Постанова

від 30.11.2011 по справі 2-а/1970/3362/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3362/11

30 листопада 2011 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

прокурора Марцун А.А.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Гусятинського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Гусятинському районі до комунального підприємства «Благоустрій» виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 селищна рада про стягнення заборгованості на суму 16756,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Гусятинського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Гусятинському районі (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Благоустрій» виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості на суму 16756,05 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за відповідачем станом на 14.10.2011 року рахується податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, на загальну суму 16756,05 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

За клопотанням відповідача, ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 селищну раду.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Щодо заперечень представника відповідача, зазначила, що відповідно до абзацу 4 пункту 4 рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 у справі №1-1/99, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Тому у позовній заяві органом, уповноваженим представляти інтереси держави зазначено державну податкову інспекцію в Гусятинському районі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив стягнути з комунального підприємства «Благоустрій» виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради податковий борг на суму 16756,05 грн. по податку на додану вартість шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з мотивів викладених у письмовому запереченні, зазначивши, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове давне соціальне страхування.

Вважають, що позивачем не враховано той факт, що КП «Благоустрій» виконує роботи, які фінансуються виключно із бюджету, і будь - які інші (додаткові) кошти, зазначені у ст. 87 Податкового кодексу України, у відповідача відсутні.

При цьому, згідно статті 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» роботи з благоустрою фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевого бюджету.

Враховуючи, що необхідного фінансування з відповідного бюджету здійснено не було, КП «Благоустрій» виконати податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 16756,05 грн. - не взмозі.

Наявність податкового боргу по податку на додану вартість на суму 16756,05 грн. за КП «Благоустрій» представник відповідача не заперечив.

Зауважив про відсутність підстав та належних обґрунтувань щодо подачі адміністративного позову прокурором Гусятинського району в інтересах держави в особі ДПІ в Гусятинському районі.

Представник третьої особи - ОСОБА_5 селищної ради, в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 селищна рада неодноразово зверталася до ОСОБА_5 районної ради про фінансування комунального підприємства «Благоустрій», однак необхідного фінансування здійснено не було. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, представників позивача, відповідача та третіх осіб, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Згідно даних обліку, державною податковою інспекцією у Гусятинському районі, як контролюючим органом, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов'язань встановлено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань на суму 16756,05 грн. по податку на додану вартість, станом на 14.10.2011 року.

Заявлена до стягнення сума заборгованості по податку на додану вартість на суму 16756,05 грн. підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: копіями податкових декларацій з податку на додану вартість №14059 від 20.07.2011 року, №16014 від 22.08.2011 року та №16518 від 20.09.2011 року, обліковою карткою платника податку станом на 10.10.2011 року, копією податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0000291600 від 02.09.2011 року (а.с. 26).

При таких обставинах за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами на суму 16756,05 грн. станом на 14.10.2011 року.

З метою погашення заборгованості ДПІ у Гусятинському районі за юридичною адресою боржника направлялась податкова вимога форми «Ю» від 05.08.2011 року № 27. Вказані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач ДПІ у Гусятинському районі є суб'єктом владних повноважень, та здійснює повноваження в даних правовідносинах надані їй чинним законодавством України.

У статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов'язання по податку на додану вартість, визначене відповідачем на підставі декларацій та нараховане контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш», є узгодженим у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З огляду на наведене, оскільки податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 16756,05 грн. комунальним підприємством «Благоустрій» не сплачено в установлений чиним законодавством строк, такі зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 2 зазначеного Порядку передбачає, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

В судовому засіданні доведено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що призвело до виникнення податкового боргу на загальну суму 16756,05 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Щодо обґрунтувань позивача про не сплату податкового боргу у зв'язку з неналежним фінансуванням КП «Благоустрій» з відповідного бюджету та необхідністю першочергової виплати заробітної плати працівникам підприємства, суд зазначає, що вказані обставини не відміняють обов'язку відповідача щодо сплати податкового боргу та можливості стягнення наявного податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Суд звертає у вагу на те, що вказані представниками відповідача та третьої особи обставини щодо не можливості сплати податкового боргу, можуть бути враховані при погашені податкового боргу в порядку визначеному ст. 96 ПК України. При цьому, стягнення наявного податкового боргу з рахунків комунального підприємства у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки у порядку визначеному ст. 95 ПК України здійснюється незалежно від фінансування підприємства з відповідних бюджетів.

Суд не погоджується із запереченням представника відповідача про безпідставність пред'явлення адміністративного позову саме прокурором Гусятинського району в інтересах держави в особі ОСОБА_5 ДПІ. Оскільки, дії відповідача щодо не сплати податкового боргу порушує матеріальні інтереси держави то подання даного адміністративного позову прокурором Гусятинського району в інтересах держави в особі ДПІ в Гусятинському районі повністю кореспондує з вимогами ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та рішенням Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 у справі №1-1/99.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих комунальне підприємство «Благоустрій» виконавчого комітету ОСОБА_5 селищної ради (код 36145729) та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 16756,05 грн. (шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень 05 копійок), з яких 14103,31 грн. - основний платіж, 2559,82 грн. - штрафні санкції, 92,92 грн. - пені.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 5 грудня 2011року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.