Постанова

від 14.08.2015 по справі 804/8785/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 р.Справа №804/8785/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

15 липня 2015 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми узгодженого грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 132489,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 виникла у зв'язку з несплатою ним штрафних санкцій по податковим повідомленням-рішенням по податку з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності та по податку на додану вартість, а в зв'язку з прийняттям спадщини за законом заборгованість перейшла до ОСОБА_3, у зв'язку із чим заявлений цей позов. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повістка про виклик до суду та судова кореспонденція, направлена за місцем проживання відповідача повернулась за закінченням терміну зберігання.

Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що на обліку у Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська перебував фізична особа-підприємець ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1), який мешкав за адресою АДРЕСА_1.

06.04.2009 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт №2275/17-326/2618510099/010.

Згідно висновків акту перевірки від 06.04.2009 року №2275/17-326/2618510099/010, контролюючим органом встановлені наступні порушення вимог чинного законодавства:

- абзацу 5 пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, пункту 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян суб'єктів підприємницької діяльності форми №10 в частині ненадання до перевірки книги обліку доходів та витрат;

- статті 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 2348831,07 грн., у томі числі у періодах: 2006 рік 176697,43 грн.; 2007 рік 760616,23 грн.; 2008 рік 1411517,41 грн.;

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 2899549,30 грн., у томі числі у періодах: 2006 рік 511546 грн.; 2007 рік 1257431,31 грн.; 2008 рік 1130571,99 грн.;

- пункту 4.1.1 пункту 4.1 зобов'язань в частині несвоєчасного подання декларацій з податку на додану вартість за серпень 2008 року та грудень 2008 року.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.07.2009 року:

- №0000351701/2/24779, яким ОСОБА_4 нараховано податкове зобов'язання з ПДВ на суму 4468859,55 грн., з них за основним платежем 2899549,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1569310,25 грн.;

- №0000341701/2/24780, яким ОСОБА_4 нараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2348831,07 грн., з них за основним платежем 2438831,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0 грн.

Згідно касового чека №2387321 вказані податкові повідомлення-рішення від 20.07.2009 року були направлені платнику податків 24.07.2009 року та вручені 25.07.2009 року ОСОБА_4 особисто.

24.02.2010 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про звернення стягнення на активи у сумі 6817690,62 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року по справі №2а-2731/10/0740 адміністративний позов ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про звернення стягнення на активи у сумі 6817690,62 грн. задоволено частково, а саме:

- звернуто стягнення на активи фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в рахунок погашення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб на суму 228220 (двісті двадцять вісім тисяч двісті двадцять) грн. 58 коп.

- в іншій частині позовних вимог відмовлено, оскільки таки вимоги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

З отриманих копій документів адміністративної справи №2а-2731/10/0740 судом встановлено наступне:

- на підставі акту перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000351701/0/13014 від 14.04.2009 року за платежем: податок на додану вартість у сумі 4468859, 55 грн., № 0000341701/0/13015 від 14.04.2009 року за платежем: податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 2348831,07 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані платником податків особисто 14.04.2009 року., про що свідчать вказані копії податкових повідомлень-рішень;

- 08.05.2009 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000341701/1/15527 від 08.05.2009 року за платежем: податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 2348831,07 грн., №0000351701/1/15526 від 08.05.2009 року за платежем: податок на додану вартість на суму 4468859, 55 грн., які були направлені платнику податків поштою;

- 20.07.2009 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000351701/2/24779 за платежем: податок на додану вартість на суму 4468859,55 грн., №0000341701/2/24780 на суму 2348831,07 грн., які були направлені на адресу платника податків поштою;

- 01.10.2009 року виставлена перша податкова вимога форми «Ф1» за №1/1704 на загальну суму 6808776,93 грн., яка була направлена поштою, що підтверджується копією поштового повідомлення та 09.10.2009 року була отримана платником податків;

- 20.11.2009 року була сформована друга податкова вимога форми «Ф2» № 2/1914 на загальну суму 6808776, 93 грн., яка була направлена поштою та отримана ним 24.11.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення;

- 14.01.2010 року постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по кримінальній справі №99096601 по обвинуваченню ОСОБА_4 було призначено проведення додаткової судово-економічної експертизи №14-10;

- 10.03.2010 року приватним підприємством «Експертно-консалтинговою фірмою «ЛЛМ», код ЄДРПОУ 34893726, було проведено додаткову судово-економічну експертизу №14-10, відповідно до висновків якої:

- - за результатами проведеного дослідження нарахування податку з доходів фізичних осіб відповідно наданим на дослідження документам Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2 на реалізацію, придбання ТМЦ та повноти відображення їх в деклараціях про доходи, експертом встановлено невідповідність вимогам Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року, що призвело до нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у сумі 228220,58 грн.;

- - висновки акту перевірки №2275/17-326/2618510099/010 від 06.04.2009 року в частині заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 2348831,07 грн. в період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року документально не підтверджуються;

- - щодо податку на додану вартість, то судово-економічний експертний висновок ґрунтується на тому, що висновки акту перевірки №2275/17-326/2618510099/010 від 06.04.2009 року про не нарахування, не утримання, не перерахування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в бюджет держави податку на додану вартість на суму 2899549,30 грн. в періоді з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року документально не підтверджується;

- 30.06.2010 року у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було винесено постанову в кримінальній справі №1-272/2010 по обвинуваченню у здійсненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 212, частиною 1 статті 358, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України;

- відповідно до вказаної постанови від 30.06.2010 року ОСОБА_4 було визнано винним, зокрема, в тому, що будучи суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою під час здійснення фінансово-господарської діяльності з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року в порушення вимог чинного податкового законодавства України умисно, шляхом заниження об'єкту оподаткування, а саме: шляхом заниження валових доходів та завищення валових витрат, а також шляхом завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань та внесення недостовірних даних в декларації про доходи, а також в податковій декларації з податку на додану вартість ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 228220,58 грн., що в 1141,1 рази перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, тобто в значних розмірах, а також здійснив підробку документів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 липня 2011 року скасовано. Провадження в адміністративній справі №2а-2731/10/0479 закрито, у зв'язку із тим, що апеляційним судом на підставі поданих документів контролюючим органом та мамою платника податків встановлено, що 11 грудня 2012 року відповідач у справі №2а-2731/10/0740 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-КИ №491575, платника податків ФОП ОСОБА_4 знято з обліку платників податків на підставі повідомлення податкового органу 31.12.2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 11 грудня 2014 року по справі №К/800/20590/14 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилено, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року залишено без змін, оскільки відповідач є померлою особою, а доказів наявності правонаступників контролюючим органом не надано.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що до 01.01.2011 року діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ (далі - Закон №2181-ІІІ), а з вказаної дати набрав чинності Податковий кодекс України, отже, в залежності від періоду виникнення кожного правовідношення, судом застосовуються вищевказані нормативні акти.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.3 статті 5.3. статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкові повідомлення-рішення від 20.07.2009 року №0000351701/2/24779, №0000341701/2/24780, вручені 25.07.2009 року (субота) ОСОБА_4 особисто, отже, строк добровільного погашення спливає 04.08.2009 року (вівторок), а з наступного дня - 05.08.2009 року суми вважаються податковим боргом.

Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону №2181-ІІІ, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

З 01.01.2011 року Податковий кодекс України тотожно врегулював зазначені правовідносини.

Так, згідно із пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Судом встановлено, що 11 грудня 2012 року ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-КИ №491575.

Оскільки контролюючий орган мав право стягнути податковий борг протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, а саме з 05.08.2009 року, суд зазначає, що вказаний 1095 денний строк закінчуються 04.08.2012 року (2012 рік високосний).

Отже, й опис майна у податкову заставу ОСОБА_4 після його смерті, здійснений 29.11.2013 року згідно акту №1/НОМЕР_1, є неправомірним.

Таким чином, на момент смерті ФОП ОСОБА_4 (11.12.2012 року) контролюючий орган втратив право на стягнення податкового боргу, яке тривало до 04.08.2012 року.

При цьому, законодавством не встановлюється процедура продовження або призупинення 1095 денного строку у разі звернення до суду, що зробив контролюючий орган у 2010 році, а лише щодо випадків, коли платіж стягується за рішенням суду.

Фактично рішення суду першої інстанції про стягнення сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 228220,58 грн. з платника податків, що помер, не набрало законної сили у зв'язку із закриттям провадження по такій справі.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подальші дії контролюючого органу щодо стягнення сум податку із спадкоємця, є необґрунтованими, оскільки у першого втрачено право стягнення таких сум ще до смерті платника податків, отже, й в спадкову масу прав та обов'язків такий платіж не мав змоги потрапити, оскільки платник податків вважається звільненим від такого платежу за життя з 05.08.2012 року.

Позовні вимоги щодо стягнення 132498 грн. як узгоджена сума грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб сформовані з огляду на відомості щодо успадкованого майна сином померлого.

Так, згідно свідоцтва про право на спадщину від 11.07.2013 року спадкова справа№337/2013, реєстровий №5-1149, державний нотаріус Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори, посвідчив, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 11 грудня 2012 року, є: його син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків 34539193119, що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з автомобіля марки HYUNDAI TUCSON 2.0і AT, 2008 року випуску, шасі (кузова, рами) № KMHJN81B78U812514 VIN-КМНЖ81В78Ш12514, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 18.03.2008 року, що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію АЕС 146942, виданого Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 18.03.2008 року. Оцінка спадкового майна - 132489 грн.

На вимогу суду державна нотаріальна контора повідомила про відсутність інформації щодо інших спадкоємців ОСОБА_4, окрім ОСОБА_3.

З метою повного та всебічного розгляду справи належить відзначити, що судом встановлено, що у січні 2013 року на адресу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за вх.836/20 надійшло повідомлення від 31.12.2012 року про громадян, які померли за грудень 2012 року, серед яких за порядковим номером 40 значиться ОСОБА_4, що стало підставою клопотання контролюючого органу до суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, яке в подальшому відкликано контролюючим органом.

Згідно пункту 99.1 статті 91 Податкового кодексу України виконання грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред'являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред'явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Відповідно до статті 1281 Цивільного кодексу України:

- спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги;

- кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги;

- якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги;

- кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Претензія від 11.04.2014 року №6168/10/04-66-25-15 ОСОБА_3 направлена контролюючим органом поштовим зв'язком та вручена адресата 16.04 2014 року.

Оскільки строк вимог настав 05.08.2009 року, принаймні з 17.01.2013 року податковий орган дізнався про смерть платника податків, про що свідчить розпорядчий напис на повідомленні.

Таким чином, оскільки у вказаних нормах йдеться про право вимоги, яке закінчено 04.08.2012 року за життя платника податків ОСОБА_4, відсутні підстави для задоволення позову про стягнення 132489 грн. у рахунок погашення податкового боргу, як вартість успадкованого майна.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення суми узгодженого грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 132489,00 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14 серпня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1