Постанова

від 01.10.2015 по справі 821/3025/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3025/15-а

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі-позивач, ДПІ у м.Херсоні, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН" (далі-відповідач, ТОВ "ВІН"), в якому просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на суму 11057,78 грн. по земельному податку з юридичних осіб.

Позов мотивований тим, що станом на 26.08.2015 р. за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 11057,78 грн., який виник починаючи з 30.07.2014 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань. Оскільки відповідачем не погашена заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в добровільному порядку, контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується підписом останньої в листі-повідомленні про призначення судового засідання у даній справі на 11:00 годину 01 жовтня 2015 р.,який міститься в матеріалах справи, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України уразі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми відповідного законодавства України, дійшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Він" зареєстроване 21.11.1995 р., код ЄДРПОУ 14126532 та перебуває на обліку в ДПІ у м.Херсоні з 22.01.1196 р. №2326.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подані до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю за 2014 р. від 17.02.2014 р. та за 2015 р. від 05.02.2015 року.

Так, податковою декларацією з плати за землю за 2014 р. від 17.02.2014 р. відповідачем самостійно визначено річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті, в розмірі 9155,01 грн. з щомісячною платою в розмірі 762,92 грн.

У податковій декларації з плати за землю за 2015 р. від 05.02.2015 р. відповідачем також самостійно визначено річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті, в розмірі 11434,71 грн. з щомісячною платою в розмірі 952,89 грн.

З витягу з інтегрованих карток платника податків з земельного податку ТОВ "ВІН" вбачається, що за останнім рахується заборгованість з вказаного податку по строкам сплати з 30.07.2014 р. по 30.01.2015 р. по 762,92 грн., щомісяця та по строкам сплати з 02.03.2015 р. по 30.07.2015 по 952,89 грн., щомісяця.

Пунктом 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що податкове зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до п.57.1. ст. 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 10.07.2015 р. посадовою особою контролюючого органу проведена перевірка з питання своєчасності сплати земельного податку за 2014 р., за результатами якої складено акт 670/21-03-15-04/14126532 в якому зафіксовано порушення п.287.3 ст.287 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань по земельному податку.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м.Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення №0011721504 від 22.07.2015 р. на суму штрафу 138,06 грн.

Вказані вище акт перевірки та податкове повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача та отримані ним, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення останньому поштових відправлень 17.07.2015 р. та 01.08.2015 р., відповідно.

Судом також встановлено, що контролюючим органом, на підставі ст..129 ПК України нарахована відповідачу пеня в сумі 12,62 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача з земельного податку станом на 26.08.2015 р. складає 11057,78 грн. (з урахуванням наявної переплати в сумі 150,68 грн.).

Відповідачем не надано до суду жодного доказу сплати вказаної податкової заборгованості.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих боржника та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вже зазначалось вище, Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошове зобов'язання, що нараховане згідно податкових декларацій за 2014 р. та за 2015 р. в загальній сумі 10907,10 грн. є узгодженим.

Стосовно штрафної санкції в сумі 138,06 грн. нарахованої податковим повідомленням рішенням №0011721504 від 22.07.2015 р., суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано жодного доказу оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а відтак грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, податкова заборгованість відповідача по штрафним санкціям в сумі 138,06 грн. та пеня - 12,62 грн., також є узгодженою.

Відповідно до пп.14.1.147. п.14.1 ст.14 ПКУ плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями п.288.7 ст.288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п.п.287.1, 287.3 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання вимог податкового законодавства контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ю" №5549-25 від 25.04.2014 р. на суму 4721,97 грн., яка направлена на адресу останнього 08.05.2014 р. та отримана ним 14.05.2014 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У силу вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід звернути увагу, що Податковий кодекс України не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому контролюючий орган не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Вжиті контролюючим органом заходи не привели до погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно зі ст.. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст. 95 ПК контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що в банківських установах на ім'я ТОВ "Він" відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу (а.с.15).

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду жодних доказів погашення податкової заборгованості, чи будь-яких інших доказів, спростовуючих доводи позивача, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН" (код ЄДРПОУ14126532) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу в сумі 11057 (одинадцять тисяч п'ятдесят сім) грн.. 78 коп. по земельному податку з юридичних осіб, код платежу 18010500, до місцевого бюджету, отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3