ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2015 рокуСправа № 912/3459/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3459/15
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Юніверс", м. Малин, Житомирська область
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком", м. Кіровоград
про стягнення 204 543,03 грн
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, керівник;
від відповідача - ОСОБА_2, керівник.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Юніверс" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком" заборгованості за поставлений товар в сумі 204 543,03 грн, з яких: 177 700,00 грн основного боргу, 2 336,88 грн - 20% річних, 6 806,15 грн пені та 17 700,00 грн. штрафу, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №16/07 від 16.07.2015 з оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою господарського суду від 09.09.2015 подану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3459/15; розгляд справи в судовому засіданні призначено на 29.09.2015.
В судовому засіданні 29.09.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.
Позивач в судовому засіданні 29.09.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріоком" надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач вказав, що станом на 24.09.2015 має заборгованість перед позивачем в сумі 177 550,00 грн та повідомив, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань за договором і просить відстрочити погашення заборгованості до 01.12.2015.
Позивач заперечив проти відстрочки виконання рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
16.07.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Юніверс" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ріоком" (далі-Покупець) укладено договір поставки № 16/07 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується у встановлений договором строк поставити та передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору) (а.с. 8-11).
Згідно з пунктом 2.1. Постачальник здійснює поставку товару на склад Покупця за адресою, вказаною та затвердженою даним Договором, а саме: 25014, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 213-А. Умови поставки товару також включають в себе завантаження, доставка за вказаною адресою.
Відповідно до п.п. 2.7.-2.9. Договору Покупець зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до запланованої дати поставки направити Постачальнику Заявку по факсу на номер або на електронну адресу, що вкаже Постачальник; на підставі Заявки Постачальником виписується видаткова накладна на конкретну партію товару, в якій зазначається, зокрема, найменування товару, його асортимент, кількість, вартість, ціна товару; Постачальник зобов'язаний здійснити поставку протягом 7 календарних днів з дати отримання належним чином оформленої Заявки від Покупця.
Ціна товару зазначається у видатковій накладній на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 4.3. Договору).
Відповідно до пункту 4.5. Покупець сплачує Постачальнику ціну товару за відповідною видатковою накладною протягом 20% від повної вартості товару по факту поставки товару. Остаточний розрахунок на протязі 2 банківських днів з дати поставки товару на адресу Покупця, вказаної в п. 2.1. даного Договору.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 (п. 13.1. Договору).
Названі вище та інші умови Договору узгоджені між сторонами шляхом підписання тексту Договору уповноваженими особами та скріплення печатками підприємств.
Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 264 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві визначений договором товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. ст. 662, 663, 689, 692)
Частиною другою ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору та на підставі Заявки № 20/07-15 від 16.07.2015 позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 225 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 7 від 24.07.2015 (а.с. 12, 14).
Вказана видаткова накладна підписана та скріплена печатками сторін, що свідчить про те, що позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 225 000,00 грн, який, в свою чергу, був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та претензій.
Позивачем повідомлено, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату товару на суму 47 300,00 грн, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями (а.с. 14-22).
Отже, відповідач, отримавши від позивача товар, не виконав умови Договору та не здійснив повну його оплату, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Юніверс" у розмірі 177 700,00 грн (225 000,00 грн - 47 300,00 грн).
Відповідач наявність заборгованості за ОСОБА_3 не заперечив, однак повідомив, що ТОВ "Ріоком" провів на користь ТОВ "Юнайтед Юніверс" розрахунки на загальну суму 47 450,00 грн., що підтверджується наступними платіжним дорученнями: № 107 від 21.07.2015 на суму 44 400,00 грн, № 115 від 24.07.2015 на суму 100,00 грн, № 121 від 27.07.2015 на суму 100,00 грн, № 134 від 03.08.2015 на суму 150,00 грн, № 141 від 06.08.2015 на суму 50,00 грн, № 152 від 07.08.2015 на суму 300,00 грн., № 159 від 10.08.2015 на суму 2 200,00 грн, № 193 від 21.08.2015 на суму 100,00 грн та № 205 від 25.08.2015 на суму 50,00 грн (а.с. 30-38).
Таким чином, заборгованість відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Юніверс" становить 177 550,00 грн (225 000,00 грн - 47 450,00 грн).
Позивач підтвердив вказану суму заборгованості, але заяву про зменшення розміру позовних вимог суду не подав.
Відповідач доказів сплати та доказів сплати вказаної суми під час розгляду справи до господарського суду не надав.
Враховуючи наведені норми та підтвердження матеріалами справи отримання відповідачем ОСОБА_3 на загальну суму 225 000,00 грн і виникнення обов'язку з його оплати та відсутність доказів повної оплати вартості ОСОБА_3, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Юніверс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком" основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, однак, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, підлягають частковому задоволенню на суму 177 550,00 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині стягнення основного боргу господарський суд відмовляє.
Разом з цим, порушення зобов'язання є підставою для застосування до сторони, якою таке зобов'язання порушено, відповідальності, встановленої договором або законом.
Так, ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 1-2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Сторонами в пункті 8.1.2. Договору передбачено, що за порушення зобов'язань з оплати товару Покупець без попередньої письмової вимоги Постачальника сплачує, зокрема, на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла у період, за який сплачується пеня за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати та штраф у розмірі 10% від суми боргу - якщо заборгованість триває 15 календарних днів і більше.
На підставі викладеного позивач згідно наданого розрахунку просить стягнути пеню та штраф, які нараховує за період прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару.
Нарахування пені за загальний період з 11.08.2015 по 03.09.2015 та нарахування штрафу в розмірі 10% від суми боргу відповідає умовам п. 8.1.2. Договору, вимогам законодавства і матеріалам справи, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Однак, при розрахунку пені позивачем не враховано проплати здійснені відповідачем 21.08.2015 та 25.08.2015, згідно платіжних доручень № 193 від 21.08.2015 на суму 100,00 грн та № 205 від 25.08.2015 на суму 50,00 грн.
Враховуючи викладене, та в межах періоду розрахунку позивача, господарський суд наводить наступний розрахунок пені:
на суму боргу 177 700,00 грн за період прострочення з 11 по 20.08.2015 пеня в розмірі 2 921,06 грн;
на суму боргу 177 600,00 грн за період прострочення з 21 по 24.08.2014 пеня в розмірі 1 167,78 грн;
на суму боргу 177 550,00 грн за період прострочення з 25.08.2015 по 03.09.2015 пеня в розмірі 2 714,33 грн.,
а всього пеня в розмірі 6 803,17 грн.
Крім того, за розрахунком здійсненим господарським судом розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача становить 17 755,00 грн (10% від суми боргу 177 550,00 грн).
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення пені та штрафу підлягають частковому задоволенню в межах заявленого періоду на суму 6 803,17 грн. пені та 17 755,00 грн. штрафу. У задоволенні позовних вимог в іншій частині стягнення пені та штрафу господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
При цьому, одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Позивач також просить стягнути з відповідача 20% річних від простроченої суми в розмірі 2 336, 88 грн. за період з 11.08.2015 по 03.09.2015.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
Сторонами пунктом 8.1.2. Договору передбачено, що за порушення зобов'язань з оплати товару Покупець без попередньої письмової вимоги Постачальника сплачує на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати.
Враховуючи проплати, здійснені відповідачем та в межах періоду розрахунку позивача, господарський суд, здійснивши перерахунок, наводить наступний розрахунок 20% річних:
на суму боргу 177 700,00 грн за період прострочення з 11 по 20.08.2015 20% річних в розмірі 973,70 грн;
на суму боргу 177 600,00 грн за період прострочення з 21 по 24.08.2014 20% річних розмірі 389,26 грн;
на суму боргу 177 550,00 грн за період прострочення з 25.08.2015 по 03.09.2015 20% річних в розмірі 972,88 грн.,
а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 20% річних підлягає частковому задоволенню на суму 2 335,84 грн в межах заявленого періоду.
Підстави для стягнення 20% річних в іншій частині відсутні у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Юніверс" підлягає частковому задоволенню в сумі 177 550,00 основного боргу, 6 803,17 грн. пені, 2 335,84 грн - 20% річних та 17 755,00 грн штрафу. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє.
Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, яке викладене у відзиві на позовну заяву господарський суд зазначає наступне.
Згідно п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно із п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п.7.2. вищезазначеної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
В порушення викладеного, товариством з обмеженою відповідальністю "Ріоком" не подано жодних доказів, які б могли свідчити про складне фінансове становище підприємства або про інші виняткові обставини, необхідні для відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду по справі № 912/3459/15.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 87, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком" (25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 36-В, ідентифікаційний код 39422673) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Юніверс" (11600, Житомирська область, м. Малин, вул. Чорновола, 40/112, ідентифікаційний код 39711033) 177 550,00 грн основного боргу, 2 335,84 грн - 20% річних, 6 803,17 грн пені та 17 755,00 грн. штрафу, а також 3 066,66 грн судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Ріоком" про відстрочку виконання рішення суду по справі № 912/3459/15 відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 05.10.2015.
Суддя В.В.Тимошевська
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2015 |
Оприлюднено | 08.10.2015 |
Номер документу | 51869703 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Тимошевська В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні