Рішення

від 28.09.2015 по справі 912/777/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 рокуСправа № 912/777/15-г Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: Вавренюк Л.С. - головуючий суддя, суддів Колодій С.Б. та Поліщук Г.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні у справі № 912/777/15

за позовом: прокурора Долинського району Кіровоградської області в інтересах держави, м. Долинська, Кіровоградської області

до відповідача 1: Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м. Долинська, Кіровоградської області

до відповідача 2: фермерського господарства "Катеринівське", с. Катеринівка, Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Богданівської сільської ради, с. Марфівка, Кіровоградської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов'язання звільнити земельну ділянку.

Представники :

від прокуратури - ОСОБА_1, посвідчення № 033352 видане 13.05.15 р.;

від відповідача 1 - ОСОБА_2, довіреність № 01-12/09/1 від 01.08.14 р.;

від відповідача 2 - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 10.11.14 р.;

від 3-ї особи - участі не брали.

Прокурор Долинського району Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до господарського суду з позовом до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Долинська РДА або відповідач 1) та фермерського господарства "Катеринівське" (далі - ФГ "Катеринівське" або відповідач 2) про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації № 384-р від 02.12.14 р. "Про надання згоди на передачу земельної ділянки в оренду ФГ "Катеринівське" загальною площею 5,69 га ріллі" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Долинського району, Кіровоградської області; зобов'язати відповідача, ФГ "Катеринівське", звільнити земельну ділянку загальною площею 5,69 га ріллі вартістю 121 466,36 грн., розташовану на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, яка надана йому в оренду розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації № 384-р від 02.12.14 р.

Обґрунтовуючи поданий до суду позов прокурор, посилаючись на ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, ч. 1, п. 1. ч. 2 ст. 11, ст.ст. 203, 204, 648, ч. 1, ст. 1212 Цивільного кодексу України, ч. ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних часток (паїв)", ст. ст. 20, 25 Закону України "Про Землеустрій", п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" № 122 від 04.02.04 р., стверджує, що головою РДА 02.12.14 р. прийнято розпорядження № 384-р "Про надання згоди на передачу земельної ділянки в оренду ФГ "Катеринівське" загальною площею 5,69 га ріллі" з порушенням чинного законодавства, що є підставою для визнання його незаконним та його скасування; оскільки правовідносини відповідачів виникли безпосередньо на підставі незаконного розпорядчого акту органу державної влади, такий договір на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України має бути визнаний господарським судом недійсним, про що прокурором подану відповідну заяву про вихід за межі позовних вимог. Оскільки земельна ділянка використовується відповідачем безпідставно, зазначена земельна ділянка підлягає звільненню, про що прокурором заявлено також відповідну вимогу (а.с. 114-115, 126-128 том 1).

Долинська районна державна адміністрація (відповідач 1 у справі) у наданому до суду 23.03.15 р. відзиві № 01-29/57/2 просить відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві (а.с. 21-22 том 1).

ФГ "Катеринівське" (відповідач 2 у справі) у наданому до суду 27.03.15 р. відзиві та доповненнях до відзиву від 14.09.15 р. просить відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві (а.с. 30-31 том 1, а.с. 149-150 том 2).

Богданівська сільська рада, залучена ухвалою суду про порушення провадження у справі від 03.03.15 р. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 (Долинської РДА), в наданому до суду відзиві зазначає, що Долинська районна державна адміністрація передала в оренду не витребуваний земельний пай у відповідності до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"; відповідно до вимог законодавства, схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організація території колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області є, як передбачено ст. 25 Закону України "Про землеустрій", розробленою документацією із землеустрою; відповідно до вимог законодавства, дана схема була затверджена Долинською РДА (а.с. 23-25 том 1).

Дослідивши матеріали даної справи, надані сторонами доказами, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до державного акта серії КР № 000011 на право колективної власності на землю, виданого 22.11.95 р., колективному сільськогосподарському підприємству ім. Щорса (далі - КСП ім. Щорса), яке знаходиться на території Богданівської сільської ради, передано у колективну власність 5945,1 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 133-138 том 1, 84-85 том 2).

Розпорядженням Долинської РДА за № 624 від 25.11.96 р. "Про затвердження розмірів та вартості земельної ділянки (паю) по КСП ім. Щорса, "Нива", "Маяк", ім. Калініна, "Світанок" затверджено розмір земельного паю - 6,57 га, а також вартість земельної частки - 24,072 тис. грн. (а.с. 51, 52- зворотній бік том 2).

Розпорядженням голови Долинської РДА від 08.05.01 р. № 242-р погоджено схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в кількості 844 ділянки по КСП ім. Щорса на території Богданівської сільської ради (а.с. 48, 132 том 1).

12.07.01 р. Богданівська сільська рада прийняла рішення № 69, відповідно до змісту якого передано в приватну власність земельну частку (пай) за рахунок земель колективної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам, власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) жителям Богданівської сільської ради.

Таким чином, основну частину земельних часток (паїв) в кількості 546 виділено в натурі та передано у приватну власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі - Рішення № 69, а.с. 53-65 том 2).

За доводами представника Долинської РДА, після Рішення № 69, по мірі надходжень заяв від громадян, які мали право на земельну частку (пай) відповідно до виданого сертифіката, розподілялись земельні ділянки, що залишилися нерозподіленими (невитребуваними).

Документом, що посвідчує право на таку земельну ділянку, є сертифікат на право на земельну частку (пай); на думку відповідача 1 у справі, закріплення земельної ділянки за відповідним сертифікатом є формальним.

Господарським судом також встановлено наступні обставини.

Відповідно до державного акту на право колективної власності та переліку громадян, які отримали земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до схеми поділу земель колективної власності КСП ім. Щорса Долинського району Кіровоградської області станом на 2001 рік, ОСОБА_4 отримала земельну ділянку за № 135 загальною площею 6,38 га (а.с. 66-69, 70-88 том 1).

Згідно Рішення № 69 земельну ділянку № 135 загальною площею 6,382 га передано у приватну власність ОСОБА_5 (а.с. 199 том 1).

Відповідно до списку видачі державних актів на право власності на землю членам КСП ім. Щорса під номером 406 значиться ОСОБА_4, як така, що 12.07.01 р. отримала державний акт на землю серії ІУ-КР № 029430 кадастровий № 3521980700:02:000:0135 (а.с. 9, 94 том 2).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВСА № 467509, зареєстрованому 15.03.05 р. в реєстрі за № 483, вказану земельну ділянку успадкувала ОСОБА_6, яка 18.06.06 р. отримала державний акт на право власності на землю серії КР № 110788 (а.с. 93, 95 том 2).

Однак, разом з цим, господарським судом в ході вирішення спору встановлено, що 01.12.14 р. головою ФГ "Катеринівське" подано заяву до Долинської РДА про надання в оренду строком на один рік до виявлення спадкоємців земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради та за сертифікатом КР 0152638 належить померлій ОСОБА_4 - земельна ділянка № 331, площа - 5,69 га (а.с. 14, 154 том 1).

На підставі вказаної вище заяви ФГ "Катеринівське" 02.12.14 р. головою Долинської РДА прийнято розпорядження № 384-р "Про надання згоди на передачу земельної ділянки в оренду ФГ "Катеринівське" загальною площею 5,69 га ріллі (далі - Розпорядження № 384-р. або спірне розпорядження, а.с. 10 том 1).

Відповідно до змісту Розпорядження № 384-р вбачається, що спірним розпорядженням надано згоду на передачу ФГ "Катеринівське" земельної ділянки відповідно до сертифікату серії КР № 0152638 за схемою КСП ім. Щорса № 331 загальною площею 5,6900 га ріллі в оренду строком на 11 місяців для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

При цьому, пунктом 2 Розпорядження № 384-р також визначено, що голові ФГ "Катеринівське" укласти договір оренди на земельну ділянку № 331 загальною площею 5,6900 га ріллі строком на 11 місяців до моменту оформлення права власності спадкоємцями (а.с. 10 том 1).

З метою виконання спірного розпорядження, 04.12.14 р. на підставі Розпорядження № 384-р між Долинською РДА (далі - Орендодавець) та ФГ "Катеринівське" (далі - Орендар) укладено договір оренди землі № 161/2014, за умовами якого (п. 1 Договору) Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради, Долинського району, Кіровоградської області (а.с.11-13 том 1).

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 5,6900 га ріллі.

Відповідно до п. 8 Договору, ОСОБА_7 укладено на 11 місяців. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Пунктами 15, 16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.

В п. 14 Договору зазначено, що ОСОБА_7 набирає чинності після підписання сторонами; невід'ємними частинами Договору є:

- план або схема земельної ділянки;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання - передачі об'єкта оренди;

- технічна документація земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів.

ОСОБА_7 підписаний та скріплений печатками сторін.

За наданими представником третьої особи відомостями та відповідними доказами, ОСОБА_7 зареєстровано в журналі реєстрації договорів оренди землі, в тому числі невитребуваних земельних паїв Богданівської сільської ради (а.с. 27-28 том 1).

Додатком до Договору є розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (а.с.13 том 1).

Також сторонами Договору було підписано акт про передачу та прийом земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка надається в оренду (а.с. 13 том 1 - зворотній бік).

Зі змісту Розпорядження № 384-р вбачається, що підставою його прийняття є чинне законодавство, а саме: ст.ст. 17, 19, 22 Земельного кодексу України, Закон України "Про оренду землі", ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а також Постанова КМУ від 04.02.04 р. за № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)".

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до ст. 12 Постанови кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" № 122 від 04.02.04 р. Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Отже, зі змісту наведеного вище Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" вбачається, що ним обумовлена можливість надання в оренду земельних ділянок, а також повноваження відповідних органів для прийняття відповідних рішень щодо оренди тих земельних ділянок, власники або спадкоємці паїв саме яких не взяли участь у відповідному розподілі.

А отже, на підставі положень діючого на час прийняття спірного розпорядження законодавства, передави в оренду вказані вище земельні ділянки Долинська РДА мала лише ті, виключно право на земельну частку (пай) яких посвідчено власнику відповідними сертифікатами.

Однак, Долинською РДА даної норми чинного законодавства не було дотримано, оскільки за спірним розпорядженням в оренду відповідачу 2 надано відповідачем 1 земельну ділянку того власника сертифікату, право на пай за яким йому вже не належало, оскільки оформлено право приватної власності, що підтверджено відповідним державним актом на право власності на землю.

Таким чином, Долинська РДА не мала право передавати відповідачу 2 земельну ділянку, яка не має статусу нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки, а навпаки є розподіленою та витребуваною, а отже така, що набута у приватну власність бувшим власником відповідного сертифікату.

Дана обставина підтверджується, як поясненнями самого представника Долинської РДА, а також належними у справі доказами, а саме: копією наданого відповідачем 1 у справі розпорядження голови Долинської РДА № 186 від 15.07.15 р., прийнятого під час розгляду даної справи господарським судом, зі змісту якого вбачається, що таким розпорядженням вносяться зміни до пункту 1 Розпорядження № 384-р, в частині зміни номеру та серії сертифікату (а.с. 83 том 2).

Однак, господарський суд звертає увагу на безпідставність та незаконність зазначеного розпорядження (№186 від 15.07.15 р.), оскільки, по-перше, таке розпорядження взагалі не містить будь якого посилання на норми чинного законодавства у відповідності до яких прийнято зазначене розпорядження.

По-друге, господарський суд враховує, що Розпорядження № 384-р є ненормативним правовим актом державного органу - актом одноразового застосування, а тому вичерпує свою дію фактом його виконання.

Про вичерпання дії спірного розпорядження свідчить, зокрема, факт укладення відповідачами у справі на його підставі договору оренди землі № 161/2014 від 04.12.14 р.

Зазначена вище правова позиція вбачається з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі N 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частини першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в якому Конституційний Суд України встановлено, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, встановила, що оскаржуване розпорядження N 1323 не може бути скасованим чи зміненим органом місцевого самоврядування після свого виконання.

А отже, з огляду на викладене вище, господарський суд в силу положень ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України не приймає даний доказ в якості належного, в розумінні ст. 33 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законом України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Оскільки спірне розпорядження не відповідає ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", тому є незаконним та відповідно в силу вимог ст. 21 ЦК України має бути скасовано судом.

При цьому, господарський суд вважає слушними доводи прокурора щодо обгрунтуваності порушення спірним розпорядженням прав держави, викладені останнім у відповідних поясненнях (а.с. 31-33 том 2).

Також зі змісту спірного розпорядження вбачається, що земельна ділянка районною державною адміністрацією передається ФГ "Катеринівське", зокрема, з урахуванням Закону України "Про оренду землі" та у відповідності до положень ст. ст. 17, 19, 22 Земельного кодексу України.

Статтею 79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 20, ст. 30 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на час підписання оспорюваного розпорядження та договору), землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі надання земельних ділянок; види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом; погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Отже, для визначення в натурі та встановлення меж спірної ділянки за Договором необхідним було виготовлення землевпорядної документації з огляду на вимоги ст. 79 Земельного кодексу України та ст.ст. 20, 30 Закону України "Про землеустрій".

Однак, відповідно до пояснень Долинської РДА, межі земельної ділянки, яка передавалась ФГ "Катеринівське" на підставі спірного розпорядження та укладеного на його підставі відповідного договору оренди землі не визначались, межові знаки не виставлялись.

Господарським судом встановлено, що прийняттю Долинською РДА - відповідачем 1 спірного розпорядження не передувало визначення меж в натурі земельної ділянки, що передавалась в оренду ФГ "Катеринівське", проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки не виготовлявся.

У разі прийняття розпорядження без складання проекту землеустрою, без встановлення меж земельних ділянок в натурі, об'єкти оренди є невизначеними і неможливо встановити їх площу, межі і місце розташування на місцевості.

Факт відсутності межових знаків на вказаній земельній ділянці, що фактично передана ФГ "Катеринівське" підтверджено також і доводами Орендаря за Договором - відповідачем 2 у справі, що викладені ним у відзиві (а.с. 30-31 том 1).

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею ст. 648 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 203, 204 Цивільного Кодексу України зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського Кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку про те, що під час укладення Договору № 161/2014 від 04.12.14 р. сторонами порушено вимоги діючого законодавства, оскільки ОСОБА_7 укладено на підставі незаконного розпорядження, що в свою чергу є підставою для визнання такого договору недійсним.

Оскільки правовідносини відповідачів виникли безпосередньо на підставі незаконного розпорядчого акта органу державної влади, про що сторонами був укладений відповідний договір, тому має бути визнаний недійсним і такий договір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання зацікавленої особи.

При цьому, господарським судом враховується наступні роз'яснення вищої інстанції.

Так, у п. 2.29. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що укладений між відповідачами ОСОБА_7 має бути визнаний недійсним на майбутнє.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Встановлені господарським судом обставини, а також наведені вище правові висновки вказують на те, що відповідачем 2 - ФГ "Катеринівське" земельна ділянка набута та використовується безпідставно, а тому має бути останнім звільнена, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вище викладене позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача - ФГ "Катеринівське" в своїх доповненнях до відзиву на зміст абзацу першого розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" господарський суд вважає безпідставним з огляду на те, що дана правова норма стосується виключно громадян - власників сертифікатів на право на земельну часту (пай) та виключно їх права на укладення договорів оренди земельної частки (паю) до виділення земельної ділянки в натурі.

Що ж стосується прав органів державної влади щодо передачи в оренду земельної частки (паю), норми Закону України "Про оренду землі" таких положень не містять, як не містить таких положень і Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земель них ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки наведені закони визначають повноваження відповідних органів щодо передачі в оренду саме земельних ділянок, що в першу чергу обумовлює визначення їх меж.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідачів у справі.

На підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.09.15 р. оголошувалась перерва до 28.09.15 р.

Керуючись ст.ст. 49, 77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації № 384-р від 02.12.14 р. "Про надання згоди на передачу земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Катеринівське" загальною площею 5,69 га ріллі" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Долинського району, Кіровоградської області.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі № 161/2014 від 04.12.14 р., укладений між Долинською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Катеринівське".

Зобов'язати фермерське господарство "Катеринівське", звільнити земельну ділянку загальною площею 5,69 га ріллі вартістю 121 466,36 грн., розташовану на території Богданівської сільської ради Долинського району, Кіровоградської області, яка надана йому в оренду розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації № 384-р від 02.12.14 р.

Стягнути з Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Леніна, 28, код 04055216, банківські рахунки невідомі) до Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) судовий з бір в сумі 1 827,00 грн.

Стягнути з фермерського господарства "Катеринівське" (28543, Кіровоградська область, Долинський район, с. Катеринівка, код 32722227, банківські рахунки невідомі) до Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити третій особі (Богданівська сільська рада) за адресою: Кіровоградська область, Долинський район, с. Марфівка.

Повне рішення складено 05.10.15 року.

Головуючий суддя Л.С. Вавренюк

Cуддя С.Б. Колодій

Суддя Г.Б. Поліщук