Постанова

від 16.09.2015 по справі 820/7728/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2015 р. № 820/7728/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста-СМ" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів ДФС у м. Києві, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста-СМ", в якому просить суд стягнути податковий борг з підприємства у розмірі 2302827, 01грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскільки за ТОВ "Авіста-СМ" станом на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 2302827, 01 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі самостійно поданої податкової декларації № 197198 від 01.08.2012 року на суму 2092995 грн. та податкового повідомлення - рішення № 0018051501 від 07.10.2013 року, яким до відповідача застосовані штрафні(фінансові) санкції у розмірі 209299, 43грн., а також податковим органом платнику податків нарахована пеня в розмірі 533. 28грн. У зв'язку з тим, що підприємством у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгялду справи, у зазначене судове засідання 16.09.2015 року не прибув, проте надав клопотання про розгляд справи за його відсустності.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгялду справи, у зазначене судове засідання не прибув, із заявами про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відстуності не звертався, заперечень не надав. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі зазначеної сторони.

Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Авіста-СМ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів ДФС у м. Києві.

В зв'язку з тим, що Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів ДФС у м. Києві в добровільному порядку не було сплачено суму заборгованості з податку на додану вартість у загальному розмірі 2302827, 01грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі самостійно поданої податкової декларації та податкового повідомлення - рішення, а також пені у розмірі 533, 28грн., а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, суд дійшов висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2012 року відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 197198, якою відповідачем було самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2092995грн.

Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, під час розгляду справи встановлено, що співробітниками податкового органу було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0018051501 від 07.10.2013 р., яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 209299, 43грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене податкове повідомлення-рішення було отримане уповноваженим представником підприємства 04.12.2013 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарженні у судовому порядку вказаного податкового-повідомення рішення матеріали справи не містять. Відповідачем не спростовано також вказаних обставин.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якоо відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями, є узгодженим..

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено вказану суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 2302827, 01грн., а тому дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку ТОВ " Авіста-СМ".

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією 09.08.2012 року було прийнято відповідно податкову вимогу форми "Ю" №2218, яка була направлена на адресу боржника засобами поштового зв`язку, однак конверти повернулись на адресу позивача з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Як вбачається з наданої податковим органом роздруківки картки особового рахунку, податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 95.1 та 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податковим органом належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста-СМ" про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста-СМ" (61121, м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 140-Б, кв. 75, код 32211263), відкритих у банківській установі, кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 2302827 (два міліона триста дві тисячі вісімсот двадцять сім)грн.01коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.