до Дніпропетровської митниці (м/п В«Дніпропетровськ - індустріальнийВ» ) та надав заповнену митну декларацію (далі - МД) № 110130000/2015/501167. Разом із зазначеною декларацією позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України подав наступний пакет документів: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 07.10.2013 № 110/2013/0001763, міжнародну автомобільну накладну CMR від 22.02.2015 № 142, коносамент (Bill of Lading) від 15.01.2015 № SUNE1412602, комерційну пропозицію №б/н від 10.11.2014, платіжні доручення в іноземній валюті від 13.01.2015 № 1 та від 03.12.2014 № 3, рахунок на оплату траспортно-експедиційних послуг від 05.03.2015 № 107, довідку про транспортні витрати від 24.02.2015, прайс-лист № б/н від 01.11.2014, висновок експерта ТПП від 24.02.2015 № ГО-618, рахунок-фактуру (інвойс) від 26.11.2014 № DPS1413, пакувальний лист від 15.01.2015 № 1, зовнішньоекономічний контракт від 25.11.2014 № SHT-SM-201411, специфікацію від 26.11.2014 № 1, договір про наданя послуг митного брокера від 01.01.2015 № 0101/15, договір про надання траспортно-експедиційних послуг від 21.09.2013 № 015, довідка щодо страхування вантажу.

Перелік поданих до митного органу документів підтверджується графою 44 МД № 110130000/2015/501167.

Митна вартість товару заявлена Позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ.

Для здійснення митного оформлення вищезазначеного товару позивач подав до митного органу, серед інших документів, декларації митної вартості з додатковим аркушем А, згідно з якими митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, що надійшов відповідно специфікації № 1 від 26.11.2014 становить 21 641, 91 дол.США.

Під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, посадовою особою митниці відповідно до ст. 54 МК України виявлені розбіжності, у зв'язку з чим митниця зобов'язала позивача надати (за наявності) додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації, а також у відповідності до п.6 ст.53 МКУ інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Отримавши повідомлення від Позивача про неможливість надати додаткові документи у встановлений ч.3 ст.53 МКУ строк, митним органом 06.03.2015 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 110000003/2015/500014/2, відповідно до якого митну вартість товару скориговано до 2,96 доларів США за одиницю товару (загальна митна вартість склала 59 052,00 доларів США).

Також митницею 06.03.2015 відмовлено в митному оформленні та пропуску товарів за МД № 110130000/2015/501167 та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 110130000/2015/00024, в якій зазначено, що причиною відмови у митному оформленні товару є прийняте Рішення про коригування митної вартості товару від 06.03.2015 № 110000003/2015/500014/2.

ТОВ В«СЕНС-МВ» не погодилось із прийнятим митницею Рішенням та звернулось листом від 19.05.2015 № 05-19/15 до Державної фіскальної служби України про його перегляд.

Державна фіскальна служба України листом від 19.06.2015 № 12886/6/99-93-25-02-02-15 повідомила Позивача про відсутність підстав для перегляду оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, в зв'язку з відсутністю підстав для перегляду оскаржуваного Рішення, адже подані позивачем документи не є належними у розумінні ст.53 МК України.

Відповідно до ст. 49 МК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ст. 52 Митного кодексу України).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В графі 33 Рішення про коригування митної вартості від 06.03.2015 № 110000003/2015/500015/2 зазначено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 1,08 дол.США/кг. Рівень митної вартості, раніше визначеної митними органами, оформленої за митною декларацією від 26.12.2014 № 125110011/2014/23193 становить 2,96 дол.США/кг.

При розрахунку митної вартості враховується вплив умов поставки (графа 3 ДМВ) та інших умов, що стосуються продажу оцінюваних товарів.

У графі 14(а) у першому рядку в іноземній валюті зазначається ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначається з урахуванням положень статті 58 Кодексу.

Документальним підтвердженням заявленої вартості товару є рахунок-фактура (інвойс), зазначений у графі 4 ДМВ, або рахунок-проформа, який також зазначається в графі 4 ДМВ, банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено, договір (контракт) купівлі-продажу товару, транспортні (перевізні) документи, документи, які містять відомості про вартість транспортування, а також інші документи, перелік яких наведено в статті 53 Кодексу.

Дана обставина сторонами по справі не заперечується.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином статтею 58 МКУ зазначено виключний перелік умов, за яких використовується перший (основний) метод визначення митної вартості.

Митна вартість товару визначена за другоряднім методом визначення митної вартості - резервним методом, передбаченим ст.64 МКУ та ґрунтується на раніше визначеній митній вартості за МД від 26.12.2014 № 125110011/2014/23193.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відмовляючи у митному оформленні товару за ціною договору, митниця послалася на те, що документи, надані під час митного оформлення та додатково надані на вимогу митниці, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Розбіжностями в документах, зазначених у ч.2 ст.53 МК України, у Рішенні від 06.03.2015 № 110000003/2015/500014/2 митниця визначила:

1) Наявні розбіжності щодо назви транспортного засобу у наданих коносаменті на морське перевезення від 10.11.2014 № SUNE1412602 (DS PATRIOT) та екологічній декларації від 22.02.2015 № 9735 (Solar N), що може свідчити про перевантаження та пов'язані з цим витрати, що є складовими митної вартості.

2) У наданих декларантом платіжних дорученнях від 03.12.2014 № 3 та від 13.01.2015 № 1 наявне посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 25.10.2014 № SHT-SM201411, що унеможливлює ідентифікацію сплачених сум з партією товару, що оцінюється.

На підставі цього, враховуючи характер поставки оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Крім того, позивач усупереч вимог ст.254 МК України не забезпечив подання перекладів українською мовою документів, які місять дані для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митний декларації від 06.03.2015 № 110130000/2015/501167, а саме коносаменту від 15.01.2015 № SUNE1412602 та митної декларації країни відправлення від 10.01.2015 № 310420150549982204. Вимога митного органу про надання зазначених перекладів підтверджується електронними повідомленнями, а також відображена у графі 33 Рішення про коригування митної вартості від 06.03.2015 № 110000003/2015/500014/2.

Аналогічні зауваження зазначені і у листі ДФС України від 19.06.2015. У листі ДФС зазначено, що банківські платіжні доручення від 03.12.2014 № 3, від 21.01.2015 № 1 містять посилання на контракт від 25.11.2014 № SHT-SM201411, але не містять посилань на специфікацію до контракту, в якій, відповідно до п.1.1 Контракту зазначено кількість, ціни, умови та строк поставки, та/або інвойс, відповідно до яких здійснена поставка, що не дає можливості ідентифікувати оплату з поставкою оцінюваних товарів.

Крім того, у листі ДФС зазначено, що ненадання на її розгляд коносаменту не дає можливості перевірити належність транспортних витрат, зазначених у довідці про транспортні витрати від 24.02.2015 № 24/02-1 та рахунку від 05.03.2015 № 107, до поставки оцінюваного товару.

Також зазначено, що згідно з інформацією, яка міститься в митній декларації країни відправлення від 10.01.2015 № 310420150549982204 поставка товару відбувалась відповідно до коносаменту № 603726411. Разом з тим, в графі 44 митної декларації № 110130000/2015/501175 зазначено інший коносамент від 15.01.20154 № SUNE1412602. В зазначеній митній декларації країни відправлення відсутня дата проходження митного контролю. За формальними ознаками - це, можливо, попередній документ, який не проходив оформлення та відповідно до якого здійснено зазначену поставку.

Для підтвердження транспортних витрат декларантом у ході декларування товарів надані наступні документи:

договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 21.09.2013 № 015; рахунок від 05.03.2015 № 107 на оплату морського перевезення за межами території України контейнеру MRKU4894690 у сумі 62 000 грн. та експедиторських послуг по зазначеному контейнеру у сумі 100 грн.; довідка про транспортні витрати компанії-екпедитора від 24.02.2014, згідно якої вартість транспортування вантажу зеленого чаю вагою (брутто) 20064,00 кг. за коносаментом SUNE1412602 складає 62100 грн., у тому числі експедиційні послуги 100 грн.

Поданий до суду коносамент № МАЕU 603726411 до митного органу не надавався, що підтверджується відсутністю даних у графі 44 митної декларації від 06.03.2015 № 110130000/2015/501167, а також у додатках до звернення від 19.05.2015 № 05-19/15, відомостей щодо зазначеного документу.

Суд вважає, що зазначений документ не підтверджує перевантаження товару на інше судно, адже у поданому до суду коносаменті № МАЕU 603726411 зазначене судно DS PATRIOT.

Згідно з інформацією, що міститься в митній декларації країни відправлення від 10.01.2015 № 310420150549982204 поставка товару відбувалась відповідно до коносаменту № 603726411. Разом з тим, в графі 44 митної декларації від 06.03.2015 № 110130000/2015/501175 зазначено інший коносамент від 15.01.2015 № SUNE1412602.

За інформацією Дніпропетровської митниці ДФС в екологічній декларації від 20.02.2015 № 9735 містяться відомості щодо назви судна, на якому переміщувався товар, Solar N, що не відповідає назві судна DSPATRIOT/BXU28, яка зазначена в митній декларації країни відправлення. Позивач не надав до митного органу документів, які підтверджують здійснення перевантаження (місце, час, підстави), а також вартість такої операції. Надана позивачем довідка від експедитора ТОВ «ЕФ ЕНД ТІ ЛОГІСТИК» №24/02-2 від 24.02.2015 не є належним підтвердженням такого перевантаження, адже не містить числових показників вартості зазначеної операції. Також видання довідки не передбачено договором про транспортно-експедиційне обслуговування №015 від 21.09.2013. Натомість пунктом 3.1.1 зазначеного договору №015 передбачено надання експедитором повної, точної та достовірної інформації стосовно перевезення, а також надання документів, які стосуються перевезення, необхідних для здійснення, зокрема митного оформлення.

Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст. 58 Митного кодексу України у повному обсязі.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, позивача повідомлено про необхідність надати протягом 10 календарних днів додаткових документів (за наявності), перелік яких наведено вище.

Позивача також повідомлено, що ч. 6 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що декларант, або уповноважена ним особа, за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант не надав будь-яких інших документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Підставою для сумнівів щодо заявленої митної вартості товарів є, насамперед, рівень його ціни, якщо він істотно відрізняється від цін на аналогічні товари, відомості стосовно яких не викликають сумнівів та ретельно перевірялися. Таке порівняння здійснюється шляхом використання інформації, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Так, за результатами проведеного контролю із застосуванням системи управління ризиками Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) відповідно до ст.337 МКУ в автоматизованому порядку було виявлено ризики щодо можливого заниження митної вартості та сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірки правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.

Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст. 60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст. ст. 62, 63 МКУ) повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів.

Тому під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.

Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визнаній митній вартості, митна декларація від 26.12.2014 № 125110011/2014/23193, оформлена відносно аналогічного товару В«чай зелений, китайський, байховийВ» , походження - Китай, виробник фірма Hunan East Land Tea Co. LTD (інша), що і спричинило застосування саме резервного методу.

При цьому, посадовою особою митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також посадовою особою митниці зазначено, про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу відповідно до МКУ. З урахуванням наявної у митному органі інформації про вартість аналогічних товарів.

Враховуючи вищенаведені положення норм права, суд приходить висновку, що аналіз відповідачем цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби здійснювався на підставі чинного під час митного оформлення законодавства, застосування якого не суперечило ст. 31 Митного кодексу України.

Враховуючи зазначені результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з сформованим митницею переліком, у митниці були відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та/або скасування рішення про коригування митної вартості.

Крім того, за результатами розгляду скарги Державною Фіскальною службою України наданих документів підтверджено правомірність прийняття та залишення в силі оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Оскільки до митного оформлення не було подано документів, що підтверджують складові митної вартості у відповідності до ст. ст. 52, 53 МК України, враховуючи наявність інформації про іншу митну вартість товарів та відсутність у документах, поданих до митного оформлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, суд доходить до висновку, що у відповідача виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару.

Судом встановлено, що відповідачем витребовувався конкретний перелік документів, однак зазначені документи позивачем не були надані в повному обсязі для усунення виявлених розбіжностей.

У зв'язку з цим, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, заявлену позивачем. Шляхом послідовного застосування другорядних методів коригування митної вартості товарів, з урахуванням положень ст.ст.59-64 МК України, митну вартість товарів, що імпортуються, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ, - резервний метод визначення митної вартості, на основі попередніх митних оформлень за митної декларацією від 26.12.2014 № 125110011/2014/23193.

Суд звертає увагу, що аналіз чинного законодавства України, що регулює дані відносини дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 21-52а12 та низці рішень Вищого адміністративного суду України, зокрема в ухвалі від 19 січня 2012 р. по справі № К-31635/09, ухвалі від 22 березня 2012 р. по справі № К/9991/41121/11.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС-М» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 18, 70-71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС-М» до Дніпропетровської митниці Державної Фіскальної Служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 06.03.2015 року № 1140000003/2015/500014/2 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1