Рішення

від 28.09.2015 по справі 906/1341/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" вересня 2015 р. Справа № 906/1341/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №6259/16 від 24.12.2014,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Житомирської регіональної організації "Партія вільних демократів" (м.Житомир)

про стягнення 2525,84 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2525,84 грн. заборгованості за постачання теплової енергії.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

14.09.2015 на адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Житомирської області про порушення провадження у справі від 03.09.2015, направлена відповідачу за адресою: 10003, м.Житомир, вул. Щорса, 48, з відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 34-36).

23.09.2015 на адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Житомирської області від 14.09.2015, направлена відповідачу за адресою: 10003, м.Житомир, вул. Щорса, 48, з відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 37-40).

З метою підтвердження відомостей щодо відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 28-30), згідно якого юридична адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаного, враховуючи наявні у справі документи, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, 15.10.2012 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець/позивач) та Житомирською регіональною організацією "Партія вільних демократів" (споживач/відповідач) укладено договір №1786 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а.с. 8-11; далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п.10.1. Договору, цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання.

Позивач вказує, що внаслідок порушення умов укладеного договору, у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з жовтня 2014 по квітень 2015, яка станом на 28.08.2015 становить 2525,84грн.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води №1786 від 15.10.2012 (а.с. 8-11).

Приписами статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Так, наявними в матеріалах справи рахунками підтверджено факт надання позивачем послуг з теплопостачання за період з листопада 2014 по квітень 2015, на загальну суму 2540,26грн. (а.с. 13-18).

Враховуючи залишок неоплачених послуг, який існував станом на жовтень 2014 в розмірі 14,42грн., на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідач не провів розрахунки за надані послуги на загальну суму 2525,84грн.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.3.1. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50 % від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Послуги оплачуються безготівково на розрахунковий рахунок виконавця. (п.3.2. Договору).

Згідно п.п.2 п.4.2. Договору, позивач зобов'язаний оплачувати надані послуги у встановлений договором строк.

Пунктом 3.6 Договору сторони узгодили, що не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.

Натомість, доказів проведення розрахунків на суму 2525,84грн., у встановлений договором строк, відповідачем не надано.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування позовних вимог суду не надав. При цьому позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 2525,84грн. основного боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирської регіональної організації Партії вільних демократів (10003, Житомирська обл., м.Житомир, Богунський р-н, вул. Щорса, буд. 48, ід. код 25923059)

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, Корольовський р-н, вул.Київська, буд. 48, ід. код 35343771):

- 2525,84 грн. заборгованості,

- 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.10.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов.)