Справа № 1570/3068/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання: Легенченко О.А.,
за участю сторін:
від позивача, представник - ОСОБА_1, за довіреністю
від позивача, представник - ОСОБА_2, за довіреністю
від відповідача, представник - ОСОБА_3, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкомтрейд»до Південної митниці про скасування податкових повідомлень -рішень від 27.03.2012 року №14 та від 27.03.2012 року №15 , -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Розкомтрейд»з позовом до Південної митниці про скасування податкових повідомлень -рішень від 27.03.2012 року №14 та від 27.03.2012 року №15 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної фахівцями Південної митниці документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкомтрейд»на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при митному оформлені товару «каркаде»за вантажною митною декларацією від 29.07.2011 року №500050001/2011/010229, що була оформлена у зоні діяльності Південної митниці, був складений та підписаний акт перевірки від 07 березня 2012 року №0004/12/500000000/НОМЕР_1, відповідно до висновків якого встановлений факт невірної класифікації товару, який повинен класифікуватися в товарній підкатегорії 1212 99 70 00 згідно з УКТЗЕД, що призвело до порушення позивачем основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджені Законом України «Про Митний тариф України»від 05.04.2001 року №2371-III. На підставі вище зазначеного акту перевірки Південною митницею було прийнято по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкомтрейд»податкові повідомлення -рішення від 27.03.2012 року №14 та від 27.03.2012 року №15 .
Позивач не згоден з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями, оскільки вважає , що ввезений товар - «каркаде»сушені квіти гібіскусу несортового для приготування напоїв у мішках по 20 кг., країна виробництва -Єгипет, є лікарський засіб (код УКТЗЕД 1211), який звільняються від обкладення податком на додану вартість. Крім того, вище зазначений товар був задекларований у повному обсязі по товарній позиції 1211 УКТЗЕД, пройшов митний контроль та випущений у вільний обіг 29.07.2011 року на підставі проведеного декларування, про що свідчать відмітки митного органу на ВМД від 29.07.2011 року №500050001/2011/010229, без зауважень, а також, Південною митницею не зазначено жодних посилань на джерело походження інформації, що «Каркаде»є національним єгипетським напоєм (не лікарським засобом) та повинен класифікуватися в товарній підкатегорії 1212 99 70 00 УКТЗЕД .
Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем невірно задекларований товар «каркаде»сушені квіти гібіскусу несортового для приготування напоїв у мішках по 20 кг. за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2 (ставка мита 0%), що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті мита. Зазначив, що даний товар повинен декларуватись за кодом 1212 99 70 00 «що використовуються для приготування напою»(ставка мита 15%), оскільки даний товар не можна вважати лікарським засобом товарної позиції 1211 УКТЗЕД, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Відповідно до вимог ст. 69 Митного кодексу України від 11.07.2002 року №92-IV, Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою КМУ від 02.02.2011 року №71, та на підставі наказів Південної митниці від 31.02.2012 року №107 «Про створення робочої групи», від 09.02.2012 року №133 «Про внесення змін до наказу Південної митниці»та від 31.01.2012 року №107 «Про створення робочої групи», фахівцями Південної митниці була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкомтрейд»на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при митному оформлені товару «каркаде»за вантажною митною декларацією від 29.07.2011 року №500050001/2011/010229, що була оформлена у зоні діяльності Південної митниці.
Про початок проведення перевірки позивач був належним чином повідомлений відповідачем 09 лютого 2012 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення вказаного повідомлення (а.с. 87).
Підставою для проведення перевірки був аналіз бази даних оформлених ВМД з використанням інформації, розміщеної в ПІК ЄАІС Держмитслужби, яким встановлено факти митного оформлення товару «Каркаде»за кодом НОМЕР_2 згідно з УКТЗЕД, що підтверджено листом Департаменту класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Управління класифікації товарів Державної митної служби України від 19.10.2011 року № 16.2/1-673-ЕП (а.с. 88).
Перевіркою встановлено, що митне оформлення товару "Сушені квіти гібіскуса несортового для приготування напоїв у мішках по 20 кг нетто, не у первинній упаковці, не розфасовані для роздрібної торгівлі, - 14 000 кг., врожай: травень 2011 р, дата пакування: червень 2011 p., термін придатності - 2 роки. Торговельна марка відсутня. Виробник - "EL AMAL CO. TRADE & AGENCIES". Країна виробництва - Єгипет, ЕС2.Місць: 700 поліпропіленових мішків" здійснено Південною митницею відповідно до ВМД від 29.07.2011 року №500050001/2011/010229 (відправник - єгипетська фірма "EL AMAL CO. TRADE & AGENCIES", 32 A YEHIA IBRAHIM ST., ZAMALEK, CAIRO, EGYPT; одержувач - TOB „Розкомтрейд", код ЄДРПОУ 35405853, 65010, м. Одеса, проспект Адміральський, 22/2) у товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД 1211 90 85 00 (ставка мита 0%).
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 №2371-111 "Про митний тариф України" (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, Пояснень до УКТЗЕД та тих характеристик товару, які є визначальними для його класифікації за УКТЗЕД.
В товарній позиції 1211 УКТЗЕД класифікуються рослини, частини рослин, насіння та плоди, які використовуються в основному у парфумерії, медицині або для боротьби з комахами, паразитами тощо. Включення рослинних продуктів до товарної позиції 1211 передбачає їхнє першочергове використання в парфумерних, фармацевтичних, інсектицидних, фунгіцидних, паразитицидних або аналогічних цілях.
Натомість, в товарній позиції 1212 УКТЗЕД класифікуються продукти рослинного походження, які використовуються в основному для харчових цілей.
Відповідно до 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, товар "висушені квітки гібіскуса, що використовуються для приготування напою "каркаде" класифікується в товарній підкатегорії 1212 99 70 00 згідно з вимогами УКТЗЕД (ставка мита 15%).
За результатами вище зазначеної невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи TOB "Розкомтрейд", код ЄДРПОУ 35405853, на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при митному оформленні товару "Сушені квіти гібіскуса несортового для приготування напоїв у мішках по 20 кг нетто, не у первинній упаковці, не розфасовані для роздрібної торгівлі" за ВМД від 29.07.2011 №500050001/2011/010229, встановлено факт невірної класифікації товару, який повинен класифікуватися в товарній підкатегорії 1212 99 70 00 згідно з УКТЗЕД, що є порушенням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджені Законом України «Про Митний тариф України»від 05.04.2001 №2371-111.
На підставі вище зазначеного акту перевірки Південною митницею було прийнято по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкомтрейд» податкові повідомлення -рішення від 27.03.2012 року №14 про донарахування мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем 49 716, 38 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 12 429, 10 грн. (а.с. 51) та від 27.03.2012 року №15 про донарахування податку на додану вартість в сумі 9 943, 28 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2 485, 82 грн. (а.с. 52).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних відносин, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України на час виникнення спірних правовідносин визначені Митним кодексом України від 11.07.2002 року № 92-ІУ.
Також Податковим кодексом України визначені правила оподаткування товарів та послуг, що переміщуються через митний кордон України, крім оподаткування ввізним митом (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.
Відповідно до положень п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу, податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Відповідно до положень пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
Згідно з п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається
контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п. 54.3. цієї статті Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного
відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених
цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: пп.54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника
податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного
значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; пп.54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Відповідно до положень п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого податкового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Крім того, відповідно до положень ст. 61 Податкового кодексу України, митні органи, як контролюючі, здійснюють податковий контроль.
Згідно з положеннями п. 61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.
Відповідно до положень п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
В свою чергу, відповідно до положень ст. 69 Митного кодексу України, чинного на момент подання ВМД до митного оформлення та проведення митницею невиїзної документальної перевірки платника податків, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 71.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, перевірка проводиться у разі, зокрема: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних
копії митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо.
Перевірка проводиться на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
Згідно з п. 4 цього Порядку, перевірка проводиться посадовими особами митного органу в
приміщенні такого органу за умови надіслання платникові податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення йому чи його уповноваженому представникові під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність платника податків під час проведення перевірки необов'язкова.
Відповідно до п. 6 Порядку, під час проведення перевірки посадові особи митного органу: 1) вивчають, аналізують та порівнюють: відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів; дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо; 2) приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо; 3) роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.
Згідно з п. 9 Порядку, за результатами перевірки складається відповідний акт у двох примірниках, що підписується посадовими особами митного органу, які її проводили, та платником податків. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про проведення перевірки.
Відповідно до преамбули Закону України «Про Митний тариф України», митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Частиною 2 ст. 312 Митного кодексу України, визначено, що ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрі України.
Пунктом 2, 4 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої постановою КМУ від 12 грудня 2002 року № 1863 встановлено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД.
Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
З аналізу вище приведених положень Податкового кодексу України, Митного кодексу України та Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 71, суд приходить до висновку, що відповідач проводивши невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства з питань митної справи позивача діяв у порядку, спосіб та в межах повноважень, наданих законодавством України.
Посилання представника позивача на те, що перевірка була проведена після митного оформлення товару, його випуску у вільний обіг та прийняття Південною митницею рішення щодо визначення коду товару згідно з Порядком роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 року № 667, не приймаються судом до уваги, оскільки Порядком проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 71 митним органам надані повноваження щодо прийняття рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. При цьому, відповідно до п. 9 вказаного Порядку, окреме рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД не приймається. Відповідно до статті 313 Митного кодексу України, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Щодо рішення митного органу визначення заявлених у митної декларації позивача коду товару згідно з УКТЗЕД, зазначеного в акті перевірки, суд вважає, що вказане рішення є вірним, оскільки дослідивши документи митного оформлення вказаного товару "Сушені квіти гібіскуса несортового для приготування напоїв у мішках по 20 кг нетто, не у первинній упаковці, не розфасовані для роздрібної торгівлі" та його подальшої реалізації, суд приходить до висновку, що за вказаними показниками цей товар більш підходить до товарній підкатегорії НОМЕР_3 згідно з вимогами УКТЗЕД.
Посилання представника позивача, що вказаний товар можна віднести до товарної позиції 1211 УКТЗЕД, оскільки «суданська роза, каркаде»віднесено до лікарських рослин, з яких виготовлюють напої з лікувальною метою, не приймаються судом до уваги, адже, відповідно до Закону України «Про Митний тариф України»до товарної позиції 1211 відносяться рослини, частини рослин, насіння та плоди, які використовуються в основному у парфумерії, медицини або у боротьби з комахами, паразитами тощо. В даному випадку основне використання вказаного товару у медицини або фармацевтичних цілях позивачем не доведено.
Крім того, відношення вказаного товару до лікарських рослин, з яких виготовлюють напої з лікувальною метою спростовується законодавчо визначеним поняттям «лікарський засіб», наведеним у Законі України «Про лікарські засоби», відповідно до якого ст. 2 цього Закону, лікарський засіб - це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу та окремо визначеним ст. 17 вказаного Закону порядком ввезення в Україну такого виду товару, який, виходячи із наданих суду документів митного оформлення, позивач не проходив.
Посилання представника позивача на те, що лише з моменту внесення змін до листа Держмитслужби України від 16.05.2011 року № 11.1/2-16/7598-ЕП «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД»листом від 16.12.2011 року № 11.1/2-16.2/16787-ЕП можливо використовувати до вказаного товару код УКТЗЕД 1212 не приймаються судом до уваги, оскільки вказані Методичні рекомендації носять виключно рекомендаційний характер, а що відноситься до кодів УКТЗЕД 1211 та 1212 було визначено й під час митного оформлення товару Законом України «Про Митний тариф України».
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідач довів в судовому засіданні, що оскаржувані дії та рішення вчинені та прийняті обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин та в межах повноважень, наданих законом.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
На підставі вищевикладеного, відповідно до положень Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про Митний тариф України», Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 71 та керуючись ст.ст. 2,4,71,94, 158-163,254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Розкомтрейд»до Південної митниці про скасування податкових повідомлень -рішень від 27.03.2012 року №14 та від 27.03.2012 року №15 - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 15 серпня 2012 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2012 |
Оприлюднено | 08.10.2015 |
Номер документу | 51853141 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Юхтенко Л.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні