Постанова

від 23.06.2011 по справі 2а-1701/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2011 р. Справа № 2a-1701/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю представників сторін:

прокурора Гоголь В.В.

від позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні технології Долинщини" про стягнення заборгованості в сумі 71384,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Долинський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні технології Долинщини" про стягнення заборгованості в сумі 71384,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ «Новітні технології Долинщини»зареєстроване як суб’єкт господарської діяльності та як платник окремих податків взяте на облік Долинською оДПІ. Відповідно до даних обліку Долинської оДПІ податковий борг відповідач перед бюджетом станом на 11.05.2011року становить 71384,62 грн, а саме по орендній платі за землю, який виник в результаті несплати податкових зобов’язань, задекларованих відповідачем в податковій декларації з плати за землю. Відповідачу було вручено першу податкову вимогу №1/249 від 06.05.2008 року та 13.06.2008 року - другу податкову вимогу №2/364, які залишені ним без виконання.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та пояснив, що заборгованість відповідача по податкових зобов’язаннях є узгодженою та підлягає стягненню в доход бюджету відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Податкового кодексу України. Крім того, у відповідності до пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України просив стягнути вказану заборгованість з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (рекомендованим), про причини неявки суд не повідомив, правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТзОВ «Новітні технології Долинщини»є юридичною особою - суб’єктом підприємницької діяльності та взяте на облік Долинською оДПІ як платник податків.

ТзОВ «Новітні технології Долинщини»зобов’язане сплачувати орендну плату за землю в розмірі 2237,94 грн. (протягом 2010 року) щомісячно.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» визначено види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлений законом термін. Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року №2535-Х-111 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

В статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ст.17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як встановлено судом, відповідач є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на підставі договору оренди від 01.11.2006 року та ним допущено заборгованість по сплаті орендної плати за землю.

Відповідно до даних обліку Долинської оДПІ податковий борг відповідача перед бюджетом станом на 11.05.2011року становить 71384,62 грн, а саме по орендній платі за землю, який виник в результаті несплати податкових зобов’язань, задекларованих відповідачем в податковій декларації з плати за землю.

З метою стягнення до бюджету суми податкового боргу, Долинською оДПІ відповідачу було вручено першу податкову вимогу №1/249 від 06.05.2008 року та 13.06.2008 року - другу податкову вимогу №2/364, які залишені ТзОВ «Новітні технології Долинщини»без виконання.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством терміни узгоджені податкові зобов’язання та по теперішній час заборгованість не сплачена, а тому позивачем було прийнято рішення про звернення до суду з метою стягнення даної заборгованості для погашення податкового боргу.

Положенням п.п.5.1 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону України узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України В«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що фактичне стягнення податкового боргу необхідно здійснити за положеннями Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року. Втім, вирішуючи питання про необхідність застосування положень пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пунктів 95.3., статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні технології Долинщини", 77500, вул. Обліски, 87, м. Долина, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 34097883 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 71384,62 грн. (сімдесят одна тисяча триста вісімдесят чотири гривні 62 коп.) з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні технології Долинщини" у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 05.07.2011 року.