Рішення

від 23.09.2015 по справі 910/18952/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/18952/15

за позовомПриватного підприємства «Пет Пласт» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліон і Ко» простягнення 355741,05 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаГлузд О.В. - представник; від відповідача не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Пет Пласт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон і Ко» заборгованості за договором поставки №10/10-12 від 10.10.2012 у розмірі 211824,00 грн., штрафу у розмірі 44483,05 грн., 3% річних у розмірі 4325,02 грн. та індексу інфляції у розмірі 95108,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №10/10-12 від 10.10.2012 в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем. Крім цього, позивач просить суд покласти на відповідача судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/18952/15 та призначено розгляд справи на 12.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 23.09.2015 .

Представник позивача в судове засідання, призначене на 23.09.2015, з'явився, позов підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідачем вимог ухвали суду не виконано, відзив на позов не подано. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103035233800.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліон і Ко» (далі - покупець, відповідач) та Приватним підприємством «Пет Пласт» (далі - постачальник, позивач) було укладено договір № 10/10-12 (далі - договір) за умовами якого, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію в строк та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1), найменування продукції вказується у видаткових накладних до кожної партії товару, які підписуються обома сторонами і є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2), документи на партію продукції, які постачальник повинен передати покупцеві: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, протокол погодження цін (п.1.3), постачальник поставляє покупцеві продукцію протягом трьох робочих днів після одержання заявки покупця (п.5.1), датою поставки партії продукції вважається дата зазначена в видатковій накладній, яка підписана обома сторонами (п.5.2), ціна продукції, розраховується в національній валюті України і вказується в накладній до кожної партії, яка підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною даного договору (п.6.1), покупець оплачує продукцію, що поставляється постачальником за ціною, зазначеною в накладній, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки (п.6.2), у разі несвоєчасної сплати за поставлену продукцію покупець сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки, лише після 45 календарних днів з дати поставки продукції (п.7.2).

Відповідно до видаткової накладної №319 від 29.09.2014 позивачем було поставлено, а представником відповідача згідно довіреності №29 від 26.09.2014 було отримано товар на суму 213624,00грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №314 від 29.09.2014 на суму 213624,00грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач оплатив поставлений позивачем товар частково, на суму 1800,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який підписано між сторонами за період з 01.01.2012 - 02.09.2015, заборгованість відповідача перед позивачем склала 211824,00 грн.

13.03.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.13/03-15, в якій просив відповідача оплатити заборгованість за поставлений товар, однак відповідач на претензію позивача не відреагував, суму заборгованості не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи п.6.2 укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що строк оплати товару, який був отриманий відповідачем у позивача настав.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 211824,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 44483,05 грн., 3% річних у розмірі 4325,02 грн. та витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 95108,98 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 7.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несвоєчасної сплати за поставлену продукцію покупець сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки, лише після 45 календарних днів з дати поставки продукції. При цьому у названому пункті договору сторони конкретно не визначили за станом на який саме період при обчисленні неустойки застосовується подвійна облікова ставка НБУ.

Тобто сторонами фактично базу нарахування неустойки не визначено, що є підставою для відмови в задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем на підставі договору товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором поставки №10/10-12 від 10.10.2012 у розмірі 211824,00 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 95108,98 грн. та 3% річних у розмірі 4325,02 грн.

Щодо вимог Приватного підприємства «Пет Пласт» про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 1200,00 грн. господарський суд зазначає таке.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 встановлено, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Позивачем в обґрунтування своїх вимог надано договір про надання юридичної допомоги №578 від 28.10.2014, який укладено з Громадським об'єднанням адвокатів м. Києва «Правознавець» в особі адвоката Гриньковського Сергія Петровича, надано копію його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507/10 від 29.09.1994, акт №4 наданих послуг від 20.07.2015, платіжне доручення позивача №1510 від 20.07.2015.

Проте, слід зазначити, у жодному з судових засідань Гриньковський Сергій Петрович присутнім не був, інтереси Приватного підприємства «Пет Пласт» не представляв, доказів вчинення останнім дій, направлених на підготування правової позиції заявника протягом всього часу розгляду спору, матеріали справи не містять. До того ж судом прийнято до уваги, що позовну заяву було підписано керівником позивача, у судових засіданнях Приватне підприємство «Пет Пласт» представляв представник підприємства за довіреністю Глузд О.В. Тобто, у суду відсутні підстави вважати, що Гриньковський Сергій Петрович дійсно надавав адвокатські послуги позивачу в межах провадження по справі №910/18952/15, і вартість таких послуг має бути відшкодована позивачу за рахунок відповідача за результатами розгляду спору.

За таких обставин, вимоги Приватного підприємства «Пет Пласт» про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 1200,00 грн. задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем згідно платіжного доручення №1509 від 20.07.2015 при зверненні до суду з розглядуваним позовом було невірно визначено та сплачено суму судового збору, суд зазначає, що судовий збір в сумі 1878,34 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон і Ко» (02217, м. Київ, вул. Драйзера, будинок 8, ідентифікаційний код 36347075) на користь Приватного підприємства «Пет Пласт» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27, квартира 91, ідентифікаційний код 35618431) заборгованість у розмірі 211824 (двісті одинадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 95108 (дев'яносто п'ять тисяч сто вісім) грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 4325 (чотири тисячі триста двадцять п'ять) грн. 02 коп. та 6225 (шість тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 16 коп. судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Пет Пласт» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, будинок 27, квартира 91, ідентифікаційний код 35618431) в дохід Державного бюджету України 1878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) грн. 34 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.2015

Суддя Ю.М.Смирнова