Постанова

від 07.09.2015 по справі 821/2541/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2541/15-а 10 год. 50 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Пономаренко М.М.,

за участю: представника позивача - Захарова Д.С.,

представника відповідача - Гороха М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Іванівський маслозавод" до Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Іванівський маслозавод" (далі - позивач, ПАТ "Іванівський маслозавод") звернулось із адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, Генічеська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 р. № 0000182200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 72331,50 грн., з яких за основним платежем на 48221,00 грн., за штрафними санкціями на 24110,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши, що відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем під час перевірки було надано всі первинні документи щодо підтвердження господарських відносин з ПП "Херсондорінвест", а тому ПАТ "Іванівський маслозавод" правомірно сформовано податковий кредит по відносинам з цим контрагентом за липень, жовтень та листопад 2014 року. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, так як позивач для формування податкового кредиту використав безтоварні операції за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від ПП "Херсондорінвест". Підставою для висновків акта перевірки ПАТ "Іванівський маслозавод" стали: лист про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Херсондорінвест"; неналежне оформлення товарно-транспортних накладних. У зв'язку із зазначеним відповідач вважає, що відсутній факт реального вчинення господарських операцій між ПАТ "Іванівський маслозавод" та ПП "Херсондорінвест" за липень, жовтень та листопад 2014 року. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 07.07.2015 р. по 12.07.2015 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Іванівський маслозавод" (код ЄДРПОУ 00447557) в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентом-постачальником ПП "Херсондорінвест" (код ЄДРПОУ 38151247) в липні, жовтні та листопаді 2014 року, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності за період липень, жовтень, листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 16.07.2015 р. № 6/22-01/00447557.

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою ПАТ "Іванівський маслозавод" встановлено порушення:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено факт нереальності здійснення фінансово-господарських операцій ПАТ "Іванівський маслозавод", код за ЄДРПОУ 00447557, за період липень, жовтень, листопад 2014 року щодо придбання товарів (робіт, послуг) від ПП "Херсондорінвест" (код за ЄДРПОУ 38151247).

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, який підлягає сплаті на загальну суму 48221 грн., в тому числі: за липень 2014 року - на суму 16486 грн., за жовтень 2014 року - на суму 10980 грн., за листопад 2014 року - на суму 20755 грн.

На підставі акту перевірки Генічеською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2015 р. № 0000182200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 72331,50 грн., з яких за основним платежем на 48221 грн., за штрафними санкціями на 24110,50 грн.

За змістом акта перевірки від 16.07.2015 р. № 6/22-01/00447557 підставою для таких висновків стали: лист ДПІ у м. Херсоні про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Херсондорінвест"; неналежне оформлення товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За приписами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, за приписами податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат, є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що 14 березня 2014 року між ПП "Херсондорінвест" та ПАТ "Іванівський маслозавод" укладено договір № 1403/01, відповідно до якого Продавець (ПП "Херсондорінвест") зобов'язується передати нафтопродукти у власність Покупця (ПАТ "Іванівський маслозавод"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у кількості, асортименті та за ціною визначеною у накладній.

Приймання товару по кількості та якості відбувається за юридичною чи фактичною адресою Покупця (п. 2.1 Договору).

Покупець зобов'язаний провести оплату за отриманий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою (п. 4.1 Договору).

На виконання умов договору ПП "Херсондорінвест" продало ПАТ "Іванівський маслозавод" нафтопродукти у липні 2014 року на суму 98917,28 грн., у тому числі ПДВ 16486,21 грн., у жовтні 2014 року на суму 190410,73 грн., у тому числі ПДВ 31735,12 грн.

Факт продажу нафтопродуктів підтверджується накладними від 28.07.2014 р. № 280701, від 03.10.2014 р. № 031001 та від 20.10.2014 р. № 201003, податковими накладними від 28.07.2014 р. № 11, від 03.10.2014 р. № 3 та від 20.10.2014 р. № 21.

Розрахунки між сторонами здійснено у відповідності до п.4.3 Договору у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.08.2014 р. № 516, від 30.09.2014 р. № 606, від 06.10.2014 р. № 616, від 20.10.2014 р. № 645.

Транспортування нафтопродуктів здійснено за замовленням продавця підприємствами-перевізниками (ТОВ "Спецконсалт", ПП "Київбудтранс-Сервіс") та підтверджується товарно-транспортними накладними від 28.07.2014 р. № 2807/01, від 03.10.2014 р. № 0310/01, від 20.10.2014р. № 2010/04.

Посилання відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних є безпідставним, оскільки, по-перше: товарно-транспортна накладна підтверджує транспортні витрати, є документом для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а не доказом придбання товару; по-друге: товарно-транспортні накладні складались ПП "Херсондорінвест" (Продавцем), а не ПАТ "Іванівський маслозавод" (Покупцем). Підприємство, яке сплатило за послуги перевезення вантажу, для віднесення вартості таких послуг до складу валових витрат, повинно мати належним чином оформлені первинні транспортні документи, що підтверджують отримання здійснених послуг по перевезенню вантажу. Товарно-транспортні накладні не мали статусу первинного бухгалтерського документа для позивача, оскільки він не ніс транспортних витрат.

Як передбаченов ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними і допустимими доказами, що фіксують господарські операції та є підставою для включення зазначених у них сум до складу податкового кредиту.

Використання нафтопродуктів у господарській діяльності підприємства підтверджується наступними документами: актами використання (списання) палива від 01.08.2014 р., від 01.11.2014р., від 01.12.2014 р., відомістю обліку основних засобів "будівлі та споруди", журналами-ордерами за липень та жовтень 2014 року, зведеною відомістю надходження товарів за липень, жовтень 2014 року, відомістю № 3 "Аналітичний облік по розрахункам з постачальниками" за липень та жовтень 2014 року.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. У зв'язку з чим позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ПП "Херсондорінвест" на момент здійснення господарських операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване платником податку на додану вартість не заперечується та не спростовується відповідачем.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ПП "Херсондорінвест" на момент здійснення господарських операцій з позивачем за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Генічеська ОДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП "Херсондорінвест" на момент придбання у нього товарів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ПП "Херсондорінвест", які були предметом перевірки.

В той же час, контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Генічеська ОДПІ допустимими та належними доказами не спростувала доводи позивача, не довела правомірність оскаржуваного рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Генічеської ОДПІ від 22.07.2015 р. № 0000182200, а тому позовні вимоги ПАТ "Іванівський маслозавод" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Позов публічного акціонерного товариства "Іванівський маслозавод" до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області від 22.07.2015р. №0000182200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 вересня 2015 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.3