Постанова

від 21.09.2010 по справі 2а-5445/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15:00

21.09.2010 р. Справа № 2а-5445/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О.М.

при секретарі судового засідання Меленчук М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техноконтракт", пр. Леніна, 101, м.Миколаїв,54055

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м.Миколаїв,54030

треті особиДержавна податкова адміністрація у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54036 провизнання протиправним та скасування рішення №0020682350 від 28.07.2010 р., За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н , від 20.08.10;

від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 1825/9/10-011 , від 01.06.10;

від 2-го відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином , ;

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Техноконтракт" звернулось в Миколаївський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залучивши третю особу без самостійних вимог на Державну податкову адміністрацію у Миколаївській області на стороні відповідача про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва № НОМЕР_1 від 28.07.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Техноконтракт", код ЄДРПОУ 30083772, штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30 000,0 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення № НОМЕР_1 від 28.07.2010 року в частині застосування на підставі п. 1 ст. 17 даного Закону санкції в сумі 30 000,0 грн. за не проведення через РРО готівкових коштів, отриманих у якості орендної плати в сумі 6 000,0 грн. є таким, що не відповідає вимогам статті 1 ч. 1 статті 3. „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року, оскільки відповідно до абзацу 4 ст. 2 цього Закону розрахунковою операцією є, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалі зації товарів, тобто згідно вимог статей 1, 3 цього Закону - РРО застосовуються при проведенні підприємствами розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а передача приміщень у тимчасове користування (оренду) не є за своєю суттю ані продажем товару, ані наданням послуги.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог виходячи з того, що згідно п. 1 ст. 9 ЗУ № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ, організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановлено порядку. Відповідно до підкатегорії 70.20.12 «Послуги зі здавання під найм власної нежитлової нерухомості»затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 р. N 822 Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, здавання під найм (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг. Крім того, відповідно до Державного класифікатора ДК 016-97 об'єктом класифікації в ДКІШ є продукція та послуги, створені внаслідок усіх видів економічної діяльності. Зважаючи на що, підприємство торгівлі при наданні послуг, у тому числі зі здавання в оренду приміщень, повинно проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або у безготівковій формі через установи банків.

Заслухавши думку сторін, дослідивши всебічно, повно та об’єктивно матеріали адміністративної справи, та надавши правову оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного.

19.07.2010 року фахівцями ДПА у Миколаївської області було проведено перевірку ТОВ „Техноконтракт" за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт № 0402/14/00/23/30083772.

28.07.2010 року ДПІ у Центральному районі (відповідачем), на підставі складеного посадовими особами (третьою особою) акту перевірки № 0402/14/00/23/30083772 від 19.07.2010 року, було прийнято рішення № НОМЕР_1, яким до ТОВ „Техноконтракт" було визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 31 180,35 грн. за порушення п.п. 1,4,9,13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як вбачається зі змісту порушень зафіксованих актом перевірки, сума санкцій (31 180,35 грн.) складається зі: штрафу у 5-кратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) в сумі 30000 грн. - п.1 ст. 17 Закону; штрафу у розмірі 340 грн. за незабезпечення цілісності пломби реєстратора роз рахункових операцій - п. 2 ст. 17 Закону; 340 грн. за незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку - п. 4 ст. 17 Закону; у 5-кратному розмірі виявленої невідповідності грошової суми на місці проведення розрахунків даним денного звіту РРО на суму 100,07 грн., згідно ст. 22 Закону, в сумі 500,35 грн.

Як вбачається з позовних вимог, Позивач не згоден з рішенням № НОМЕР_1 від 28.07.2010 року в частині застосування на підставі п. 1 ст. 17 даного Закону санкції в сумі 30 000,0 грн. за не проведення через РРО готівкових коштів, отриманих у якості орендної плати в сумі 6 000,0 грн. (п. 1 ст. 17 Закону передбачає штраф у 5-кратному розмірі).

Відповідно до встановленого актом перевірки № 0402/14/00/23/30083772 було виявлено та зафіксовано в акті, що у позивача мало місце „проведення розрахункових операцій у касі підприємства при здаванні приміщень в оренду без застосування РРО на загальну суму 6 000,0 грн., що підтверджено прибутковими касовими ордерами № 96 від 12.03.2010 р. на суму 1 500,0 гри., № 149 від 15.04.2010 р. на суму 1 500,0 грн., № 189 від 14. 05.2010 р. на суму 1 500,0 грн., № 241 від 17.06.2010 р. на суму 1 500,0 грн., та касовою книгою підприємства".

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ст. 1 Закону України від 06.07.1995 року „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підроз ділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (з застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими ба нками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з ч. 1 ст. 3. цього Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (з застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання пос луги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахун кових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Згідно з нормативним визначенням (абзац 4 ст. 2 цього Закону) розрахунковою операцією є, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалі зації товарів.

Як вбачається з аналізу норм статей 1, 3 Закону України від 06.07.1995 року „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - РРО застосовуються при проведенні підприємствами розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), а також майнові права відповідно до ст. 760 Цивіль ного кодексу України.

Відповідно до правової суті за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням (замовленням) другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, що передбачено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України.

Таким чином, договір найму (оренди) та договір про надання послуг є різними договорами за правовою природою, які регулюються різними нормами Цивільного кодексу України, тому надання в оренду приміщень не є наданням послуг.

Доводи відповідача про те, що послуга є наслідком взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача, тому постачання чи використання матеріальних видів продукції може бути частиною надання послуги, суд вважає хибними, з огляду на те, що предметом договору в правовідносинах зі здавання в оренду приміщень-є об'єкт нерухомості, тому відносини поставки до даних правовідносин застосовані бути не можуть, оскільки це суперечить правовій природі відносин.

За такого застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону Украї ни «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є безпідставним.

Таким чином. рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва № НОМЕР_1 від 28.07.2010 р. є протиправним в частині застосування до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Техноконтракт", код ЄДРПОУ 30083772, штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30 000,0 грн., та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та частково скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва №0020682350 від 28.07.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Техноконтракт", код ЄДРПОУ 30083772 на суму тридцять тисяч гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник