Постанова

від 01.09.2015 по справі 823/1930/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року справа № 823/1930/15

08 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач), в якій просить стягнути податковий борг по єдиному податку з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) у розмірі 6245 грн 89 коп.

Позов обгрунтовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, має податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою у строки, визначені Податковим кодексом України, єдиного податку на загальну суму 6245 грн 89 коп. Заборгованість у добровільному порядку протягом строків, визначених чинним законодавством, не погашена, тому податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Позивач в судове засідання не прибув, 31.08.2015 надав суду клопотання в якому позов підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 01.07.2014р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.07.2015 (а.с. 15).

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою, шляхом подання відповідної заяви до податкового органу.

01 липня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно з якою обрано ІІI групу платника єдиного податку.

З вищевказаної заяви вбачається, що видом підприємницької діяльності відповідача є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ним діяльність; діяльність страхових агентів і брокерів; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; посередництво в розміщенні реклами в зборах масової інформації (КВЕД 66.22, 63.11, 47.99, 73.12, 68.20, 45.20).

Пунктом 291.4. статті 291 Податкового кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку, зокрема, до третьої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.

Положеннями пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до підпункту 293.3.1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем обрано III групу платника єдиного податку та встановлено розмір відсоткової ставки - 5 відсотків доходу.

У відповідності до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом

10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має непогашений податковий борг з єдиного податку на загальну суму 6245 грн 89 коп., який виник згідно наступних документів:

- податкової декларації з єдиного податку за 2014 рік №9078889438 від 21.01.2015, відповідно до якої відповідачем самостійно нарахована сума сплати єдиного податку в розмірі 2940 грн 99 коп.;

- податкової декларації з єдиного податку за 2015 рік №9077524529 від 23.04.2015, відповідно до якої відповідачем самостійно нарахована сума сплати єдиного податку в розмірі 3060 грн 40 коп.

Однак, означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань зі сплати єдиного податку відповідачем в установлені чинним законодавством терміни в повному обсязі не сплачено.

В той же час, на підставі статті 129 Податкового кодексу України за порушення строків сплати узгоджених зобов'язань з єдиного податку за період з 20.02.2015 по 11.05.2015 відповідачу нараховано пеню з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день: виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті; заниження; виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, загальний розмір якої згідно наданої позивачем облікової картки платника податків становить 244 грн 50 коп.

Як наслідок, загальна сума боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку складає 6245 грн 89 коп. Дана заборгованість підтверджується довідкою про суми податкового боргу (з урахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого боргу та розстрочених/відстрочених сум), щодо якого подається заява про стягнення податкового боргу в судовому порядку від 15.07.2015 № 5382/23-12-25-019/2 (а.с. 5), розрахунком суми боргу по відповідачу від 15.07.2015 № 5381/23-12-25-019/2 (а.с. 4) та обліковою карткою платника податків (а.с. 6) станом на 31.05.2015.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В матеріалах справи відсутні докази щодо сплати відповідачем вищевказаного податкового зобов'язання.

Положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» №78-19 від 16.04.2015р. В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання не сплатив.

Положеннями п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суд з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи.

Оскільки відповідне право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення суми податкового боргу передбачено п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 6245 грн 89 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 128, 159 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Міндоходів у Черкаській області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142, ідентифікаційний код 38265581) податковий борг з єдиного податку у сумі 6245 (шість тисяч двісті сорок п'ять) грн. 89 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст рішення складено в повному обсязі 02.09.2015