Постанова

від 01.09.2011 по справі 2а-2329/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2011 р.                                         Справа № 2a-2329/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участі секретаря Хоми О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора міста Калуша Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекція в Івано-Франківській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альва" про стягнення заборгованості в розмірі 23167,59 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

19.07.2011 року прокурор міста Калуша Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекція в Івано-Франківській області (далі –позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альва" (далі –відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 23167,59 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати самостійно задекларованих сум з податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку в загальному розмірі 19184,83 гривень та не виконав в повному обсязі податкові зобов'язання з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень –травень 2011 року та пені в розмірі 3978,72 гривень. Загальна сума несплаченого відповідачем податкового боргу становить 23167,59 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, його представником на адресу суду направлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 06.08.1997 року Калуська районна державна адміністрація Івано-Франківської області здійснила державну реєстрацію юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю "Альва", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідача взято на податковий облік Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області. Відповідач являється платником податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку та платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори –податок на прибуток, податок на додану вартість, екологічний податок, плата за землю.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання –сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно пункту 49.18 цього ж Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що відповідачем 06.05.2011 року подано позивачу декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, згідно якої відповідач самостійно визначив суму податку на прибуток, який підлягає сплаті в розмірі 4388 гривень (а. с. 11). Однак, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача з сплати вказаного податку за І квартал 2011 року становить 4368,44 гривень, яка ним не сплачена.

Також, судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, згідно відомостей якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становить 21641 гривні (а. с. 12).

15.04.2011 року позивачем подано таку ж податкову декларацію за березень 2011 року, згідно якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становить 2064 гривень (а. с. 13).

Однак, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача з сплати податку на додану вартість становить 14679,49 гривень.

Крім того, судом встановлено, що згідно поданої відповідачем, 10.05.2011 року, позивачу податкової декларації екологічного податку за І квартал 2011 року, ним не сплачено суму нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал за розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об'єктах в розмірі 136,90 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не сплатив в дохід державного бюджету податкові зобов'язання з сплати податку на прибуток, податку на додану вартість та екологічного податку в загальному розмірі 19184,83 гривень.

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку до місцевого бюджету Кольської міської ради Івано-Франківської області, де розташована земельна ділянка, що є об'єктом оподаткування.

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.)

Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 287.2. статті 287 цього Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що згідно поданої відповідачем податкової декларації з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2011 рік, розмір орендної плати за кожен календарний місяць становив 1989,36 гривень (а. с. 14).

Відповідач, в порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, в повному обсязі не сплатив орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень –травень 2011 року в розмірі 3978,72 гривень.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано першу податкову вимогу та другу податкову вимогу, які відповідач залишив без реагування.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку та орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в загальному розмірі 23163,55 гривень.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, позивач, за несплату відповідачем орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в дохід місцевого бюджету Калуської міської рада Івано-Франківської області в розмірі 3978,72 гривень, нарахував пеню в розмірі 4,04 гривень.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 23163,55 гривень, нарахована пеня в розмірі 4,04 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов прокурора міста Калуша Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекція в Івано-Франківській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альва" про стягнення заборгованості в розмірі 23167,59 гривень підлягає задоволенню в повному обязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Альва" (індекс 77357, вулиця Шевченка, село Грабівка, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 25065325) та за рахунок готівки, що йому належить податковий борг з сплати податку на прибуток, податку на додану вартісить, екологічного податку в загальному розмірі 19 184 (дев'ятнадцяти тисяч ста восьмидесяти чотирьох) гривень 83 копійок.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Альва" (індекс 77357, вулиця Шевченка, село Грабівка, Калуський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 25065325) та за рахунок готівки, що йому належить на користь місцевого бюджету Калуської міської ради Івано-Франківської області податковий борг з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень – травень 2011 рік в розмірі3978 (трьох тисяч дев'яносто сімдесяти восьми) гривні 72 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

          Суддя:                                                                                           Остап'юк С.В.

          Постанова складена в повному обсязі 05.09.2011 року.