Постанова

від 11.09.2015 по справі 826/12387/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2015 року                     № 826/12387/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АС"

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «АС» про стягнення заборгованості в сумі 262 136,01 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідач має податковий борг на загальну суму 262 136,01 грн., який на день звернення до суду відповідачем не сплачена і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідач – ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «АС» - письмових пояснень по суті позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення адресату.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Податковий борг ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «АС» з податку на додану вартість виник на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок№9048775040 за 01.09.2013, №9048775170 за 01.10.2013№9048804708 за 01.11.2013, №9048822023 за 01.07.2013, №9048774980, №9048775997 від 21.08.2014, податкових декларацій від 21.01.2015 №9078871244, від 20.04.2015 №9073322958.

Також, відповідач має заборгованість з податку на прибуток від 10.02.2014 №9090270456.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів сплати вказаних вище самостійно визначених податкових зобов'язань відповідачем не надано.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2014 податковим органом на адресу відповідача скеровано податкову вимогу №854-23 на суму 90 558,01 грн., яка отримана відповідачем 02.02.2015.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

           1. Позов задовольнити.

           2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «АС» (код ЄДРПОУ 33595554) податковий борг: з податку на додану вартість в сумі 258 019 (двісті п'ятдесят вісім дев'ятнадцять) грн. 32 коп. на р/р №31115029700004 (код платежу 14010100) УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві код ЄДРПОУ 37984978; з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4116 (чотири тисячі сто шістнадцять) грн. 69 коп на р/р 33114318700004 (код платежу 11021000) УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978).

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 В.І. Келеберда