Постанова

від 21.07.2011 по справі 2а/1770/2735/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2735/2011

21 липня 2011 року 14год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос" про стягнення заборгованості по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в сумі 27198 грн. 62 коп.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, причини неприбуття суду не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

          Судом встановлено, що 27.07.1998 року відповідач зареєстрований як юридична особа Корецькою райдержадміністрацією (а.с.6), а з 16.01.1996 року перебуває на обліку, як платник податків в ДПІ у Корецькому районі (а.с11).

          Згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість по податку на приубток підприємства в сумі 27198 грн. 62 коп., яка виникла наступним чином.

          Актом № 13/23-50/21094784 від 22.01.2009 року про результати доументальної невиїзної перевірки відповідача за період з 17.06.2008 року по 30.06.2008 року, зафіксовано порушення відповідачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР вiд 28.12.1994 року, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 17008,00 грн. за півріччя 2008 року (а.с.15-19).

На підставі акту №13/23-50/21094784 від 22.01.2009 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00003423-50/0 від 30.01.2009 року, яким відповідачу визначено податкове зобов"язання по податку на прибуток на загальну суму 22110,40 грн. (а.с.21). Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене поштовим відправленням на юридичну адресу відповідача і отримане останнім 13.02.2009 року (а.с.22).

Відповідно до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За даними системи КП ДАС, 13.02.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амос" звернулося в суд з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №00003423-50/0 та №00003523-50/0 від 30.01.2009 року.

Ухвалою суду від 10.03.2011 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос" до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №00003423-50/0 та №00003523-50/0 від 30.01.2009 року, залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 22.03.2011 року.

          Враховуючи вищевикладене, грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №00003423-50/0 від 30.01.2009 року, набуло статусу узгодженого і підлягає сплаті в бюджет.

          Окрім того, 06.05.2011 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року №6962, згідно якої платником самостійно нараховано податку на прибуток підприємства за вкзаний період в сумі 2857,00 грн.та самостійно нараховано суму штрафу в розмірі 2254,00 грн. (а.с.14).

          Відповідно до п.56.11. ст.56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

          Відповідно до п.46.6. ст.46 Податкового кодексу України, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

          Платники податку на прибуток, визначені ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР вiд 28.12.1994 року, сплачують даний податок згідно ставок визначених пп.10.1. ст. 10 цього Закону, згідно з яким, прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 % до об'єкта оподаткування.

          Відповідно до пп.16.1. ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР вiд 28.12.1994 року, платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

          А згідно пп.16.4. ст. 16 цього Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

          Відповідно до пп.16.1.4. п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

          А в силу вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Однак, відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, а нова вимога не виставляється.

          Згідно з матеріалами справи, 19.04.2010 року Гощанська МДПІ виставила платнику податків першу податкову вимогу №1/24 на суму податкового боргу в розмірі 75246,77 грн., а згодом, на нарощену суму податкового боргу в розмірі 76609,34 грн. - другу податкову вимогу №2/29 від 19.05.2010 року (а.с.12). Оскільки відповідачем сума податкового боргу з податку на прибуток після виставлення йому податкових вимог повністю не погашалась, підстав для винесення податкової вимоги в 2011 році не виникало.

          Враховуючи вищевикладене, за даними зворотного боку облікової картки платника податків - відповідача у справі (а.с.24) заборгованість відповідача по податку на прибуток підприємств, з урахуванням переплати, що обліковувалась за відповідачем на початок 2011 року в сумі 22,78 грн., податкового зобов"язання по податку на прибуток на загальну суму 22110,40 грн., визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення №00003423-50/0 від 30.01.2009 року, а також самостійно нарахованого відповідачем податку на прибуток підприємства в сумі 2857,00 грн. та самостійно нарахованої суми штрафу в розмірі 2254,00 грн. згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року №6962 від 06.05.2011 року, залишилася не погашеною і становить: 22110,40 грн. + (2857,00 грн.- 22,78 грн.) + 2254,00 грн. = 27198,62 грн.                    

          Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком податкової боргу відповідача станом на 17.06.2011 року (а.с.25), витягом з картки особового рахунку відповідача, оформленої станом на 17.06.2011 року (а.с.24).

          Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

          Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

          У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амос" до Державного бюджету України на р/р 31117009700194 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588608, код платежу 11021000, заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 27198 (двадцять сім тисяч сто дев"яносто вісім) гривень 62 копійки

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Друзенко Н.В.