Постанова

від 28.11.2012 по справі 1570/6363/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6363/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Йолка» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Йолка»в якій позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 112 461 гривня 18 копійок з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Йолка»відкритого у АТ «ОСОБА_1 Аваль»у м.Києві, номер рахунку 26008184227.

У заявленому адміністративному позові вказано, що за ТОВ «Йолка»рахується заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, що виникла за результатами планової виїзної перевірки від 16.08.2009 року за період з 16.08.2007 року по 31.12.2009 року, якою були встановлені ряд порушень. У зв'язку із частковою сплатою кінцевий розмір заборгованості відповідача станом на 05.09.2012 року складає 112 461 гривень 18 копійок. На адресу відповідача податковим органом надсилались податкові вимоги, проте товариство з обмеженою відповідальністю «Йолка»визначну у позові заборгованість не сплатило.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо звернувшись до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання 28.11.2012р. не з'явився. На юридичну адресу відповідача зазначену у позові та за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 65078, АДРЕСА_1, судом надсилалась повістка про виклик до суду та інша судова кореспонденція, яка повернулася на адресу суду з відміткою відповідальної особи відділення зв'язку про відсутність за вказаною адресою (а.с.52-56). Суд із врахуванням зазначених обставин, та керуючись приписами ч.11 ст.35 КАС України вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначені обставини, відповідно до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ухвали суду розгляд справи проведено у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Йолка»зареєстроване 16.08.2007 року за юридичною адресою: 65078, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, 22-А, офіс, 22, ідентифікаційний код - 35357145, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №172742 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.36, 43-46). Відповідач перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби з 17.08.2007 року за №11035, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.08.2012 року №8863/18-208 (копія а.с.13).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача визначена у заявленому позові складається із заборгованості по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, яка сформувалась у зв'язку із наступним.

12.04.2010 року головним державним податковим ревізором -інспектором відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області, ОСОБА_2 на підставі направлення від 24.03.2010 року №192/23-50 виданого ДПА в Одеській області було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Йолка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.08.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №195/23-50/35357145 (копія ас.16-28). Згідно із висновком зазначеного акту перевіркою було встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Йолка»: п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3., п.5.9 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 210769 гривень в тому числі 2009 рік 210769 гривень; занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 60965 гривень, в тому числі занижено у 2 кварталі 2009 року на 12919 гривень, у 3 кварталі 2009 року на 112899 гривень, завищено у 4 кварталі 2009 року на 64853 гривні; встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість в редакції від 15.06.2005 року в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 10313 гривень, в тому числі за жовтень 2009 року 10313 гривень, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту грудня 2009 року, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 10000 гривень, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26) на 64 141 гривень.

15 липня 2010 року ДПІ у Малиновському районі м.Одеси на підставі зазначеного вище акту було складено податкове повідомлення - рішення №0002182301/1 яким відповідачу було нараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 60 965 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 39 037 гривень, а також податкове повідомлення -рішення №0002232301/1 яким ТОВ «Йолка»нараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 10313 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5157 гривень (копія а.с.14).

Згідно із п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Приписами п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється. Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Положеннями п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Внаслідок недотримання відповідачем положень зазначених вище норм законодавства податковим органом встановлено завищення ТОВ «Йолка»від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 210769 гривень в тому числі за 2009 рік 210769 гривень; занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 60965 гривень, в тому числі занижено у 2 кварталі 2009 року на 12919 гривень, у 3 кварталі 2009 року на 112899 гривень, завищено у 4 кварталі 2009 року на 64853 гривні.

Таким чином податковим органом нараховано товариству з обмеженою відповідальністю «Йолка»100 002 гривні. У зв'язку із частковою переплатою в розмірі 338 гривень, кінцевий розмір заборгованості з податку на прибуток складає 99 664 гривні.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Внаслідок недотримання відповідачем положень зазначених вище норм законодавства податковим органом встановлено заниження ТОВ «Йолка»податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 10313 гривень, в тому числі за жовтень 2009 року 10313 гривень, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту грудня 2009 року, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 10000 гривень, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26) на 64 141 гривень Таким чином податковим органом нараховано товариству з обмеженою відповідальністю «Йолка»заборгованість по податку на додану вартість в сумі 15 470 гривень. У зв'язку із частковою переплатою в розмірі 2 672 гривні 82 копійки, кінцевий розмір заборгованості з податку на додатну вартість складає 12 797 гривень 18 копійок.

Відповідно до п.6.2.1 ч.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В порядку забезпечення сплати зазначеної вище заборгованості, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси надсилось на адресу ТОВ «Йолка»податкові вимоги від 21.09.2010 року №1/2076 та від 02.11.2010 року №2/2412 (копія а.с.33, 34), проте відповідачем зазначена заборгованість сплачена не була.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподатковування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування»відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Йолка»про стягнення заборгованості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі зазначених норм законодавства та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Йолка»про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути заборгованість у розмірі 112 461 (сто дванадцять тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 18 копійок з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Йолка» (юридична адреса: 65078, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - 35357145) відкритого у АТ «ОСОБА_1 Аваль» у м.Києві, номер рахунку 26008184227, МФО 380805.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Корой

28 листопада 2012 року

.