Постанова

від 30.09.2015 по справі 826/15898/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2015 року № 826/15898/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши адміністративну справу відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства в порядку скороченого провадження

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований медичний центр" про стягнення заборгованості в сумі 261 696,84 грн ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований медичний центр" (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 261696,84 грн., з яких заборгованість по платі за землю становить 366,41 грн., заборгованість з ПДВ - 261330,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг відповідача, який складається з заборгованості з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 366,41 грн. виник у зв'язку із несплатою відповідачем самостійно визначених сум податкового зобов'язання у поданої ним податкового розрахунку земельного податку від 27 лютого 2014 року № 9010335965, заборгованість з ПДВ виникла згідно уточнюючого розрахунку від 01 лютого 2012 року № 9008405316.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України, відкрито скорочене провадження у справі № 826/15898/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі № 826/15898/15, скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за юридичною адресою відповідача, певернена до суду з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, протягом встановленого пунктом 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали (відповідно до п.11 ст. 35 КАС вважається належно одержаною) відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики" перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Станом на момент подання позову до суду за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 366,41 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованої в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 27 лютого 2014 року № 9010335965.

Заборгованість з ПДВ в розмірі 261330,43 грн. виникла на підставі самостійно поданого відповідачем уточнюючого розрахунку від 01 лютого 2014 року № 9008405316.

Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого в установлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1. статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1. ст.. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачений порядок оскарження в адміністративному чи судовому порядку рішень, винесених контролюючим органом у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України, така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено на юридичну адресу відповідача податкову вимогу від 03 жовтня 2013 року № 214-15 та рішення про опис майна у податкову заставу, отримані відповідачем 10 жовтня 2013 року.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Отже, в порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.

Органами стягнення згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

У контексті наведених законодавчих положень зміст матеріально-правових вимог ДПІ, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача в обслуговуючих банках на погашення його податкового боргу.

Згідно п. 8 ч. 6 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись положеннями статей 69-71, 158-163, 183 2 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики" (код ЄДРПОУ 25402863) заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 261330 (двісті шістдесят одна тисяча триста тридцять) гривень 43 копійки на бюджетний рахунок № 31119029700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 14010100), а також заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 366 (триста шістдесят шість) гривень 41 копійку на бюджетний рахунок № 33217811700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м.Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 18010500).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 183 2 КАС України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя К.Ю. Гарник