Рішення

від 29.09.2015 по справі 910/19072/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2015Справа №910/19072/15 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю"Науково-виробнича фірма Аксомед"

до публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ"

про стягнення 41 134,94 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Мельник О.В.(дов. № б/н від 01.07.2015)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору на розрахунково-касове обслуговування № 3/153967 від 22.02.2011 у розмірі 41 134,94 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.07.2015 порушено провадження у справі №910/19072/15 та призначено до розгляду на 15.09.2015.

Представник відповідача в судове засідання 15.09.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 15.09.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 29.09.2015.

22.09.2015 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач в порядку ч.4 ст. 22 ГПК України змінює предмет позову та просить зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти в розмірі 41 134,94 грн., що містяться на поточному рахунку № 26009015396701 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Аксомед" в Публічному акціонерному товаристві "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", МФО 300937, на поточний рахунок № 26007011535490 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Аксомед" в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк" Мінське відділення у м.Києві, МФО 300023.

29.09.2015 в судове засідання прибув представник позивача і дав додаткові пояснення по справі, свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, суд приймає її до розгляду.

В судове засідання 29.09.2015 представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ Аксомед" (далі позивач, клієнт) і ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"(в подальшому банк, відповідач) було укладено договір № 3/153967 на розрахунково-касове обслуговування (далі договір), на підставі якого банком відкрито позивачу поточний рахунок у національній валюті № 26009015396701, поточний рахунок № 26008015396702 у доларах США, поточний рахунок у національній валюті для соціальних виплат № 26041015396703.

Відповідно до п. 1.1. договору банк зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків, а клієнт - оплачувати послуги банку відповідно до Тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунку (надалі - Тарифи) в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до розділу 2 договору Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 4.1. договору за розрахунково-касове обслуговування рахунку клієнт сплачує банку винагороду у розмірах та строки, визначені діючими тарифами банку згідно додатку 1 до договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

За положеннями п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п. 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Відповідно до п.8.1. ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Згідно із п.1.12. «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22 , банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

взяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;

надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку»;

вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

У зв'язку з невиконанням банком взятих на себе зобов'язань по договору щодо видачі готівкових коштів на виплату заробітної плати клієнт листами за вих. № 02 від 05.03.2015, № 03 від 08.04.2015, № 04 від 08.04.2015, № 05 від 24.04.2015, № 06 від 24.04.2015, № 07 від 13.05.2015, № 08 від 13.05.2015 неодноразово звертався до керівника Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та кредит» у м.Києві з проханням надати інформацію щодо подальшого належного виконання зобов'язань по договору № 3/153967 на розрахунково-касове обслуговування від 22.02.2011 та вимогою негайно здійснити перерахунок заявленої суми готівкових коштів з поточного рахунку для виплати заробітної плати працівникам. Вказані вимоги залишені відповідачем без реагування.

18.05.2015 позивачем подано до банку заяву за вих. № 09 про розірвання договору № 3/153967 на розрахунково-касове обслуговування від 22.02.2011 відповідно до п.8.2 договору та закриття поточних рахунків, відкритих по договору, перерахування залишку коштів в сумі 41 134,94 грн. на поточний рахунок ТОВ "Науково-виробнича фірма Аксомед" в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк" Мінське відділення у м.Києві, МФО 300023. Вказана заява отримана АТ «Банк «Фінанси та кредит» 18.05.2015 та зареєстрована згідно штемпеля вхідної кореспонденції за № 345.

22.06.2015 клієнт, посилаючись на припинення договірних відносин з банком 18.05.2015, вимогою за вих. № 10 вимагав закрити рахунки ТОВ "Науково-виробнича фірма Аксомед", відкриті у АТ «Банк «Фінанси та кредит», залишок коштів в сумі 41 134,94 грн. перерахувати на поточний рахунок ТОВ "Науково-виробнича фірма Аксомед" в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк" Мінське відділення у м.Києві, МФО 300023.

У відповідь на вищезазначені вимоги (листи від 29.04.2015 № 9-037100/7988, від 11.06.2015 № 208) Банк наголосив, що всі платежі Банк здійснює "день у день" або наступного дня після отримання платіжного доручення, хоча перерахування коштів так і не здійснив.

Пунктом 8.1.договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.

Відповідно до умов п.8.2. договору, договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України.

При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунок, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умови повного розрахунку клієнта перед банком по сплаті послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку (п.8.3.договору).

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

За положеннями п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п. 1.37 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Відповідно до п. 1.9. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до банку з вимогою проведення операцій по рахунку, залишок коштів на якому становить 41 134,94 грн., однак в порушення вимог закону та умов договору відповідач не здійснював розрахунково-касове обслуговування рахунку позивача та обмежив право позивача на розпорядження належними йому грошовими коштами.

Згідно з ч. 1ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта проперерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання взятого на себе зобов'язання.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодорозпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається , крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Як встановлено ч. 2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Статтею 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Пунктом 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (затв, Постановою НБУ від 12.11.2003 N 492) передбачено закриття поточного рахунку за бажанням клієнта на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на. рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття рахунку є день отримання банком цієї заяви. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Виходячи з положень вищенаведених корм, законом передбачено право односторонньої відмови клієнта від договору банківського рахунку, яка здійснюється за заявою клієнта, тому з моменту отримання заяви на закриття рахунку, що отримана банком 18.05.2015 в силу вимог ч.3 ст. 651 ЦК України договір є розірваним.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідач не виконує своїх зобов'язань за договором на розрахунково-касове обслуговування, не здійснює його розрахунково-касове обслуговування, та незаконно обмежує право позивача на розпорядження належними йому грошовими коштами, припинення договірних відносин сторін 18.05.2015, вказане є підставою для покладення на відповідача зобов'язання виконати заяву позивача про перерахування залишку на рахунку в сумі 41 134,94 грн.на інший рахунок клієнта.

Всього сума позовних вимог позивача за невиконаним відповідачем договору на розрахунково-касове обслуговування складає 41 134,94 грн.

Таким чином, суд зазначає наступне:

Грошові кошти в сумі 41 134,94грн. є власністю позивача, а не банку.

Позивач є саме Клієнтом банку, а не його вкладником чи іншим вигодонабувачем.

Правовий режим коштів на поточному рахунку має особливий статус на відміну від інших видів договорів та рахунків.

Клієнт не обмежений у праві розпоряджатись своїми коштами, крім випадків передбачених законодавством. Постанови державного виконавця чи рішення суду про арешт або про заборону користуватись позивачу коштами на своєму рахунку не існує, а тому Банк грубо порушує права свого Клієнта.

Грошові кошти на поточних рахунках банків не мають ознак строковості.

Знаючи про законність вимог позивача, відповідач неправомірно утримує ці кошти і повертати їх законному власнику незбирається.

Також суд наголошує, що аналіз ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказує на те, що цей Закон покликаний врегулювати відносини між вкладниками банку - виключно фізичними особами і органів, що представляють Державу, яка гарантує саме населенню повернення вкладів. З метою повернення вкладів людям був створений Фонд гарантування вкладів, який існує завдяки внескам банків. Адже найбільшим кредитором економіки є населення, яке за сприятливих умов "кредитує" банки. Разом з тим, визначення термінів у ст.2 Закону містить поняття, що за своїм змістом розраховані тільки на фізичних осіб.

Суд зазначає, що позивач ніякого вкладу у відповідача не мав.

Таким чином, Закон виключає з-під своєї дії тих клієнтів, яким банк надавав розрахунково-касове обслуговування.

Щодо природи договору на розрахунково-касове обслуговування.

Сам поточний (банківський) рахунок є законодавчо встановленим способом зберігання коштів клієнтів, а можливості такого рахунку є засобом розрахунків з підприємствами, бюджетом тощо.

Гроші, що знаходяться на поточному рахунку, відкритому на підставі Договору № 3/153967 від 22.02.2011 належать позивачу.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Оскільки норми Конституції України є нормами прямої дії і мають найвищу юридичну силу, то Основний Закон Держави має пріоритет у застосуванні перед ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Ніхто і ніяким чином не має права позбавляти особу користуватись, розпоряджатись і володіти своєю власністю. Відтак, дії відповідача суперечать Конституції і є протиправними.

В ч.1 ст.321 ЦК України сказано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.

Крім того, за ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - ЗУ "Про банки і банківську діяльність"), клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Тобто, власники поточних (не депозитних, кредитних або інших) рахунків, відкритих в установі банку, не є кредиторами банку стосовно коштів, які зберігаються на відповідних рахунках, адже ці кошти належать не банку, а власникам рахунків, а, відтак, на операції з цими коштами жодним чином не може розповсюджуватися мораторій, до того ж, зупинення операцій за цими рахунками навіть теоретично не може призвести до "відновлення фінансового становища банку", адже відновлювати власний фінансовий стан можна лише за рахунок власних активів, а не за рахунок коштів, що належать третім особам.

Зі змісту Глави 72 ЦК України, зокрема ст. 1066-1068 ЦК України, випливає, що за своєю суттю Договір банківського рахунку № 3/153967 від 22.02.2011 є договором про надання послуг. Відтак, зобов'язання Банку виконувати доручення Клієнта, включаючи заяву про закриття поточних рахунків та перерахування залишку коштів на рахунку в сумі 41 134,94 грн. на інший, вказаний клієнтом рахунок, не є грошовим чи майновим зобов'язанням, бо клієнт доручає банку виконати операцію своїми коштами, а не коштами банку.

Тобто, предметом позову є зобов'язання відповідача надати послугу, а не сплатити гроші.

Таким чином, відповідач, як Банк, не має перед позивачем зобов'язань майнового (грошового) характеру, а його зобов'язанням є лише послуга, надання якої відповідач взяв на себе.

За надання послуг відповідач отримував з позивача передбачену договором комісійну винагороду.

Також суд зазначає, що час розгляду справи в суді не впливає на обов'язок особи дотримуватись взятих на себе зобов'язань, які не були виконані вчасно, що підтверджується наступним.

Правовідносини, що виникли з договору, зобов'язують Банк здійснювати обслуговування Клієнта, а не передавати свої кошти чи майно. Встановлені ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження не поширюються щодо обслуговування поточних операцій. Ці обмеження стосуються виключно кредиторів банку, вкладників (депозити тощо), примусового стягнення майна і коштів, що належить банку, грошових зобов'язань, штрафних санкцій тощо.

В той же час ч.6 цієї статті, навпаки, вказує про відсутність будь-яких обтяжень щодо договорів банківського рахунку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання узв'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, вимога позивача про зобов'язанняпублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" перерахувати грошові кошти в розмірі 41 134,94 грн., що містяться на поточному рахунку № 26009015396701 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Аксомед" в Публічному акціонерному товаристві "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", МФО 300937, на поточний рахунок № 26007011535490 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Аксомед" в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк" Мінське відділення у м.Києві, МФО 300023, підлягає задоволенню повністю, з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64,75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Аксомед" задовольнити повністю.

2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) перерахувати грошові кошти в розмірі 41 134 (сорок одну тисячу сто тридцять чотири) грн. 94 коп., що містяться на поточному рахунку № 26009015396701 товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Аксомед" (04210, м.Київ, вул.Героїв Сталінграда, 6, корп. 4, код ЄДРПОУ 32205511) в Публічному акціонерному товаристві "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", МФО 300937, на поточний рахунок № 26007011535490 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Аксомед" в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк" Мінське відділення у м.Києві, МФО 300023.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Аксомед" (04210, м.Київ, вул.Героїв Сталінграда, 6, корп. 4, код ЄДРПОУ 32205511)1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення 02.10.2015