Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
30 вересня 2015 р. № 820/7837/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Зінченка А.В.,
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача - Феленко С.О.
відповідача - Юсупової М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ветігор» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ветігор», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0001752201 від 08.07.2015 року на загальну суму 91388,75 грн. та №001762201 від 08.07.2015 року, на загальну суму 124265,00.
Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесені податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветігор» 22.11.2012 р. взято на податковий облік за №77430 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області.
Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення перевірки від 05.06.2015 № 3180 виданого ДПІ у Дзержинському районі м, Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області та виданих ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області направлень від 05.06.2015 №1252 та №1253, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Красніковою Альоною Євгеиїївиою та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Криленко Олександрою Сергіївною, згідно із тіп.78.12 1 п.78.1 ст.78, п.82. ст.82 Податкового Кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТІГОР" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.11.2012 по 31.12.2014, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акту перевірки.
За підсумками перевірки підприємства працівниками органу податкової служби було складено акт перевірки за №10/20-30-22-01/38385699 від 23.06.2015 року.
Відповідно до висновків акту перевірки були встановлені наступні порушення: порушення вимог п. 198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 99412,00 грн. та порушення вимог п.п. п.п. 138.1.1, п. 138.1, п.138.2 ст.138 , п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток в розмірі 73111,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ були винесені податкові повідомлення - рішення №0001752201 від 08.07.2015 року на загальну суму 91388,75 грн. та №001762201 від 08.07.2015 року, на загальну суму 124265,00 грн.
Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень - рішень послугував висновок ДПІ про порушення підприємством - позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Алгонкін ЛТД», БК «Прайм», ТОВ «Вельф Дім», ТОВ «Закуп», ТОВ «Верстаторемонт», ТОВ «Делва ЛТД», ТОВ «ЕЛІС-БУД», ТОВ «ФАЙ-ТОРГ», ТОВ «Ароса Строй», ТОВ «Компанія Макстрой», ТОВ «Моноліт Констракшн».
Дослідивши надані до матеріалів справи документи, судом встановлено, що дійсно в період що перевірявся ДПІ позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Алгонкін ЛТД», БК «Прайм», ТОВ «Вельф Дім», ТОВ «Закуп», ТОВ «Верстаторемонт», ТОВ «Делва ЛТД», ТОВ «ЕЛІС-БУД», ТОВ «ФАЙ-ТОРГ», ТОВ «Ароса Строй», ТОВ «Компанія Макстрой», ТОВ «Моноліт Констракшн».
Щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Алгонкін ЛТД».
Судом встановлено, що у лютому 2014 р. ТОВ «Ветігор» мав взаємовідносини з ТОВ «Алгокін ЛТД». ДПІ в акті перевірки свої висновки щодо безтоварності господарських операцій по даним взаємовідносинам обґрунтовано тим, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова отримано від ДПІ у м. Сумах акт від 30.04.2014 р. №565/2204/38969620/161 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Алгонкін ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року.
Однак, слід зазначити, що згідно Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 р. по справі № 804/13044/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгонкін ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, було визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Алгонкін ЛТД» (код СДРПОУ 38969620), в результаті якої було складено Акт від 30.04.2014р. №565/2204/38969620/161 «Про неможливість проведення зустрічної зірки ТОВ «Алгонкін ЛТД» (код СДРПОУ 38969620) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015 року по справі № 804/13044/14 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишено без задоволення.
Отже, вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій було встановлено протиправність акту зустрічної звірки, на підставі якого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області дійшла висновку про безтоварність господарських операцій у взаємовідносинах між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Алгонкін ЛТД».
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Алгонкін ЛТД» було укладено договір №020/14 від 01.02.2014 року, №0114/14 від 14.01.2014 року на придбання послуг з монтажу системи вентиляції, прокладки трубопроводів постачання на загальну суму 23532, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 3922, 00 грн.
Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: Договір на виконання робіт №0201/14 від 01.02.2014 р., Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000244, податкова накладна №135 від 28.02.2014 р., платіжне доручення №26 від 11.03.2014 р., платіжне доручення №27 від 11.03.2014 р., податкова накладна №136 від 28.02.2014 р., довідка про вартість будівельних робіт за лютий 2014 р., акт виконаних будівельних робіт за лютий 2014 р., кінцева відомість ресурсів за лютий 2014 р., договір підряду № 0114/14 від 14 січня 2014 р., локальний кошторис №2-1-1, кінцева відомість ресурсів.
Також встановлено, що на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Алгонкін ЛТД» був внесений до Єдиного державного реєстру, знаходився на обліку в податковому органі, був зареєстрований платником ПДВ, відомості щодо місцезнаходження підтверджені.
Щодо взаємовідносин з БК «Прайм».
Судом встановлено, що контролюючий орган в акті перевірки свої висновки обґрунтував наступним чином: «від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києвї було отримано акт №2036/26- 55-22-08/38706284 від 24.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Прайм» щодо підтвердження господарських взаємовідносин за період господарської діяльності з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р.».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 р. по справі № 804/15714/14а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Прайм» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги ТОВ БК «Прайм» задоволено повністю,а саме: визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві при проведенні зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Прайм», за результатами яких були складені Акти: №2667/26-55-22-08/38706284 від 01.09.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Прайм» щодо фінансово - господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.» та №2036/26-55-22-08/38706284 від 24.07.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Прайм» (ПН 38706284) щодо підтвердження господарських відносин за період господарської діяльності з 01.04.2014р. по 30.06.2014р.». Дане рішення набрало законної сили.
Вказаним рішенням суду було встановлено протиправність актів зустрічної звірки, на підставі яких ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області дійшла висновку про безтоварність господарських операцій у взаємовідносинах між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «БК «Прайм».
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Ветігор» та ТОВ БК «Прайм» було укладено договори на придбання послуг з монтажу системи вентиляції, прокладки трубопроводів, сантехнічних робіт на загальну суму 39501,00, в т.ч. ПДВ 6584,00 грн.
Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: платіжне доручення №44 від 13 травня 2014 р., податкова накладна №99 від 30.04.2014 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2014 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за квітень 2014 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду №0425/1-14 від 25.04.2014 р. з додатками, платіжне доручення №45 від 13.05.2014 р.,податкова накладна № 100 від 30.04.2014 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2014 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за квітень 2014 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду №0425/2-14 від 25.04.2014 р. з додатками, платіжне доручення №54 від 10 червня 2014 р., податкова накладна №5 від 02.06.2014 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2014 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за червень 2014 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду №0428/1-14 від 28.04.2014 р. з додатками, платіжне доручення №55 від 10 червня 2014 р., акт здачі-прийняття робіт №ОУ- 0000341, податкова накладна №214 від 29.05.2014 р., акт здачі-прийняття робіт №0у-0000340, податкова накладна №213 від 28.05.2014 р., акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000342, податкова накладна №215 від 30.05.2014 р., договір на виконання робіт №0522/1-14 від 22.05.2014 р.
Судом встановлено, що на дату здійснення господарських операцій ТОВ БК «Прайм» був внесений до Єдиного державного реєстру, знаходився на обліку в податковому органі, був зареєстрований платником ПДВ, відомості щодо місцезнаходження підтверджені.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Вельф Дім».
Підставою для визначення безтоварності операцій між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Вельф Дім» став акт Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.01.2015 р. №7/22.01/38970311 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Вельф Дім» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.05.2014 р. по 31. 08.2014 р.
Згідно висновків даного акту контролюючий орган встановив з боку ТОВ «Вельф Дім» порушення: п.44.1 ст.44 п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ - завищення податкового кредиту у травні-серпні 2014 р. по всім контрагентам-постачальникам, а також п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПКУ- завищення суми податкових зобов'язань по всім контрагентам-покупцям.
Однак, слід звернути увагу, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено зустрічну звірку ТОВ «Ветігор» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Вельф Дім» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.
На підставі даної звірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було надано довідку №555/20-30-22-04/38385699 від 18.11.2014 р.
Згідно висновків даної довідки, контролюючим органом було зазначено, що звіркою ТОВ «Ветігор» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Вельф Дім» їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Також, звіркою ТОВ «Ветігор» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ «Вельф Дім».
Таким чином, висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області наведені в акті про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства №10/20-30-22-01/38385699 від 23.06.2015 року про безтоварність операцій між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Вельф Дім» у перевіряємий період є безпідставними, оскільки згідно висновків тої ж ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області викладених у довідці про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Ветігор» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Вельф Дім» за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. документально підтверджене реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Вельф Дім».
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Вельф Дім» було укладено договори на придбання послуг з монтажу кондиціонерів, реконструкції вентиляції, тощо № 0525/2-14 від 25.05.2014, №0525/1-14 від 22.05.2014, №0701/1-14 від 01.07.2014, 0626/1-14 від 01.07.2014, №0528/1-14 від 28.05.2014 на загальну суму56652,00 грн., в т.ч. ПДВ 9442,00 грн.
Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000939, податкова накладна № 628 від 29.07.2014 р., акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000941, податкова накладна № 629 від 30.07.2014 р., акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000942, податкова накладна № 630 від 31.07.2014 р., акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000938, податкова накладна № 627 від 28.07.2014 р., договір підряду № 0626/1-14 від 26 червня 2014 р, платіжне доручення №83 від 05.08.2014 р., платіжне доручення №81 від 05.08.2014 р., платіжне доручення №82 від 05.08.2014 р, платіжне доручення №67 від 08.07.2014 р., акт здачі - прийняття робіт № ОУ-0000579.1, податкова накладна № 582 від 25.06.2014 р., податкова накладна № 584 від 26.06.2014 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт прийому виконаних будівельних робіт за червень 2014 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду № 0525/1-14 від 22.05.2014 р. з додатками, податкова накладна №53 від 05.08.2014 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2014 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду № 0528/1-14 від 28.05.2014 р. з додатками, акт здачі-прийняття робіт №0000579 договір №0525/1-14 від 25.05.2014 р.
Крім того, на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Вельф Дім» був внесений до Єдиного державного реєстру, знаходився на обліку в податковому органі, був зареєстрований платником ПДВ, відомості щодо місцезнаходження підтверджені.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Закуп».
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Закуп» було укладено договір №0924-14 від 24.09.2014.
Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: договір поставки №0924 від 24.09.2014 р., платіжне доручення № 102 від 30.09.2014 р., податкова накладна № 103 від 29.09.2014 р., рахунок-фактура №СФ 09-103 від 29.09.2014 р., видаткова накладна №0000103 від 29.09.2014 р.
Розрахунок по вищезазначеній господарській операції було відображено у податковій декларації зареєстрованій належній чином у відповідний податковий період.
Судом встановлено, що підставою для висновків про безтоварність операцій ТОВ «Ветігор» з ТОВ «Закуп» був лист від Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 18.11.2014 р. № 8311/20-23-22-04-09/39174218 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Закуп», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2014 року.
Згідно даного листа було зазначено, що від ОУ Харківскої ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області отримано службовий лист №2412 від 18.11.2014 року, яким встановлено, що ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківські області було здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Закуп» з метою вручення запиту про надання інформації. Однак встановити місцезнаходження представників підприємства за юридичною адресою встановити не вдалося. На підставі наведеного ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківські області дійшла висновку, що Звіркою ТОВ «Закуп» не підтверджено проведені господарські операції з контрагентами постачальниками за вересень 2014 року, не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами, встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення ст. 185 ПКУ, не підтверджено реальність проведення господарських операцій з контрагентами-покупцями.
Тобто контролюючим органом дій по співставленню первинних бухгалтерських документів та інших документів не здійснено, зустрічних звірок ТОВ «Закуп» не проведено, податковий орган не отримував від платника податків інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував жодних первинних документів, або доказів їх відсутності по взаємовідносинам з ТОВ «Ветігор». При цьому, Податковим кодексом України не передбачено обов'язок податкового органу робити висновки щодо порушення чи відсутності порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства України у разі не виявлення посадових осіб за місцем реєстрації підприємства.
В свою чергу, ТОВ «Ветігор», під час проведення перевірки надав усі необхідні первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Закуп», які в свою чергу слугують доказом дійсності вчинення господарських взаємовідносин між даними підприємствами.
Крім того, на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Закуп» був внесений до Єдиного державного реєстру, знаходився на обліку в податковому органі, був зареєстрований платником ПДВ, відомості щодо місцезнаходження підтверджені.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Верстаторемонт».
Підставою для висновків про безтоварність операцій ТОВ «Ветігор» з ТОВ «Верстаторемонт» був лист Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Верстаторемонт» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень 2014 р. від 26.02.2015 р. №26/22-00/30138119.
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Верстаторемонт» укладено договір №3110/1014 від 31.10.2014 на придбання товару, тощо на загальну суму 30348,00 грн., в т.ч. ПДВ 5058,00 грн.
Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: платіжне доручення №113 від 04.10.2014 р., рахунок-фактура № СФ 10-31101 від 31.10.2014 р., видаткова накладна № 0031101 від 31.10.2014 р., договір поставки №3110-14 від 31.10.2014 р., рахунок - фактура № СФ 10-31102 від 31.10.2014 р. видаткова накладна №0031102 від 31.10.2014 р., договір поставки №3110/1-14 від 31.10.2014, податкова накладна №188 від 01.10.2014 р., податкова накладна №189 від 01.10.2014 р.
На момент здійснення господарських ТОВ ТОВ «Верстаторемонт» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на обліку в податковому органі та має статус платника податку на додану вартість.
На підставі первинних бухгалтерських документів, які складені у відповідності із нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та які не мають дефектів форми, змісту або походження, які спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначена господарська операція була відображена в оборотно-сальдових відомостях.
Розрахунок по вищезазначеній господарській операції було відображено у податковій декларації зареєстрованій належній чином у відповідний податковий період.
Крім того, на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Верстаторемонт» був внесений до Єдиного державного реєстру, знаходився на обліку в податковому органі, був зареєстрований платником ПДВ, відомості щодо місцезнаходження підтверджені.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Делва ЛТД».
Підставою для висновків про безтоварність операцій ТОВ «Ветігор» з ТОВ «Делва ЛТД» було зазначено, акт ДПІ у Бабушкінському районі ГУ МІндоходів у Дніпропетровській області від 31.03.2014 №478/04-62-22-1/38905373 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Делва ЛТД» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.
Судом в судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Делва ЛТД» було укладено договір поставки №510 від 31.10.2014 на загальну суму 8495,70 грн., в т.ч. ПДВ 1415,95 грн.
Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: платіжне доручення №13 від 10.02.2014 р., рахунок - фактура № 510 від 31.01.2014 р., видаткова накладна № 510 від 31.01.2014 р., податкова накладна №510 від 31.01.2014 р. договір поставки № 510 від 31.01.2014 р.
На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Делва ЛТД» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, знаходиться на обліку в податковому органі та має статус платника податку на додану вартість.
На підставі первинних бухгалтерських документів, які складені у відповідності із нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та які не мають дефектів форми, змісту або походження, які спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначена господарська операція була відображена в оборотно-сальдових відомостях.
Розрахунок по вищезазначеній господарській операції було відображено у податковій декларації зареєстрованій належній чином у відповідний податковий період.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Еліс-Буд».
Підставою для висновків про безтоварність операцій ТОВ «Ветігор» з ТОВ «Еліс-Буд» було зазначено лист ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №316490/7/223 від 10.02.2015 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліс-Буд» за січень-грудень 2015 р., у зв'язку з чим контролюючий орган дійшов висновку, що операції з продажу товарів по ланцюгу ТОВ «Мега Компані» - ТОВ «Еліс-Буд» не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту.
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Еліс-Буд» та ТОВ «Ветігор» було укладено договори на придбання, товару та придбання робіт №29-03/13 від 29.03.2013, №30.04/13 від 29.03.2013, №30.04/13 від 30.04.2013, № 22-05/13 від 22.05/13, №01-08/2013 від 01.08.2013, №30.05/13 від 30.05.2013, № 02-08/13 від02.08.2013, № 02-09/13 від 02.09.2013, 25.09/13 від 25.09.2013, №02-09/13 від 02.09.2013, №02-09/13 від 02.10.2013, №14-11/13 від 14.11.2013, № 25-11/13 від 25.11.2013 на загальну суму 205332,00 грн., в т.ч. ПДВ 34222,00 грн.
Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: платіжне доручення №97 від 06.11.2013 р., акт №ОУ-0000227 здачі-прийняття робіт, податкова накладна №227 від 10.12.2013 р., договір на регламентне обслуговування №25.09/13 від 25.09.2013 р., податкова накладна № 95 від 06.11.2013 р., податкова накладна №15 від 01.11.2013 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р., договір підряду №02.10/13 від 02.10.2013 р., платіжне №96 від 06.11.2013 р.; податкова накладна №228 від 31.10.2013 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за 10.2013 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за 11.2013 р., підсумкова відомість ресурсів, податкова накладна №226 від 01.10.2013 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за 2013 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за 09.2013 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду №02.09/13 від 02.09.2013 р., податкова накладна №228 від 31.10.2013 р., договірна ціна, локальний кошторисна 01.04.2013 р., договірна ціна,локальний кошторис №2-1-1, підсумковий кошторис ресурсів, платіжне доручення № 130 від 30.12.2013 р., податкова накладна №231 від 30.12.2013 р., довідка про виконану будівельну роботу за 12.2013 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за 12.2013 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду №25.11/13 від 25.11.2013 р. з додатками, платіжне доручення №131 від 30.12.2013 р., податкова накладна №232 від 30.12.2013 р.,довідка про вартість виконаних будівельних робіт за 12.2013 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за 12.2013 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду №14.11/13 від 14.11.2013 р., з додатками, платіжне доручення №33 від 29.04.2013 р.. податкова накладна №136 від 29.04.2013 р., довідка про вартість будівельних робіт за квітень 2013 р., акт прийому виконаних робіт за 04.2013 р., договір підряду №29.03/13 від 29.03.2013 р.. локальний кошторис №2-1-1, кінцева відомість ресурсів, платіжне доручення №43 від 03.06.2013 р., податкова накладна №133 від 31.05.2013 р., договір №30.04/13 від 30.04.2013 р., специфікація, платіжне доручення №44 від 03.06.2013 р.,податкова накладна №132 від 31.05.2013 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 р., акт прийому виконаних робіт за травень 2013 р., відомість ресурсів за травень 2013 р., договір підряду № 22.05/13 від 22 травня 2013 р. з додатками, платіжне доручення №73 від 28.08.2013 р., платіжне доручення №72 від 21.08.2013 р, податкова накладна № 125 від 21.08.2013 р., податкова накладна № 126 від 28.08.2013 р., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2013 р. акт №1624 прийому виконаних робіт за серпень 2014 р., відомість ресурсів за серпень 2013 р., договір підряду № 01.08/13 від 01.08.2013 р. з додатками, платіжне доручення №90 від 08.10.2013 р., податкова накладна №147 від 30.09.2013 р., довідка про виконані будівельні роботи за 09.2013 р., акт №147 прийому виконаних робіт за вересень 2013 р., підсумкова відомість, договір підряду № 30.05/13 від 30.05.2013 р. з додатками, платіжне доручення №89 від 08.10.2013 р., податкова накладна №146 від 30.09.2013 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р., акт прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р., підсумкова відомість ресурсів, договір підряду №02.08/13 від 02.08.2013 р. з додатками.
На підставі первинних бухгалтерських документів, які складені у відповідності із нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та які не мають дефектів форми, змісту або походження, які спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначена господарська операція була відображена в оборотно-сальдових відомостях.
Розрахунок по вищезазначеній господарській операції було відображено у податковій декларації зареєстрованій належній чином у відповідний податковий період.
Крім того, на дату здійснення господарських операцій ТОВ «Еліс-Буд» був внесений до Єдиного державного реєстру, знаходився на обліку в податковому органі, був зареєстрований платником ПДВ, відомості щодо місцезнаходження підтверджені.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Фай-Торг».
Підставою для висновків про безтоварність операцій ТОВ «Ветігор» з ТОВ «Фай-Торг» було зазначено лист ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10.02.2015 316493/223 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фай-Торг» за грудень 2012-січень 2014 р.».
Також, контролюючим органом було зазначено, що перевіркою ТОВ «Ветігор» встановлено, що з огляду на характеристики товару, вказаного в перелічених документах, об'ємами партій тощо, переміщення цього товару в просторі потребує обов'язкового за діяння транспортних засобів.
Первинних документів, які підтверджують рух товару від постачальника до покупця до перевірки не надані, зокрема, не надані товарно-транспортні накладні, подорожні листи, відсутні документи, що підтверджують факт відвантаження, розвантаження товару, тощо.
На підставі наведеного, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Ветігор» було порушено пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ.
Однак, матеріалами справи підтверджено, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Ветігор» та ТОВ «Фай-Торг» відбувалися на підставі договору поставки №0104/13 від 03.04.2013 р., а також договору поставки №0611/13 від 06.11.2013 р. Згідно умов даних договорів ТОВ «Фай-Торг» постачало ТОВ «Ветігор» обладнання кількість та назва якого зазначається у рахунках-фактурах, що має статус додатків до договору і є його невід'ємною частиною.
Підтвердженням фактичного здійснення операції є первинні документи: платіжне доручення №34 від 29.04.2013 р.,видаткова накладна №511 від 29.04.2013 р.,рахунок-фактура №511 від 29.04.2013 р., податкова накладна № 511 від 29.04.2013 р., платіжне доручення № 40 від 21.05.2015 р., податкова накладна № 393 від 21.05.2013 р., рахунок-фактура №393 від 21.05.2013 р.; видаткова накладна № 393 від 21.05.2013 р., договір поставки №0104/13 від 01.04.2013 р., платіжне доручення №129 від 30.12.2013 р., податкова накладна №435 від 02.12.2013 р., видаткова накладна №435 від 02.12.2013 р., рахунок-фактура №435 від 02.12.2013 р., договір поставки № 0611/13 від 06.11.2013 р., платіжне доручення №41 від 21.05.2013 р., податкова накладна №394 від 21.05.2013 р., акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000394, договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг №0204/13 від 02.04.2013 р.
Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.
Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.
Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.
Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.
Таким чином, на думку суду, не має підстав стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємствами не були виконані, а первинні документи не відповідають вимогам діючого законодавства.
Щодо заниження позивачем податку на прибуток, то суд вважає за необхідним вказати, що згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначе них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Суд також вважає за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
При цьому Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.
Крім того у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.
Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень.
Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ветігор» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 08 липня 2015 року №0001752201 та №0001762201.
Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ветігор» (код 38385699) сплачений судовий збір в сумі 431 (чотириста тридцять одну) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 02 жовтня 2015 року.
Суддя А.В. Зінченко
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2015 |
Оприлюднено | 08.10.2015 |
Номер документу | 51863488 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Зінченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні