Постанова

від 25.10.2010 по справі 9547/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

юХарківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25.10.2010 р. справа № 2а- 9547/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання -Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова провизнання дій незаконними, скасування податкових повідомлень - рішень , - В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив 1) визнати протиправними дії відповідача, Державної податкової інспекції в Дзержинському районі міста Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ «Будпласт-1»за грудень 2008р., 2) скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2010р. №000***2305/0, від 02.07.2010р. №000***2305/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Без наявності передбачених законом підстав податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка. Стверджував, що укладений між ТОВ "Імпотекс" (в якості замовника) та ТОВ «Будпласт-1»(в якості підрядника) договір будівельного підряду від 10.11.2008р. №10.11.-01 відповідає вимогам закону, був виконаний сторонами договору, документи за цим договором складені належно, претензій сторони даного договору одна до одної не мають. Відповідно до положень ст. 215 ЦК України вказаний договір підряду не визнаний нікчемним за рішенням суду, що свідчить про помилковість викладеного в акті перевірки від 07.06.2010р. №5806/2305/34954102, висновку ДПІ про порушення ТОВ "Іпотекс" п.п.7.4.4, п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ». В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція в Дзержинському районі м.Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Укладений між позивачем -ТОВ "Іпотекс" (в якості замовника) та ТОВ «Будпласт-1»(в якості підрядника) договір будівельного підряду від 10.11.2008р. №10.11-01 є нікчемним, жодних юридичних наслідків в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює, а тому ТОВ "Іпотекс" неправомірно включило до складу податкового кредиту з ПДВ виписані з посиланням на згаданий договір податкові накладні №1386 від 23.12.2008р. на суму 100.749,65грн. (в тому числі ПДВ - 16.791,61грн.) та №1388 від 25.12.2008р. на суму 120.000,42 грн. (в тому числі ПДВ - 20.000,07грн.). а також неправомірно збільшило за даним договором розмір валових витрат обігу та виробництва на 183.958,00грн.. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №421872, а відтак, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ДПІ Дзержинського району у місті Харкові. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

04.06.2010р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Іпотекс" (ідентифікаційний код - 34954102) з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Будпласт-1»(ідентифікаційний код - 35348717) за грудень 2008р.

Результати перевірки оформлені актом від 07.06.2010р. №5806/2305/34954102.

Суд відзначає, що приписами ст.20 Закону України «Про систему оподаткування», ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контроль за правильністю обчислення суб'єктами права, що мають статус платників податків, розміру податкових зобов'язань покладений на органи державної податкової служби України.

Означений контроль за змістом ст.ст.8-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»здійснюється шляхом реалізації органами державної податкової служби України права на проведення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Нормами чинного законодавства України підстав для проведення документальних невиїзних перевірок не встановлено, що означає наявність у податкових органів повноважень визначати необхідність проведення таких перевірок на власний розсуд.

Оскільки листом від 04.12.2009р. за вих. №6602/7/18-009 ДПІ у Московському районі міста Харкова подано до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкові документи за взаємовідносинами з ТОВ «Будпласт-1», то суд не вбачає протиправності в діях відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205; далі за текстом -Порядок) визначено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Результати проведеної відповідачем у спірних правовідносинах документальної невиїзної перевірки були оформлені саме актом. Відтак, суд наголошує на відсутності підстав для визнання протиправними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова по складанню акту від 07.06.2010р. №5806/2305/34954102.

02.07.2010р. ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова з посиланням на акт від 07.06.2010р. №5806/2305/34954102 були винесені податкові повідомлення-рішення 02.07.2010р. №0002722305/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 68.985,00грн. (основний платіж - 45.990,00грн.; штраф - 22.995,00грн.) та №0002732305/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 55.188,00грн. (основний платіж - 36.972,00грн.; штраф - 18.396,00грн.)

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті 07.06.2010р. №5806/2305/34954102 висновок ДПІ Дзержинському районі міста Харкова про порушення ТОВ «Іпотекс»п.п.7.4.4 п. 7.4 і п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: віднесення до податкового кредиту сум податку за податковими накладними №1386 від 23.12.2008р. на суму 100.749,65грн. (в тому числі ПДВ - 16.791,61грн.) та №1388 від 25.12.2008р. на суму 120.000,42 грн. (в тому числі ДПВ - 20.000,07), одержаних від ТОВ «Будпласт-1»за нікчемною угодою; про порушення ТОВ "Іпотекс" п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: збільшення валових витрат обігу та виробництва на суму 183.958,00грн. за укладеним з ТОВ "Будпласт-1" договором будівельного підряду, який є нікчемним, так як господарські операції за ним реально не відбувались .

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України «Про ПДВ», виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України «Про ПДВ»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Оглянувши наданий позивачем договір підряду від №10.11-01 від 10.11.2008р. був укладений між позивачем, ТОВ "Іпотекс" (в якості замовника) та ТОВ «Будпласт-1»(в якості виконавця), суд відзначає, що за предметом даний правочин є договором будівельного підряду.

Вимоги до договору будівельного підряду визначені законодавцем у ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України, де указано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Не виконання сторонами договору будівельного підряду визначених законодавцем вимог за правилами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з правилами ч.1 і ч.2 ст.181 Господарського кодексу України, має своїм юридичним наслідком не досягнення згоди з усіх істотних умов договору.

До суду позивачем не подано проектно-кошторисної документації за договором від 10.11.2008р. №10.11-01 від 10.11.2008р. Доводів про наявність такої документації ні під час проведення планової виїзної перевірки та оформлення її результатів, ні в ході судового засідання позивач не наводив.

Отже, договір від №10.11-01 від 10.11.2008р. є неукладеним, що зумовлює неможливість передачі в межах такого договору як права власності, так і результатів будь-яких робіт.

Провівши системний аналіз норм Закону України «Про ПДВ», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для віднесення на розрахунки з державою по ПДВ документів, складених за неукладеним договором, так як такий договір не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, зокрема, ч.5 цієї статті, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 2 ст.215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи встановлено, що за укладеним з ТОВ "Будпласт-1" правочином у вигляді договору будівельного підряду від 10.11.2008р. №10.11-01 від 10.11.2008р. позивач, ТОВ "Іпотекс" отримав податкову вигоду, а тому згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України даний правочин є нікчемним.

Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, то складені в межах такого правочину первинні документи не мають юридичної сили та доказовості внаслідок дефекту їх походження.

За таких обставин, висновок ДПІ про порушення позивачем, ТОВ «Іпотекс»вимог п.п.7.4.4 п.7.4 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»визнається судом юридично обґрунтованим.

Юридично обґрунтованим слід визнати також і висновок ДПІ про порушення ТОВ "Іпотекс" вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позаяк в силу приписів ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення) первинні документи, що були складені з посиланням на нікчемний правочин не мають юридичної сили та доказовості внаслідок дефекту їх походження.

Окрім того, суд при вирішенні спору бере до уваги, що предметом розгляду по даній справі є законність рішень суб'єкта владних повноважень - органу державної податкової служби України, прийнятих у формі податкових повідомлень - рішень.

За правилами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок №253) номер податкового повідомлення складається з таких частин:

- порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення);

- номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера;

через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.

- Наприклад, податкове повідомлення N 0000012301/0 - N первинного рішення. Податкове повідомлення N 0000012301/1 - N рішення на першу скаргу платника. Податкове повідомлення N 0000012301/2 - N рішення на другу скаргу платника. Податкове повідомлення N 0000012301/3 - N рішення на третю скаргу платника.

З положень наведеної норми Порядку №253 слідує, що індивідуальними ознаками такого рішення суб'єкта владних повноважень як податкове повідомлення - рішення є певний набір цифр. При цьому, зазначення у номері податкового повідомлення - рішення знаку - "*" не передбачено ані нормами вказано Порядку, ані нормами інших законодавчих актів України.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що у спірних правовідносинах відповідач не виносив податкових повідомлень-рішень від 02.07.2010р. №000***2305/0 та від 02.07.2010р. №000***2305/0, що об'єктивно унеможливлює задоволення вимог позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Іпотекс", то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 29.10.2010р.

Суддя Сліденко А.В.