Постанова

від 31.08.2011 по справі 2а-2560/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2011 р.                                                   Справа № 2a-2560/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участі секретаря Хоми О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську доТовариства з обмеженою відповідальністю "Практик-Люкс" про стягнення податкового боргу в розмірі 4030,98 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2011 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі –позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Практик-Люкс" (далі –відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 4030,98 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 4.1.4, пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, не було подано декларації з податку на додану вартість за період з квітня до грудня 2009 року та за період січня, лютого, червня –листопада 2010 року. Позивачем до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за такі порушення, в розмірі 2890 гривень та нароховано пеню за їх несплату в розмірі 1140,98 гривень. Несплачений податковий борг відповідача становить 4030,98 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, його представником на адресу суду направлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 02.11.2001 року виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради здійснив державну реєстрацію юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю "Практик-Люкс", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську. Відповідач являється платником податку на додану вартість.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить податок на додану вартість.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартісить є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2).

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент прийняття податкових повідомлень-рішень) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Судом встановлено, що на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №7517/152/31525050 від 24.06.2009 року (а. с. 7), за неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року, позивачем податковим повідомленням-рішенням за №0005471502/0 від 29.07.2009 року (а. с. 8), у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 гривень.

30.11.2009 року позивач, податковим повідомленням-рішенням за №0009451502/0 (а. с. 13), на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №14135/152/31525050 від 22.10.2009 року (а. с. 11), за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2009 року, у відповідності до вказаної норми вказаного закону, застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 гривень.

Також, позивач податковим повідомленням-рішенням за №0009461502/0 від 30.11.2009 року (а. с. 21), на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №18249/152/31525050 від 24.11.2009 року, за неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2009 року, у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" позивач застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 гривень.

Аналогічно, на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №1860/152/31525050 від 02.02.2010 року (а. с. 24), за неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року, позивачем податковим повідомленням-рішенням за №0000781502/0 від 15.02.2010 року (а. с. 26), у відповідності до вищезазначеної норми Закону, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 гривень.

Також, податковим повідомленням-рішенням за №0002361502/0 від 09.04.2010 року (а. с. 18), на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №6953/15-2/31525050 від 09.04.2010 року, за неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2010 року, позивач застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 гривень.

Крім того, за неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, позивач податковим повідомленням-рішенням за №0009731502/0 від 29.12.2010 року (а. с. 31), на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №20588/152/31525050 від 16.12.2010 року (а. с. 30), у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 850 гривень.

30.12.2010 року актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за №22559/152/31525050 (а. с. 15) виявлено факт неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року. Позивач на підставі вказаного акту податковим повідомленням-рішенням за 0009941502/0 від 30.12.2010 року (а. с. 16) застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 гривень.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно пункту 109.2 статті 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 110.1 статті 110 Податкового кодексу Укрїани платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до статті 115 даного Кодексу у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків –сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосовані штрафні (фінансові) санкції вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в сумі 2890 гривень, є грошовим зобов'язанням відповідача, яке відповідач повинен сплати до державного бюджету як штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог підпункту 4.1.4, пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано першу податкову вимогу від 04.09.2008 року за №1/2176/51471/10/24-150 та другу податкову вимогу від 06.10.2008 року за №2/57777/10/24-150, які відповідач залишив без реагування.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати штрафних фінансових санкцій в розмірі 2890 гривень, застосованих за неподання податкової декларації за вищевказані періоди.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, позивач за несплату відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2890 гривень нарахував пеню в розмірі 1140,98 гривень, яка відповідачем не сплачена.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг –сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати застосованих штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість в розмірі 2890 гривень, нарахована пеня на таку несплату в розмірі 1140,98 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську доТовариства з обмеженою відповідальністю "Практик-Люкс" про стягнення податкового боргу в розмірі 4030,98 гривень підлягає задоволенню в повному обязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Практик-Люкс" (вулиця О. Довженка, 3А/35, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31525050) та за рахунок готівки, що йому належить податковий борг з сплати податку на додану вартість в розмірі 4030 (чатирьох тисяч тридцяти) гривень 98 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

          Суддя:                                                                                          Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 05.09.2011 року.