Рішення

від 23.09.2015 по справі 910/14916/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/14916/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алірас»

до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

за участю Прокуратури Дарницького району міста Києва

та за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Централізованої бібліотечної системи Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

про зобов'язання звільнити незаконно зайняте приміщення (№ 214 у будинку № 9 по вул. Вересневій, у м. Києві).

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Вербич С.К. (представник за довіреністю), Чепков А.А. (директор);

від відповідача - Напханюк І.Ю. (представник за довіреністю);

від прокуратури - Такташов О.Я. (посвідчення);

від третьої особи - Головата О.В. (директор).

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алірас» (далі - Позивач) до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Відповідач) про зобов'язання звільнити незаконно зайняте приміщення (№ 214 у будинку № 9 по вул. Вересневій, у м. Києві) у зв'язку з порушенням Відповідачем права власності Позивача на вказане приміщення. У справі приймають участь Прокуратура Дарницького району міста Києва та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Централізована бібліотечна система Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідач проти позову заперечив, що право власності Позивача на спірне приміщення він не порушив, натомість вказав на розташування у приміщенні бібліотеки.

Третя особа проти позову також заперечила, вказавши що її підрозділ займає спірне приміщення на законних підставах, на підтвердження чого надана суду письмові докази.

Представник прокуратури підтримав позицію Відповідача і Третьої особи.

Клопотання прокуратури про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Київської міської ради судом було розглянуто та відхилено, оскільки прокуратурою всупереч ст. 27 ГПК України не обгрунтвоано перед судом, яким чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки Київської міської ради щодо однієї з сторін спору, та щодо якої саме, тоді як лише такі обставини (вплив на права або обов'язки третьої особи щодо однієї зі сторін) можуть бути підставою для залучення третьої особи у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокуратури, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як убачається з наданого Позивачем витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31939804, за Позивачем зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 214, група приміщень з № 1 по № 17, в літ. А, за адресою: м. Київ, вул. Вереснева, 9, загальною площею 372,9 кв.м.

Наявність запису у Державному реєстрі щодо реєстрації за Позивачем права власності на спірне приміщення, та отже, право власності Позивача на спірне приміщення, у межах даного спору не спростовано.

Позивач убачає порушення його права власності в тому, що у належному йому приміщенні розташована бібліотека, яка не має укладеного з Позивачем договору на користування його власністю та не має інших законних підстав займати власність Позивача, при цьому Відповідач відмовив Позивачу у звільненні належного йому на праві власності приміщення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання звільнити спірне приміщення, яке є власністю Позивача, примусово.

Однак до доводів Позивача щодо порушення Відповідачем його права власності на спірне приміщення суд ставиться критично, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже у даному випадку заявляючи позов про зобов'язання Відповідача звільнити спірне приміщення, Позивач заявив позов про усунення перешкод у здійсненні його права власності, у частині усунення перешкод у користуванні ним своїм майном, шляхом зобов'язання Відповідача звільнити належне Позивачу на праві власності приміщення.

Разом із цим у матеріалах справи відсутні докази, що Відповідач або його відділ, підрозділ тощо займають спірне приміщення. Таких доказів не було надано і самим Позивачем.

При цьому суд констатує, що не є порушенням права особи відмова іншої особи вчинити дії, які вона або не може вчинити або вони не є обов'язковими для неї в силу закону або договору, тому не є порушенням права власності Позивача відмова Відповідача (на листи Позивача) звільнити спірне приміщення, оскільки Відповідач або його відділ, підрозділ тощо це спірне приміщення не займають, і Позивачем не доведено суду протилежного.

Позивачем не доведено перед судом належними засобами доказування порушення Відповідачем або оспорювання ним прав і охоронюваних законом інтересів Позивача на володіння, користування та розпоряджання спірним приміщенням, тобто не доведено порушення Відповідачем права власності Позивача на спірне приміщення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог із наведених Позивачем обґрунтувань.

При розгляді справи судом враховано, що у спірному приміщенні розташована Центральна районна бібліотека для дітей імені Зої Космодем’янської, яка є відділом Комунальної організації Централізованої бібліотечної системи Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи 26125803). Рішенням КМР від 22.05.2013 № 315/9408 було передано до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, та інші установи і заклади культури, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва, у тому числі і Централізовану бібліотечну систему Дарницького району м. Києва у складі якої є центральна бібліотека ім. 3ої Космодем’янської для дітей.

Відповідно до свого Положення Централізована бібліотечна система є юридичною особою, належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, є підзвітною Департаменту культури виконавчого органу КМР та входить в систему установ Міністерства культури України.

З наданих суду даних архівного відділу рішенням Дарницької РР народних депутатів від 02.12.1983 № 1147 «Про введення в експлуатацію 2-ої черги жилого будинку з дитячою бібліотекою» було затверджено акти прийомних комісій про прийняття в експлуатацію у листопаді 1983 року жилого будинку з дитячою бібліотекою. Також з актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єктом від 30.11.1983 за № 5/216, № 4/215 вбачається, що будинок по вул. Вереснева, 9 був введений в експлуатацію разом із вбудованою бібліотекою, площа якої складає 362 кв.м.

Розпорядженням Дарницької РДА м. Києва від 29.10.2007 № 1122 «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади Дарницького у м. Києві району відомчого житлового будинку ДП «Будінвестсервіс» фірми «Київінвест» було прийнято житловий будинок по вул. Вереснева, 9, а рішенням сесії Дарницької РР від 19.12.2007 було надано попередню згоду на прийняття до комунальної власності, зокрема, будинок по вул. Вереснева, 9.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» бібліотекою є інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Регулювання суспільних відносин, пов'язаних із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей здійснюється відповідно до Закону України «Про культуру».

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про культуру» закладом культури є юридична особа, основною діяльністю якої є діяльність у сфері культури, або структурний підрозділ юридичної особи, функції якого полягають у провадженні діяльності у сфері культури.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про культуру» забороняється виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв, архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, позашкільних закладів естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення.

Також, відповідно до ст. 27 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» забороняється переміщення бібліотек без надання рівноцінного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на Позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.