Постанова

від 07.09.2015 по справі 820/3964/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

07 вересня 2015 р. №820/3964/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Гусарова К.В.,

представника відповідача - Куроп`ятник Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Чайкіна В.В. до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000832200 від 08.09.2014 року, яким донараховано податкових зобов'язань на загальну суму 183663,00 грн. винесене Богодухівською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення №0000832200 від 08.09.2014 року, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, в письмових запереченнях на адміністративний позов вказав на те, що дії відповідача є правомірними та обґрунтованими, а прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення є законними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Чайкіна В.В. зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. З 16.07.1992 року, позивач перебуває як платник податків на обліку в Богодухівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області. З 19.01.1995 року Фермерське господарство Чайкіна В.В. взятий на облік як платник єдиного внеску (а.с. 14-16).

Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном (а.с. 60).

З 12.08.2014 р. по 20.08.2014 р. контролюючим органом на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, наказів від 11.08.2014 року №275 та від 18.08.2014 року №301, направлення від 11.08.2014 року № 195 була проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства Чайкіна В.В.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт №1132/220/22727145 від 28.08.2014 року "Про результати позапланової виїзної перевірки Фермерського господарства Чайкіна В.В. (код ЄДРПОУ 22727145) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2014р." (а.с. 30-59).

Відповідно до висновків акту перевірки №1132/220/22727145 від 28.08.2014 року, перевіркою встановлено порушення фермерським господарством Чайкіна В.В.: - п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 ст. 198, п. 209.2 209.6, 209.11, пп. 209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, заниження податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість (загальної) в періоді, що перевірявся всього у сумі 50750,00 грн. у тому числі за січень 2012 року у сумі 3333,00 грн., за лютий 2012 року у сумі 2500,00 грн., за вересень 2012 року у сумі 2140, 00 грн., за грудень 2012 року у сумі 6573,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 25261,00 грн;

- використання сум податку на додану вартість, які не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом всього в сумі 81628,00 грн. у тому числі за грудень 2011 року у розмірі 4130,00 грн., січень 2012 року 6907,00 грн., лютий 2012 року - 5055,00 грн., березень 2012 року - 965,48 грн., квітень 2012 року - 805,00 грн., травень 2012 року - 345,00 грн., вересень 2012 року - 2140,00 грн., грудень 2012 року - 2970,00 грн., лютий 2013 року - 3333,00 грн., квітень 2013 року - 8640,00 грн., липень 2013 року - 7634,54 грн., серпень 2013 року - 1362,35 грн., вересень 2013 року - 1280,45 грн., жовтень 2013 року - 25729,00 грн., листопад 2013 року - 623,90 грн., грудень 2013 року - 2368,36 грн., січень 2014 року - 2112,13 грн., лютий 2014 року - 1932,45 грн., березень 2012року - 1861,74 грн. квітень 2012року - 1432,65 грн.;

- завищення податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства декларації з податку на додану вартість ( скороченої) у сумі 46732,00 грн., в т.ч. за січень 2012 р. в сумі 3333,00 грн., за лютий 2012р. в сумі 2500,00 грн., за вересень 2012р. в сумі 2140,00 грн., за лютий 2013р. в сумі 2285,00 грн., за квітень 2013р. в сумі 4640,00 грн., за липень 2013р. в сумі 6573,00 грн., за жовтень 2013р. в сумі 25261,00 грн. та заниження показника декларації "Перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" за лютий 2013р. в сумі 1048,00 грн. та показника "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за березень 2013р. - червень 2014р. в сумі 1048,00 грн.;

- п.302.1 ст.302,п.306.6 п.306.7 ст. 306 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено фіксований сільськогосподарський податок всього у сумі 616,96 грн., в тому числі за 2012 рік у сумі 308,48 грн., за 2013 рік у сумі 308,48 грн.;

- 127 ст. 127, пп.129.1.3 п.129.1 ст. 129, пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168, пп.70.16.1 п.70.16 ст.70, пп.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (а.с. 59-60).

За наслідками проведеної перевірки, на підставі акту №1132/220/22727145 від 28.08.2014 року, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000832200 від 08.09.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 183663,00 грн., з яких за основним платежем нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 81628,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 102035 грн. (а.с. 170).

Позивачем, в досудовому порядку, оскаржувалось спірне податкове повідомлення-рішення №0000832200 від 08.09.2014 року та згідно копії відповіді Державної фіскальної служби України, наявної в матеріалах справи, скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

16.01.2012 року ФГ Чайкіна В.В. було укладено із СТОВ "Нива" договір про спільну діяльність від № 1. Контролюючим орган в акті перевірки №1132/220/22727145 від 28.08.2014 року було зазначено, що предметом взаємовідносин ФГ Чайкіна В.В. є не здійснення спільної діяльності, а здійснення операції з передачі земельної ділянки площею 47,84 га у користування та отримання оплати за надану послугу. Крім цього, перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 47,84 га перебувала в користуванні ФГ Чайкіна В.В. на підставі договору про спільну діяльність від 01.01.2004 року, укладеного з ФГ Тимченко. Земельну ділянку отримано в обробку на 10 років, з моменту підписання договору (а.с. 127-128).

Відповідачем було встановлено, що внеском ФГ Чайкіна В.В. є лише земельна ділянка загальною площею 47,84 га, проте інших підтверджуючих документів, які б засвідчували додаткові внески або участь фермерського господарства у господарських процесах згідно з умовами даного договору, ведення обліку щодо результатів спільної діяльності, відображення їх у звітності згідно з вимогами чинного законодавства, платником до перевірки не надано.

Аналізуючи зазначений договір, суд зауважує, що відповідно до змісту договору, сторонами не визначена частка, розмір, в тому числі у відсотках, внеску сторін у спільну діяльність, від якої залежить розподіл прибутку та покриття витрат. При цьому, умови договору передбачають отримання ФГ Чайкіна В.В. отримання долі доходів в грошовій формі розрахунків у вигляді фіксованої суми 47 840,00 грн. на рік.

Проте контролюючий орган дійшов висновку, що укладений між ФГ Чайкіна В.В. та СТОВ "Нива" договір № 1 про спільну діяльність від 16.01.2012 р. за своєю правовою природою не може братися до уваги як договір спільної діяльності, оскільки фактично предметом взаємовідносин згідно даного договору є надання земельної ділянки в строкове платне користування (оренду).

З наявних матеріалів справи вбачається, що ФГ Чайкіна В.В. було укладено із СТОВ "Нива" договір про спільну діяльність від 16.01.2012 р. № 1, згідно умов якого ФГ Чайкіна В.В. зобов'язувалось у разі потреби здійснювати додаткові внески на спільну діяльність.

Судом встановлено, що на ФГ Чайкіна В.В. числиться один працівник - керівник фермерського господарства - ОСОБА_4. За ФГ Чайкіна В.В. зареєстровано основні засоби - трактор МТЗ-82,2, сіялка ССТ-1269, культиватор модернізований КПСН-4, оприскувач ОП-800/15, борона БД-13, що підтверджується довідкою про наявність основних засобів, копією свідоцтва про реєстрацію машин, доказами придбання вказаних основних засобів (а.с. 129-142, 144). Вказані основні засоби використовувались ФГ Чайкіна В.В. під час виконання договірних зобов'язань з СТОВ "Нива", про що свідчать акти списання селітри, використаної під час обробки земельної ділянки. Також, факт проведення вказаних сільськогосподарських робіт підтверджується актом списання паливних матеріалів, які були використані під час обробки земельної ділянки на сільськогосподарській техніці ФГ Чайкіна В.В. (а.с. 143).

Окрім цього, ФГ Чайкіна В.В. в межах договору про спільну діяльність з СТОВ "Нива" вчинялись дії щодо зберігання та відповідної обробки врожаю, що підтверджується копією договору №ДЗ-23 від 13.07.2014 року між ТОВ "Водянське ХПП" та ФГ Чайкіна В.В. (а.с.149-151). Факт виконання вказаного договору підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) №98 від 23.07.2014 року та копією платіжного доручення №30 від 30.07.2014 року (а.с.154).

Також, з наданих позивачем письмових доказів вбачається, що ФГ Чайкіна В.В. в межах договору про спільну діяльність із СТОВ "Нива" вчинялись дії щодо реалізації вирощених в результаті спільної діяльності соняшника та пшениці, що підтверджується договорами поставки, довідками, товарно-транспортними накладними та накладними на відпуск продукції.

Суд зазначає, що твердження контролюючого органу, що земельна ділянка площею 47,84 га перебувала в користуванні ФГ Чайкіна В.В. на підставі договору про спільну діяльність від 01.01.2004 р., укладеного з ФГ Тимченко жодним чином не впливає на право ФГ Чайкіна В.В. укласти із СТОВ "Нива" договір про спільну діяльність від 16.01.2012 р. № 1. Вказаний договір є чинним, не визнавався недійсним, не оспорювався, є укладеним в межах діючого законодавства України.

Відповідно до положень статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 Цивільного кодексу України визначено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з положеннями ст. 1134 Цивільного кодексу України, внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір про спільну діяльність від 16.01.2012 р. № 1, укладений між ФГ Чайкіна В.В. з СТОВ "Нива" є договором про спільну діяльність і не містить ознак договору оренди земельної ділянки.

Стосовно відсутності ведення обліку щодо результатів спільної діяльності, відображення їх у звітності згідно з вимогами чинного законодавства, суд зазначає наступне. Відповідно до умов договору про спільну діяльність від 16.01.2012 р. № 1, а саме п.5.3 вказаного договору, обов'язок щодо ведення окремого податкового та бухгалтерського обліку покладений на СТОВ "Нива".

З огляду на вказаний факт застосування до ФГ Чайкіна В.В. негативних наслідків внаслідок неналежного виконання умов договору іншою стороною є неприпустимим.

Відповідно до положень п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. (п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України).

Пунктом 209.2 ст.209 Податкового кодексу України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді ФГ Чайкіна В.В. було суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у відповідності до ст. 209 Податкового кодексу України.

З огляду на доведеність факту здійснення ФГ Чайкіна В.В. діяльності щодо проведення польових робіт, зберігання та подальшої реалізації сільськогосподарської продукції, надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, суд приходить до висновку, що ФГ Чайкіна В.В. відповідає вимогам Податкового кодексу України, які дозволяють позивачу використовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, а висновки Богодухівської ОДПІ ГУ Міністерства доходів і зборів України у Харківській області, викладені в акті перевірки №1132/220/22727145 від 28.08.2014 року не відповідають фактичним обставинам у справі і є неправомірними.

Стосовно тверджень відповідача, викладених у акті перевірки №1132/220/22727145 від 28.08.2014 року, що за результатом аналізу первинних документів, згідно з даними бухгалтерського обліку не встановлено подальшого списання (вибуття) придбаних матеріалів в межах господарської діяльності підприємства за договірними відносинами з ТОВ "Виробнича компанія "Альтаїр", з огляду на що зроблено висновок, що ФГ Чайкіна В.В. на порушення п. 198.3, п. 198.5 ст.198, пп. 209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання по декларації з податку на додану вартість (загальній) за грудень 2012 року в сумі 2 970,0 грн., судом встановлено наступне.

Між ФГ Чайкіна В.В. та ТОВ "Виробнича компанія "Альтаїр" було укладено договір купівлі-продажу від 18.07.2012 р. № 6/КП, предметом якого було придбання тротуарної плитки, поребриків та піддонів. В межах вказаного договору була виписана податкова накладна від 18.07.2012 р. № 8, включена до складу податкового кредиту ФГ Чайкіна В.В. в липні 2012 року.

Відповідно до акту на списання матеріалів від 12.05.2014 року, комісія засвідчила використання вказаних матеріальних цінностей для благоустрою території ФГ Чайкіна В.В. та визначила їх для списання.

Таким чином, вказаний висновок податкового органу не базується на фактичних обставинах справи, підтверджених первинними документами.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Фермерського господарства Чайкіна В.В. не було допущено порушень під час користування спеціальним режимом оподаткування та ведення бухгалтерського обліку, що підтверджується встановленими судом фактичними обставинами у справі, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч.1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства Чайкіна В.В. до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000832200 від 08.09.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Фермерського господарства Чайкіна В.В. (код 222727145) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 370 грн. (триста сімдесят грн.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 14.09.2015 року.

Суддя Полях Н.А.