Постанова

від 18.08.2015 по справі 804/8587/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 р.Справа №804/8587/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_3 соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення суми збитків на пільгове перевезення пасажирів, -

ВСТАНОВИВ :

13 липня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення суми збитків на пільгове перевезення пасажирів в сумі 451720,87 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що:

- між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» та ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Апостолівської райдержадміністрації Дніпропетровської області укладено договір від 03.01.2014 року №ПР/ДН-2-14-6/НЮд.ч. «Про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян та здійснення компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд», за умовами якого позивач за власний рахунок здійснює перевезення окремих категорій громадян, які мають відповідні пільги у залізничному транспорті, а відповідач здійснює компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

- залізниця здійснює перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами відповідно до чинних законів України, які передбачають такі пільги для конкретних категорій громадян, а не за окремими угодами, а збитки залізничного транспорту від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевого бюджетів;

- згідно додаткової угоди №1 від 25.02.2014 року до договору запланована сума на фінансування пільг населенню, що фінансується з Державного бюджету на 2014 рік, складає 872500,00 грн., та була зменшена на 100000 грн., у зв'язку із чим відповідачем прийнято до сплати 772500 грн.;

- за період січень-грудень 2014 року пільгової категорії громадян було перевезено на суму більшу, ніж відповідачем прийнято до сплати. Різниця між нарахованою сумою за фактичну кількість перевезених пільговиків (1224220,87 грн.) та прийнятою до сплати сумою (772500,00 грн.) складає 451720,87 грн., які відповідач зобов'язаний відшкодувати як розпорядник бюджетних коштів;

- у червні 2015 року на адресу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області було направлено претензію №ДНЮ-2/139 про відшкодування залізниці суми збитків за пільгові перевезення громадян за період січень-грудень 2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року в адміністративній справі №804/8587/15 судом допущено заміну відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області його правонаступником ОСОБА_3 соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 03192141).

ОСОБА_3 соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області надані письмові пояснення, у яких відповідач просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне:

- згідно паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2014 рік виділено субвенції з державного бюджету на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у сумі 872,5 тис. грн.;

- таким чином, згідно додаткової угоди №1 від 25 лютого 2014 року запланована сума на фінансування пільг за наданий проїзд пільговій категорії населення, що фінансується з Державного бюджету на 2014 рік склала 872,5 тис. грн.;

- 20.11.2014 року до ОСОБА_3 надійшла довідка про внесення змін до річного розпису асигнувань на 2014 рік №686/1057 від департаменту фінансів облдержадміністрації на підставі розпорядження голови обласної ради №159-Р від 20.11.2014 року про зменшення річних асигнувань по пільговому проїзду на 100,0 тис. грн.; кошторисні призначення на 2014 рік склали суму 772,5 тис. грн., на яку ОСОБА_3 прийняті облікові форми від ДП «Придніпровська залізниця»;

- надійшло коштів з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату компенсації пільгового проїзду окремим категоріям громадян на загальну суму 560,2 тис грн. Кредиторська заборгованість, зареєстрована в органах державної казначейської служби в Апостолівському районі, станом на 01.01.2015 року ОСОБА_3 перед ДП «Придніпровська залізниця» становить 212,3 тис. грн. відповідно до додатку. Крім того, станом на 01.01.2015 року між управлінням та ДП «Придніпровська залізниця» складено акт звірки розрахунків про суму кредиторської заборгованості, розбіжностей в коштах не виявлено;

- згідно листа Міністерства Фінансів України №31-07310-10-24/165 84 від 30.06.2011 року «Про облік кредиторської заборгованості за деякими програмами соціального захисту населення» кредиторська заборгованість з виплати компенсації транспортним представникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян на кінець року може обліковуватись за фактично надані послуги лише в межах бюджетних призначень відповідного року;

- у своїй роботі ОСОБА_3 керується Бюджетним кодексом України та роз'ясненнями Міністерства Фінансів. Оскільки, відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання і здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, то управління соціального захисту населення виконало усі зобов'язання перед позивачем відповідно до договору та кошторисних призначень на 2014 рік в межах бюджетних асигнувань.

Представники позивача та відповідача до суду не прибули, просили, кожен окремо, здійснювати розгляд справи за їх відсутності. З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 3 січня 2014 року між ОСОБА_3 соціального захисту населення Апостолівської райдержадміністрації Дніпропетровської області (платник) та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (перевізник) укладений договір №ПР/ДН-2-14-6-НЮд.ч. «Про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд», за яким:

1.1. Предметом цього договору є відносини сторін щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні, які мають відповідні пільги, встановлені законодавством України, пільгового проїзду у залізничному транспорті, за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевими бюджетам компенсаційних виплат, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, або з урахуванням статті 46 бюджетного кодексу України та чинних постанов Кабінету Міністрів України.

1.2. Згідно з умовами договору перевізник, за власний рахунок, здійснює перевезення окремих категорій громадян, які мають відповідні пільги у залізничному транспорті, а платник здійснює компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

2.1-2.1.1. Перевізник зобов'язується надавати безкоштовний проїзд у залізничному транспорті населенню, яке має пільги, передбачені діючими Законами України.

2.3-2.3.1. Платник зобов'язується передбачити у своєму бюджеті, які будуть спрямовані на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

2.3-2.3.3. Платник зобов'язується здійснювати перерахування коштів, передбачених на проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій населення згідно кошторису доходів та видатків в межах кошторисних призначень на підставі розрахунку в термін до 5-ти робочих днів з моменту отримання субвенцій на свій особовий рахунок.

3.1. Ціна договору, в будь-якому разі, складає фактичні збитки перевізника від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги, за бажанням сторін може встановлюватись на певний період кожного року шляхом укладення додаткової угоди.

3.2. Платник на протязі 5 банківських днів з моменту надходження коштів на фінансування пільг перераховує кошти на рахунок перевізника, на підставі отриманих від нього рахунків на суму, яка підлягає компенсації, та облікових форм.

У подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 25 лютого 2014 року, згідно якої запланована сума на фінансування пільг населенню, що фінансуються з Державного бюджету на 2014 рік складає 872500 грн., у тому числі по місяцях: січень - 0, лютий - 125000, березень - 74800, квітень - 50800, травень - 54300, червень - 64000, липень - 54400, серпень - 83300, вересень - 88800, жовтень - 85600, листопад - 86300, грудень - 105200.

Позивачем складені облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів по Апостолівському району (приміське сполучення) за період січень-грудень 2014 року на суму всього 1224220,87 грн., у тому числі за:

- січень 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 19552, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 125000 грн.;

- лютий 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 2876 сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 28903,20 грн.;

- березень 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 14038, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 96696,80 грн.;

- квітень 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 15577, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 109835,98 грн.;

- 1-25 травня 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 10998, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 75800 грн.;

- 26-31 травня 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 5374, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 38887,35 грн.;

- 1-20 червня 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 9165, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 65200 грн.;

- 21-30 червня 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 6863, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 48792,59 грн.;

- 1-24 липня 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 12739, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 90700 грн.;

- серпень 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 18166, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 131684,77 грн.;

- 1-20 вересня 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 10693, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 77900 грн.;

- 21-30 вересня 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 4748, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 31183,82 грн.;

- жовтень 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 15684, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 108642,88 грн.;

- листопад 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 16209, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 103657,12 грн.;

- грудень 2014 року: кількість оформлених пільгових квитків - 11538, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість - 91336,36 грн.

З наданих документів вбачається, що кошторисом передбачено компенсацію виплат на пільгові перевезення на січень-грудень 2014 року 772500 грн., фактично сплачено на користь позивача 560200 грн., залишок зареєстрованої поточної заборгованості 212300 грн., залишок незареєстрованої заборгованості 451720,87 грн.

З метою отримання залишку компенсаційних витрат за 2014 рік в сумі 451720,87 грн. ДП «Придніпровська залізниця» направлено відповідачу претензію за вих. №ДНЮ-2/139 від 22.05.2015 року, яка залишена відповідачем без задоволення, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що частиною п'ятою статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 року №273/96-ВР передбачено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року №1359 затверджено «Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян», який визначає механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.

Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, зобов'язання можуть виникати, зокрема, із закону та іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно із статтею 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

Вказаний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» від 4 березня 2002 року №256 (далі - Порядок №256).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку №256 фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з пунктом 5 названого Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо, зокрема, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20.

Пунктом 6 Порядку № 256 закріплено, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо, зокрема, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20.

У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Пунктом 7 згаданого Порядку передбачено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до приписів пункту 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до пункту 3 Типового положення про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №790 від 30.05.2007 року, основними завданнями управління, зокрема, є: забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, оплати і належних умов праці, зайнятості, трудової міграції, пенсійного забезпечення, соціального захисту та соціального обслуговування населення, в тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також ведення обліку осіб, що мають право на пільги за соціальною ознакою; забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про працю, зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення та соціальний захист населення.

Зі змісту наведеної вище норми вбачається, що на відповідача покладено обов'язок вивчення потреб про об'єми та вартість соціальних послуг, укладення правочинів з надавачами послуг, контролю процесів надання таких послуг та забезпечення компенсаційних виплат надавачам послуг.

Таким чином, хоча головні розпорядники коштів при розрахунках компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян обмежені сумами фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, проте зобов'язані у разі виникнення додаткових зобов'язань надсилати щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

Тобто, при виконанні державної програми соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у період з 1 січня по 31 грудня 2014 року при наданні послуг на суму 1224220,87 грн., та за відсутності компенсаційних виплат, головний розпорядник коштів повинен був зареєструвати додаткові зобов'язання та надати про це інформацію фінансовому органу місцевої райдержадміністрації.

Так, на підставі отриманої інформації, фінансовий орган мав вирішувати питання про фінансування додаткових зобов'язань шляхом:

- збільшення обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;

- перерозподілу обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок позицій, по яким не відбулось повного чи часткового освоєння коштів;

- реєстрації заборгованості за минулий період та включення її в кошторис наступного періоду.

Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач не проводив реєстрації додаткових зобов'язань та не надсилав уточненої інформації про фактично нараховані у звітному періоді суми до відповідного фінансового органу.

Таким чином, відповідач в цій частині не виконав вимоги Порядку №265, чим порушив право ДП «Придніпровська залізниця» на отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізницею в повному розмірі, чим допустив протиправну бездіяльність та протиправні дії в частині несплати позивачу витрат, понесених останнім на перевезення пасажирів.

Аналізуючи доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за надані позивачем послуги по перевезенню пільгових категорій громадян в приміському сполученні залізничним транспортом, суд вважає за необхідне зазначити, що в мотивувальній частині постанови Верховного Суду України від 13.10.2009 року по справі №21-348во09 зазначено, що мета укладання договору про розрахунки за надані послуги по перевезенню позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правової угоди, тобто, перевізник не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору.

Крім того, Верховний Суд України в даному рішенні зауважив, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.

У відповідності до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 року №781/11/13-10 зазначено, що суди, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів, дійшли помилкового висновку, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади, в даному випадку в особі відповідача.

Враховуючи наведені позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що кошторисом на 2014 року, затвердженим районною державно адміністрацією, не було передбачено такої суми коштів на компенсаційні виплати на пільговий проїзд на залізничному транспорті, які фактично були понесені позивачем, зважаючи на що компенсація позивачу заявленої ним суми витрат була неможливою.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 року №361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

У той же час, ДП «Придніпровська залізниця» допустимими доказами по справі підтвердило, що належним чином виконує вимоги законів України та постанов Кабінету Міністрів України, якими передбачено державну програму соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету для окремих категорій громадян, а саме: позивачем встановлено таку соціальну пільгу, як безкоштовний проїзд у залізничному транспорті приміського сполучення, відповідно до чого залізниця, надаючи послуги з безкоштовного перевезення таким категоріям громадян, несе матеріальні витрати (витрати на енергоносії, заробітну плату працівникам, знос рухомого складу, витрати на утримання колії та інші витрати), що мають бути відшкодовані останній з державного бюджету на підставі наведених норм чинного законодавства.

Таким чином, вступаючи в договірні правовідносини, відповідач діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання відповідної державної програми, спрямованої на захист інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, а також з метою реалізації владних повноважень розпорядника бюджетних коштів.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не провело розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний у відповідності до договору та чинних нормативних актів, відшкодувати понесені підприємством збитки за перевезення пільгових категорій громадян.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та у відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджує на користь позивача суму судового збору.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_3 соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення суми збитків на пільгове перевезення пасажирів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» суму збитків на пільгове перевезення пасажирів за період січень-грудень 2014 року в розмірі 451720 (чотириста п'ятдесят одна тисяча сімсот двадцять) грн. 87 коп.

Присудити на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» за рахунок Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18 серпня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1