Рішення

від 25.09.2015 по справі 910/20402/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2015Справа №910/20402/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стромат» доОбслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ЖУЛЯНИ» простягнення 113 524,49 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Роїк Н.І. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стромат» (надалі - ТОВ «БК «Стромат») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ЖУЛЯНИ» (надалі - ОК «ЖБК «ЖУЛЯНИ») про стягнення 113 524,49 грн., відповідно до договору поставки від 15.12.2014р. №305/ПБ-14.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки №305/ПБ-14 від 15.12.2014р. поставив відповідачу товар, а останній свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, в зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 98 525,80 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 247,94 грн., 20% річних у розмірі 3 415,99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 334,76 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 р. порушено провадження у справі №910/20402/15, розгляд справи призначено на 25.09.2015 р.

25.09.2015р. позивачем через загальний відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надано документи на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2015р., а також розрахункові документи, що свідчать про часткову сплату відповідачем заборгованості.

В судове засідання 25.09.2015 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 25.09.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі отримана представником відповідача за довіреністю, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №0103035228601 (0316900496556).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 р. між ТОВ «БК «Стромат» (постачальник) та ОК «ЖБК «ЖУЛЯНИ» (покупець) було укладено Договір поставки №305/ПБ-14 (надалі - "Договір").

Згідно із п 1.1 Договору постачальник зобов'язується за заявками покупця передати у встановлений строк (строки) товарний бетон, - надалі товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у цьому Договорі.

Кількість, строки поставки, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що постачається за цим Договором, визначається на підстав заявок покупця (п.1.2 Договору).

Товар постачається покупцю силами постачальника на умовах: DAP - поставка здійснюється постачальником на об'єкт покупця, за адресою: м. Київ, вул. Добробутна або на іншу адресу визначену в заявці. Умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в заявках (п.4.1 Договору).

Відповідно до п.4.5 Договору передача товару оформлюється товарно-транспортними накладними/видатковими накладними. Моментом передачі товару покупцеві є момент підписання покупцем відповідної товарно-транспортної накладної/видаткової накладної.

Загальна ціна Договору, дорівнює сумарній вартості фактично поставленого товару та вартості доставки товару на об'єкт покупця у разі поставки товару на об'єкт покупця, та визначається на підставі підписаних сторонами протягом строку дії цього Договору видаткових накладних (п.5.1 Договору).

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що покупець оплачує фактично заявлений до поставки товар не пізніше 2 (двох) банківських днів до дати поставки. Відстрочення платежу можливе лише за умовами узгодження сторонами іншого терміну оплати.

Постачальник має право здійснити поставку товару без здійснення покупцем попередньої оплати. В такому випадку оплата товару здійснюється покупцем протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару (п.5.5 Договору).

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.5.7 Договору).

Згідно з п.6.2.2 Договору встановлено, що за порушення строків оплати товару, передбачених цим Договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. Окрім зазначеного, у випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику додатково проценти в розмірі 20% річних, які нараховуються на розмір несплачених покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати та нараховуються за весь період прострочення оплати, а їх нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення відтисками їхніх печаток та діє до 31 грудня 2015 року але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у період з 16.12.2014р. по 29.05.2015р. на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 837 478,10 грн.., що підтверджується видатковими накладними №6136 від 16.12.2014р. на суму 5 950,00грн., №6153 від 17.12.2014 на суму 5 950,00 грн., №6250 від 22.12.2014 на суму 7 180,00 грн., №6222 від 20.12.2014 на суму 7 180,00 грн., №6283 від 23.1.2014 на суму 6 462,00 грн., № 47 від 14.01.2015 на суму 10 770,00 грн., №70 від 15.01.2015 на суму 5 744,00 грн., № 119 від 17.01.2015 на суму 5 976,00 грн., №97 від 16.01.2015 на суму 5 976,00 грн., №211 від 22.01.2015 на суму 5 229,00 грн., №188 від 21.0.12015 на суму 7 470,00 грн., №529 від 24.01.2015 на суму 31 776,00 грн., №363 від 29.01.2015 на суму 13 090,00 грн., № 538 від 07.02.2015 на суму 10 164,00грн., №587 від 10.02.2015 на суму 6 795,00 грн., № 640 від 12.02.2015 на суму 18 846,00 грн., №612 від 11.02.2015 на суму 5 285,00 грн., №766 від 18.02.2015 на суму 7 761,00 грн., №718 від 15.02.2015 на суму 7 695,60 грн., № 829 від 21.02.2015 на суму 3 912,20 грн., №818 від 20.02.2015 на суму 5 154,60 грн., № 925 від 26.02.2015 на суму 5 924,50 грн., №1139 від 09.03.2015 на суму 33 687,00 грн., №1262 від 14.03.2015 на суму 20 147,40 грн., №1587 від 26.03.2015 на суму 60 996,00 грн., №1298 від 16.03.2015 на суму 3 907,00 грн., №1688 від 30.03.2015 на суму 3 924,00грн., №1749 від 01.04.2015 на суму 6 433,20 грн., №1970 від 09.04.2015 на суму 33 320,00 грн., № 2117 від 17.04.2015 на суму 5 298,00 грн., №2141 від 18.04.2015 на суму 9 843,00 грн., № 2173 від 20.04.2015 на суму 4 545,00 грн., №2155 від 19.04.2015 на суму 4 545,00 грн., №2316 від 24.04.2015 на суму 10 219,50 грн., №2346 від 25.04.2015 на суму 41 845,00 грн., №2386 від 27.04.2015 на суму 5 739,50 грн., №2360 від 26.04.2015 на суму 5 298,00 грн., №2470 від 29.04.2015 на суму 5 739,50 грн., №2415 від 28.04.2015 на суму 4 545,00грн., № 2515 від 01.05.2015 на суму 43 610,00 грн., №2538 від 02.05.2015 на суму 10 596,00 грн., №2554 від 04.05.2015 на суму 14 569,50 грн., №2579 від 05.05.2015 на суму 39 200,00 грн., №2641 від 07.05.2015 на суму 5 024,40 грн., №2617 від 06.05.2015 на суму 6 686,80 грн., № 2669 від 08.05.20151 на суму 80 360,00 грн., №2768 від 13.05.2015 на суму 7 144,80 грн., №2813 від 14.05.2015 на суму 13 740,00 грн., №3033 від 23.05.2015 на суму 49 260,00 грн., №2899 від 18.05.2015 на суму 16 304,80 грн., №3070 від 25.05.2015 на суму 3 924,00 грн., №3055 від 24.05.20015 на суму 8 624,00 грн., №3151 від 27.05.2015 на суму 68 600,00 грн., №3178 від 28.05.2015 на суму 8 060,80 грн. №3207 від 29.05.2015 на суму 11 450,00 грн. А також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №12 від 16.12.2014, №13 від 17.12.2014, №2 від 13.01.2015, №6 від 02.02.2015, № 23 від 01.03.2015, № 39 від 01.04.2015, №67 від 30.04.2015, №93 від 14.05.2015.

Вказані видаткові накладні містять підписи та відтиски печатки сторін.

Видатковими накладними визначено ціну, кількість та номенклатуру переданого товару.

Як вказує позивач відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 738 952,30 грн., а тому на момент подання позову до суду заборгованість відповідача за поставлений згідно Договору та видаткової накладної товар становить 98 525,80 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Договір №305/ПБ-14 від 15.12.2014р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи, а саме видатковими накладними №1688 від 30.03.2015 на суму 3 924,00грн., №1749 від 01.04.2015 на суму 6 433,20 грн., №1970 від 09.04.2015 на суму 33 320,00 грн., № 2117 від 17.04.2015 на суму 5 298,00 грн., №2141 від 18.04.2015 на суму 9 843,00 грн., № 2173 від 20.04.2015 на суму 4 545,00 грн., №2155 від 19.04.2015 на суму 4 545,00 грн., №2316 від 24.04.2015 на суму 10 219,50 грн., №2346 від 25.04.2015 на суму 41 845,00 грн., №2386 від 27.04.2015 на суму 5 739,50 грн., №2360 від 26.04.2015 на суму 5 298,00 грн., №2470 від 29.04.2015 на суму 5 739,50 грн., №2415 від 28.04.2015 на суму 4 545,00грн., № 2515 від 01.05.2015 на суму 43 610,00 грн., №2538 від 02.05.2015 на суму 10 596,00 грн., №2554 від 04.05.2015 на суму 14 569,50 грн., №2579 від 05.05.2015 на суму 39 200,00 грн., №2641 від 07.05.2015 на суму 5 024,40 грн., №2617 від 06.05.2015 на суму 6 686,80 грн., № 2669 від 08.05.20151 на суму 80 360,00 грн., №2768 від 13.05.2015 на суму 7 144,80 грн., №2813 від 14.05.2015 на суму 13 740,00 грн., №3033 від 23.05.2015 на суму 49 260,00 грн., №2899 від 18.05.2015 на суму 16 304,80 грн., №3070 від 25.05.2015 на суму 3 924,00 грн., №3055 від 24.05.20015 на суму 8 624,00 грн., №3151 від 27.05.2015 на суму 68 600,00 грн., №3178 від 28.05.2015 на суму 8 060,80 грн. №3207 від 29.05.2015 на суму 11 450,00 грн. підтверджується поставка позивачем товару за Договором, прийняття, часткова його оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 98 525,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 2.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого позивачем за Договором товару на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В процесі розгляду справи позивач надав акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на травень 2015 року становить 118 525,80 грн., акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

Під час судового розгляду справи позивач надав докази часткового погашення заборгованості по Договору в розмірі 5 000,00 грн., згідно платіжного доручення від 1454 від 28.07.2015р., тобто до моменту звернення позивача із позовом (07.08.2015р.).

Отже, станом на день звернення позивача до суду (07.08.2015р.) матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 93 525,80 грн. на підставі Договору поставки за переданий позивачем товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

25.09.2015р. позивач надав докази часткового погашення заборгованості по Договору в розмірі 1 000,00 грн., згідно з платіжним дорученням №1504 від 04.09.2015р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Оскільки матеріалами справи (платіжне доручення №1504 від 04.09.2015р.) підтверджується часткова оплата відповідачем заборгованості в розмірі 1 000,00 грн., то провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, так як погашення боргу здійснено ним після звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ОК «ЖБК «ЖУЛЯНИ» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, не наведено.

За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 93 525,80грн., а в частині позовних вимог про стягнення 5 000,00 грн. слід відмовити, оскільки сплати заборгованості здійснена відповідачем до звернення позивач з позовом. Судові витрати в цій частині покладаються на позивача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 247,94 грн., 20% річних у розмірі 3 415,99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 334,76 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.2.2 Договору встановлено, що за порушення строків оплати товару, передбачених цим Договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення. Окрім зазначеного, у випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику додатково проценти в розмірі 20% річних, які нараховуються на розмір несплачених покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати та нараховуються за весь період прострочення оплати, а їх нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупця.

Стосовно заявленої до стягнення суми пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як визначено умовами п. 5.5 Договору покупець зобов'язаний оплати поставлений товар протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

З урахуванням вище викладеного, за перерахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, становить 9 345,76 грн. В іншій частині заявленої до стягнення пені (902,18 грн.) необхідні відмовити, оскільки вона обрахована позивачем невірно (за більший період).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 334,76 грн. та двадцять проценти річних в розмірі 3 415,99 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сторони можуть погодити інший розмір процентів, за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Пунктом п.6.2.2 Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику додатково проценти в розмірі 20% річних, які нараховуються на розмір несплачених покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати та нараховуються за весь період прострочення оплати, а їх нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупця.

Тобто, сторонами погоджено розмір процентів, які сплачує відповідач у випадку прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України викладеної в п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Судом здійснено перерахунок збитків від інфляції та двадцяти процентів річних у відповідності до строків оплати передбачених п.5.5 Договору та з урахуванням наведеної правової позиції Вищого господарського суду України і встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 247,94 грн. - збитків від інфляції та 3 112,27 грн. - двадцять процентів річних. В іншій частині у розмірі 303,72 грн. двадцять проценти річних нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОК «ЖБК «ЖУЛЯНИ» на користь ТОВ «БК «Стромат» заборгованості у розмірі 93 525,80 грн., пені у розмірі 93 525,80 грн., 20% річних у розмірі 3 112,27 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10 247,94 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 5 000,00 грн., пені у розмірі 902,18 грн., 20% річних у розмірі 303,72 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стромат» задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ЖУЛЯНИ» (03169, м.Київ, вул.Добробутна,5; ідентифікаційний номер 39235047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стромат» (02222, м.Київ, вул.Т.Драйзена,46, кв.34; ідентифікаційний код 32527965) основний борг у розмірі 93 525,80 грн., 20% річних у розмірі 3 112,27 грн., інфляційні втрати у розмірі 10 247,94 грн. та судовий збір у розмірі 2 137,67грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ЖУЛЯНИ» заборгованості у розмірі 1 000,00 грн. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 30.09.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко