Постанова

від 25.11.2010 по справі 9435/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 9435/10/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сліденко А.В.,

за участю :

при секретарі судового засідання -Міхно А.О.,

за участі представників

позивача -ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом -Приватного підприємства «Маршал-В» до -Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про -скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Маршал-В»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0000331505/0 від 07.06.2010р., №0000331505/1 від 08.07.2010р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновки проведеної ДПІ у Київському районі міста Харкова невиїзної документальної перевірки ПП «Маршал-В»(ідентифікаційний код - 33066126) з питання правильності заповнення податкової декларації з ПДВ за березень 2010р. за взаємовідносинами з ПП «Тевес-Юніон»(ідентифікаційний код - 36520701) є помилковими. Господарські операції з ПП «Тевес-Юніон»відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності ПП «Маршал-В», податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належно оформлених податкових накладних, а відтак ніякого заниження податку на додану вартість ПП «Маршал-В»не допускало. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. За висновками акту перевірки від 28.05.2010р. №2994/15-509/33066126 ПП «Маршал-В»допущено порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: до складу податкового кредиту з ПДВ віднесено виписані ТОВ «Тевес-Юніон»податкові накладні з ПДВ, в яких невірно заповнений порядковий номер. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач, Приватне підприємство «Маршал-В»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, одержав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №497021, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 33066126, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі міста Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 21.05.2010р. по 25.05.2010р. ДПІ у Київському районі міста Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Маршал-В»(ідентифікаційний код - 33066126) з питання правильності заповнення податкової декларації з ПДВ за березень 2010р. за взаємовідносинами з ПП «Тевес-Юніон»(ідентифікаційний код - 36520701).

Результати перевірки оформлені актом від 28.05.2010р. №2994/15-509/33066126.

07.06.2010р. з посиланням на даний акт ДПІ у Київському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000331505/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 444.857,4грн. (основний платіж - 342.198,00грн.; штраф - 102.659,4грн.).

Стосовно вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем було розпочато передбачену ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедуру оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками такої процедури сума податкового зобов'язання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням, залишилась незмінною, а тому з метою доведення нового граничного строку оплати означеного податкового зобов'язання ДПІ було складено та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0000331505/1 від 08.07.2010р.

З огляду на викладене суд вважає, що при розв'язанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України і первісне податкове повідомлення-рішення, позаяк саме цей правовий акт індивідуальної дії створив для позивача обов'язок здійснити до бюджету додатковий платіж, і податкове повідомлення-рішення, що було складено відповідачем в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, позаяк ці податкові повідомлення -рішення визначили строк виконання обов'язку, а отже і первісне, і наступне податкове повідомлення-рішення вплинули на права та обов'язки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 28.05.2010р. №2994/15-509/33066126 висновок ДПІ про порушення ПП «Маршал-В»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ виписанах ТОВ «Тевес-Юніон»податкові накладні з ПДВ, в яких порядковий номер не відповідає цілому числу, тобто є невірно заповненим.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За матеріалами справи між ПП «Маршал-В»(в якості покупця) та ТОВ «Тевес-Юніон»(в якості продавця) були укладені договори купівлі-продажу від 23.03.2010р. №01/2303 на придбання сільськогосподарської продукції, від 10.03.2010р. №01/1003 на придбання сільськогосподарської продукції, від 09.03.2010р. №01/0903 на придбання сільськогосподарської продукції, від 05.03.2010р. №01/0503 на придбання сільськогосподарської продукції.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до права і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, реальності господарських операцій за цими правочинами, відповідності правочинів вимогам закону, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ у Київському районі міста Харкова ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Суд відзначає, що відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України юридичних та фактичних мотивів судження ДПІ про порушення ПП «Маршал-В»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що наявними у справі документами доведено фактичне виконання господарських операцій за договорами купівлі-продажу від 23.03.2010р. №01/2303, від 10.03.2010р. №01/1003, від 09.03.2010р. №01/0903, від 05.03.2010р. №01/0503, понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, відсутність взаємопов'язаності сторін перелічених правочинів, використання товару у власній господарській діяльності ПП «Маршал-В», відсутність підстав для висновку про нікчемність перелічених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

За таких підстав судження ДПІ про порушення ПП «Маршал-В»п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»лише з підстав неналежності зазначення порядкового номеру податкової накладної слід визнати необгрунтованим.

Додатково при вирішенні спору суд бере до уваги положення ч.2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними фондами»запроваджено правило, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Аналізуючи приписи чинного законодавства, суд доходить висновку, що в силу приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган при реалізації владних управлінський функцій контролю за правильністю і повнотою обчислення податків, зборів (обов'язкових платежів) обтяжений обов'язком самостійно перевірити дотримання платником податків механізму справляння певного виду податкового зобов'язання, що повністю кореспондує положенням ст.3 Закону України «Про систему оподаткування»в частині встановлення такого принципу побудові системи оподаткування як обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, при проведенні перевірки правильності обрахування податкового зобов'язання з ПДВ органу державної податкової служби України належить одночасно перевірити і правильність визначення платником податків податкового зобов'язання згідно з Законом України «Про ПДВ», і правильність визначення платником податків податкового кредиту згідно з Законом України «Про ПДВ».

Водночас з цим, з акту від 28.05.2010р. №2994/15-509/33066126 випливає, що відповідач здійснив перевірку лише з питання правильності визначення податкового кредиту з ПДВ, а відтак, з огляду на приписи п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не забезпечив повноти перевірки правильності справляння податку на додану вартість.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оскільки перевірка діяльності позивача була проведена податковим органом без дотримання положень п.п.7.7. ст.7 Закону України «Про ПДВ», то висновки проведеної перевірки не можуть бути визнані обгрунтованими, а відтак не можуть слугувати законною підставою для винесення спірного правового акту індивідуальної дії.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат по справі потрібно провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Приватного підприємства "Маршал-В" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0000331505/0 від 07.06.2010р., №0000331505/1 від 08.07.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Маршал-В" (місцезнаходження - 61168, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 33066126) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30.11.2010р.

Суддя А.В. Сліденко