Постанова

від 25.08.2015 по справі 820/7995/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 серпня 2015 р. №820/7995/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Євдокимова А.М.,

представника відповідача - Поярко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 216" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: - визнати незаконними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо призначення перевірки та дії під час проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 216", результати якої оформлені актом перевірки на бланку №000106 від 30.03.2014 року; - визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області: - №0000942205 від 15.04.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 8587,50 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що підприємство під час проведення перевірки не отримувало жодних запитів або вимог, передбачених чинним податковим законодавством України. Викладені в акті судження контролюючого органу про вчинення платником податків порушень закону не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів, що регулюють питання проведення та оформлення перевірок, не підтверджуються належними доказами, а отже є суб'єктивними, необґрунтованими та незаконними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що відповідачем, в ході проведення перевірки, з достатньою повнотою встановлено факт порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 216" положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, що обумовлює правомірність застосування до нього штрафів, передбачених ст.17 та 20 зазначеного Закону.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 216" перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

На підставі наказу №30 від 18.03.2015 року, запиту контролюючого органу, та направлень на перевірку №213, 214 від 23.03.2051 року з 26.03.2015 р. по 30.03.2015 р. була проведена фактична перевірка.

За результатами проведеної перевірки був складений акт (довідка) №000106 від 30.03.2015 року фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (т.1 а.с.23-24).

Згідно висновків вищевказаного акту (довідки) перевірки встановлено порушення: - п. 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР. Встановлено невідповідність готівки на місці проведення розрахунків з даними із звітом РРО у сумі 0,14 грн. та порушення встановленого порядку ведення обліку товарів за їх місцем реалізації та зберігання згідно з додатком №3, на загальну суму 4293,25 грн.

Контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки №000106 від 30.03.2015 року було складено податкове повідомлення-рішення №0000942205 від 15.04.2015 року, відповідно до якого до позивачу були застосовані штрафні санкції у розмірі 8587,50 грн. (т. 1 а.с.26).

30.03.2015 року контролюючим органом був складений акт відмови від підписання акта (довідки) про результати фактичної перевірки №2/223/33608987 від 30.03.2015 року (т. 1 а.с.44).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями рішення підприємство 24.04.2015 року подало скаргу до Головного управління ДФС у Харківської області.

17 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА 216" отримано Рішення Головного управління ДФС Харківської області від 12.06.2015 р. № 1445/10/20-40-10-04-14 про результати розгляду скарги позивача від 24.04.2015 р № 16/20 на податкове повідомлення - рішення у Дзержинському р-ні м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 15.04.2015 р. №0000942205. Зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.

09.07.2015 року позивач отримав рішення ДФС України від 03.07.2015 р. № 13939/6/99-99-/00/-02-25 про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА 216" від 26.06.2015 р. на податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському р-ні м. Харкова ГУ Міндоходів Харківській області від 15.04.2015 р. № 0000942205.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до ст. 2 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Слід зазначити, що встановлення факту реалізації алкогольних напоїв за ціною нижчою від встановлених мінімальних оптово - відпускних або роздрібних цін потребує доведення допустимими та належними доказами.

Пунктом 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів (ст. 6 Закону про РРО).

При цьому, облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 вказаного Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Відповідно порушенням встановлено порядку ведення бухгалтерського обліку є відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей.

Натомість, позивачем не надано до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, які надають можливість в повній мірі встановити відомості щодо отриманих позивачем доходів та понесених витрат.

Позивач надав наступні документи копії реєстраційніх, дозвільніх документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 216", статуту ТОВ "Аптека 216", журнал проведення перевірок №1, Договору про внесення змін №8 до Договору оренди нежитлових приміщень № 621 від 31.10.2014р., видаткова накладна №ТК00000172 від 20.01.2010р. акт приймання - передачі основних фондів від 01.02.2010р., паспорт (формуляру) на ЄККР "Марія - ЗОЇ МТМ", акт введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій № 1405874 від 18.06.2013р. та Довідки про опломбування РР, довідки № 2030006129 р. про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, реєстрація посвідчення про реєстрацію РРО, довідка про резервування фіскального номеру РРО, книга обліку розрахункових операцій.(т.1 а.с. 49-250, т.2 а.с.1-30).

Суд зауважує, що документи, що є підставою для оприбуткування товару є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерського обліку.

Отже, підприємством на підставі наданих первинних документів не доведено факти здійснення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку цьому епізоду, судом встановлено, що об'єктивна сторона розглядуваного правопорушення полягає в тому, що під час попереднього програмування при введенні найменування товару було введено інший товар.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Суть програмування найменування товару полягає в тому, що кожному товару присвоюється слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб'єкта господарювання.

Таким чином, невірне зазначення найменування товару при його продажу є порушенням режиму попереднього програмування та не дозволяє ідентифікувати товар, який продається. При цьому слід зазначити, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не містить положень, які б дозволяли звільнити суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення використання режиму попереднього програмування найменування товару у разі допущення відповідної помилки безпосередньо при такому попередньому програмуванні.

Наведене обумовлює законність застосування до відповідача суми штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, неналежним чином обґрунтовані, непідтверджені матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 216" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 216" (код ЄДРПОУ 33608987) суму судового збору в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 01.09.2015 року.

Суддя Полях Н.А.