Постанова

від 11.09.2015 по справі 826/10061/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2015 року № 826/10061/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АС Прайм» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № 0005222203,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АС Прайм» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № 0005222203.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 19.11.2014 р. № 546/26-57-22-03-10/38506055 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № 0005222203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 147 955,00 грн.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, оскільки всі операції позивача з його контрагентом є реальними.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність необхідності виклику свідка або експерту у справі, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АС Прайм» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» за липень 2014 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «АС Прайм»:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладеної та Порядку заповнення податкової накладної» від 21.12.2010 № 969 та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладеної» від 01.11.2011 р. № 1379, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», підпункту 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 р. на суму 118 364,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 19.11.2014 р. № 546/26-57-22-03-10/38506055 та винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № 0005222203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 147 955,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 118 364,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 29 591,00 грн.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 23.04.2015 р. № 8548/6/99-99-10-01-04-15, яким податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № 0005222203 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як встановлено судом, ТОВ «АС Прайм» зареєстровано Відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. Взято на облік в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля.

Предметом перевірки фіскального органу стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ».

Між ТОВ «АС Прайм» (замовник) та ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» (виконавець) укладено договір № Р-2801/2 від 31.05.2014 р. про надання послуг, відповідно до умов якого, замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень та мечендайзінгу за напрямками, що цікавлять замовника і, які визначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору об'єктом маркетингових досліджень і мерчендайзінгу за договором є: продукція ТМ «Ельбрус», «Таgo», «Nordic», «Forester», «Gardex».

Відповідно до умов п. 1.3 договору територія, щодо якої проводяться маркетингові дослідження і мерчндайзінг: вся мережа автозаправочних станцій на території України, зокрема, ТОВ «Бел Оіл», ПП «Окко-Нафтопродукт», ТОВ «Окко-Схід», ТОВ «Альянс Холдінг», ТОВ «Вог Рітейл», ПП «Автопетроліум», ТОВ «Астрал-Сервіс», ТОВ «Геомакс-Ресурс», ТОВ «Західна Паливна Група», ТОВ «Лотос -Енергія», ТОВ «Манго-Груп», ТОВ «Трансойл Компані», ПП «Укрпалетсистем», Пз ІІ «Лукойл», ТОВ «Люксвен».

Умовами п. 2.1 цього ж договору визначено, що маркетингові дослідження та мерчендайзінг здійснюються виконавцем за наступними напрямками: попит на продукцію, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній про просуванню товару замовника на діючих торгівельних об'єктах та при відкритті нових торгівельних об'єктів.

Відповідно до п. 2.1.5 виконавець здійснює передпродажну підготовку товарів замовника, що включає в себе розміщення товару, своєчасну та якісну підготовку товару до продажу, контроль за самостійною наявністю товару в торгівельних залах, контроль строків придатності товару, контроль залишків товару на місцях продажу, розклеювання стікерів, магнітних індикаторів, нанесення штрих-кодів на товари, що надаються замовником.

Пунктами 2.1.6 - 2.1.10 договору передбачено, що виконавець здійснює розміщення інформації про товари замовника в рекламно-інформаційних печатних виданнях та організує розміщення товару на додатковому обладнанні в торгових залах. Виконавець забезпечує постійну наявність продукції на додаткових місцях для викладки товарів (паллетні, торцеві розміщення), а також проводить проактивність шляхом проведення демонстрацій товарів замовника.

Виконавець здійснює проведення обов'язкових акцій по просуванню товарів за участю замовника. В період проведення акції виконавець розміщує інформацію про товари замовника на спеціально відведених місцях в торгівельних залах, введення нового найменування товару (бренда) в торгову мережу протягом року та інше.

Після надання відповідних послуг, виконавець надає замовникові два екземпляри акту приймання-передачі наданих послуг, з обов'язковою фіксацією моменту передачі (отримання) акту замовникові.

Згідно акту приймання - передачі наданих послуг № 256 від 31.07.2014 р. виконавцем надано наступні послуги: забезпечення запасів та розміщення продукції замовника в місцях реалізації згідно адресної програми; послуги із збирання та розповсюдження інформації по продукції замовника; послуги по підтримці товарного вигляду продукції замовника; контроль термінів придатності товарів; визначення рівня дистрибуції, а також показників кількості і якості представленості торгівельних марок; демонстрація товарів; підвищення рівня конкурентоспроможності товарів; агітація покупців на користь товару замовника з 01.06.2014 р. по 30.07.2014 р.

В додатку до договору від 31.05.2014 р. № Р-280/2 визначено контрагентів та адреси торгівельних точок, де надається комплекс послуг, згідно п. 1 договору (а.с. 42-57 Том 1).

На виконання вищевказаних послуг уповноваженими представниками сторін затверджено звіт за період з 01.06.2014 р. по 31.07.2014 р. (а.с. 58-96 Том 1) та фотозвіт (а.с. 97-139 Том 1).

Податкові зобов'язання відображено в податковій накладній (а.с. 140-141 Том 1).

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2014 р. в штаті у ТОВ «АС Прайм» перебувало 12 осіб, за 2 квартал 2014 р. -14 осіб (а.с. 142-144 Том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, складське приміщення позивача розташовано за адресою: 03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, буд. 8, загальною площею 82,13 кв.м., номер корпусу: № 58 поверх 2/під склад (а.с. 145-148 Том 1).

Відповідно до п. 3.3 договору, оплата за надані послуги здійснюється поетапно, а саме: 267 467,35 грн. в термін до 30.09.2014 р., 442 715,27 грн. до 31.12.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2014 р. позивачем сплачено 67 467,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1538, а 10.09.2014 р. сплачено 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1624 від 10.09.2014 р. Вказані розрахунки відображені в акті звірки взаєморозрахунків за договором станом на 11.11.2014 р.

Розрахунки по другому етапу здійснювались шляхом укладення договору про відступлення права вимоги від 12.11.2014 р., укладений між ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» та ТОВ «МЕСТОРГ».

За вказаним договором ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» передало ТОВ «МЕСТОРГ» право вимоги реального та належного виконання обов'язків у ТОВ «АС Прайм» за договором від 31.05.2014 р. № Р-2801/2 боргу на загальну суму 442 715,27 грн.

Згідно акту взаєморозрахунків по договору від 01.01.2015 р. заборгованість ТОВ «АС Прайм» перед ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» відсутня.

Стосовно розрахунків з ТОВ «МЕСТОРГ» слід зазначити, що між вказаним товариством та ТОВ «АС Прайм» укладено договір № 4/С від 05.01.2014 р., відповідно до умов якого позивач надав ТОВ «МЕСТОРГ» позику (фінансову допомогу) у розмірі 445 000,00 грн.

05.01.2015 р. між позивачем та ТОВ «МЕСТОРГ» було укладено акт про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Продукція була реалізована ТОВ «АС Прайм» наступним покупцям: ТОВ «Бел Оіл», ПП «Окко-Нафтопродукт», ТОВ «Окко-Схід», ТОВ «Альянс Холдинг», ТОВ «Вог Рітейл», ПП «Автопетроліум», ТОВ «Астрал-Сервіс», ТОВ «Геомакс-Ресурс» (а.с. 149-202 Том 1), ТОВ «Західна Паливна Група», ТОВ «Лотос-Енергія», ТОВ «Манго-Груп», ТОВ «Трансойл Компані», ПП «Укрпалетсистем», ППІІ «Лукойл-Україна», ТОВ «Люксвен» (а.с. 1-34 Том 2).

Судом встановлено, що господарські операції декларувалися позивачем (а.с. 35-39 Том 2).

Висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з його контрагентом зроблені з огляду на негативну інформацію відносно контрагента позивача ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ», а саме: стан платника 8. До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника ПДВ від 30.07.2014 р. № 100277027, іпн 362872310150, яке анульовано 30.07.2014 р. у зв'язку із перереєстрацією без зміни місцезнаходження та видане нове від 30.07.2014 р. № 100277027, яке анульовано 18.09.2014 р. у зв'язку із внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Також, як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача ґрунтуються на аналізі податкової звітності контрагента ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» - ТОВ «Рубікон Стандарт ЛТД».

Отже, відповідачем зроблено висновок про неможливість ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» надавати послуги ТОВ «АС Прайм».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що висновки відповідача не підкріплені належними доказами.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» було зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статус їх відомостей був підтвердженим. При цьому на час здійснення господарських операцій свідоцтво ПДВ ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» було чинним.

Висновки про сумнівність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» податковим органом були зроблені як правило на підставі аналізу податкової звітності контрагента позивача - ТОВ «Рубікон Стандарт ЛТД».

Враховуючи наведене, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Зазначена позиція узгоджується з Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2007 р. N К-24186/06.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

При цьому, в акті перевірки відповідачем не наведено жодного доказу того, що укладені між позивачем і ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» угоди суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Викладене свідчить, що позивач, придбані у ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» товари, використав у подальших оподатковуваних операціях в межах своєї основної господарської діяльності.

Судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформленої податкової накладної, отриманої від ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ», що не заперечується податковим органом.

Суд також враховує, що 16.10.2014 р. Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р, по справі № 826/14782/14 за позовом ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, яким адміністративний позов ТОВ ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головно управління Міндоходів у м. Києві відновити в АІС "Податковий блок", та інших інформаційних базах органів доходів і зборів, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ», які були змінені Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі акту № 834/3-22-08/36287231 від 28.08.2014 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юелка Бест Компані" код ЄДРПОУ 36287231 з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС "Податковий блок" та інших інформаційних базах органів доходів і зборів інформацію, внесену на підставі акта № 834/3-22-08/36287231 від 28.08.2014 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» код ЄДРПОУ 36287231 з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в порядку ч. 1 ст. 267 КАСУ подати звіт про виконання даного судового рішення упродовж семи днів з дня набрання ним законної сили. В задоволені інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ» - відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «ЮЕЛКА БЕСТ КОМПАНІ», а тому вважає, що формування ТОВ «АС Прайм» податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № 0005222203 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Прайм» є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дань розгляду даної справи), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-72, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Прайм» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05.12.2014 р. № 0005222203.

3. Судові витрати в сумі 296,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Прайм» за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук