Постанова

від 01.10.2015 по справі 2/54-09-2352

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2015 р.Справа № 2/54-09-2352 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Головея В.М., Ліпчанської Н.В.

При секретарі судового засідання : Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю № 22/15 від 21.09.2015р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його

та проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.06.2015р.

по справі № 2/54-09-2352

за заявою Державного підприємства В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 17.07.2009р. у справі № 2/54-09-2352

за позовом Державного підприємства В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ»

до Державного підприємства В«Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхівВ»

про стягнення 2 072 831,53 грн.

Відповідно до ст.ст.4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2009р. позов Державного підприємства „Морський торгівельний порт ЮжнийВ» задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» на користь Державного підприємства „Морський торгівельний порт ЮжнийВ» 1 940 000, 00 грн. основного боргу, 114 654грн. розміру встановленого індексу інфляції, 18 177,53 грн. трьох процентів річних, 20 728,32 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 17.07.2009р. видано відповідний наказ.

У червні 2015 року Державне підприємство „Морський торгівельний порт ЮжнийВ» звернулось до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 17.07.2009р. у справі №2/54-09-2352 в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своєї заяви Державне підприємство „Морський торгівельний порт ЮжнийВ» послалось на те, що відносно Державного підприємства „Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхівВ» було порушено справу про банкрутство і подання виконавчого документу від 17.07.2009р. у справі №2/54-09-2352 до виконання зумовить обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2015р. (суддя Бахарєв Б.О.) відмовлено у задоволені заяви Державного підприємства „Морський торговельний порт „ЮжнийВ» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 17.07.2009р. у справі №2/54-09-2352.

Ухвала суду мотивована відсутністю доказів в обґрунтування поважності причини пропуску строку для пред'явлення наказу для виконання. А саме доводи Державного підприємства „Морський торговельний порт „ЮжнийВ» про порушення стосовно боржника ДП „Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів справи про банкрутство суд не прийняв до уваги, оскільки вважає що законодавець чітко визначив механізм проведення виконавчих дій стосовно боржників стосовно яких порушено справу про банкрутство.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Державне підприємство В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ» звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати цю ухвалу та поновити пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Одеської області від 11.03.2011р. у справі № 29/17-11-2011 до виконання.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що Державне підприємство В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ» не подавало відповідну заяву про примусове виконання рішення у справі № 2/54-09-2352, з огляду на заборону стягнення на підставі даного виконавчого документу та наявність обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Також, скаржник наполягає на тому, що станом на теперішній час ДП В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ» позбавлений свого законного права на стягнення через органи державної виконавчої служби грошових коштів за судовим рішенням № 2/54-09-2352.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинствіВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача.

Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, розглянувши заяву про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу наказу, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому законом України „Про виконавче провадження".

Згідно ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, передбаченого окрім іншого, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено право стягувача, у разі пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, на звернення із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Разом з тим, можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання безпосередньо пов'язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним попущений строк з поважних причин.

Так, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Статтею 19 Закону України „Про виконавче провадженняВ» передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 22 Закону України „Про виконавче провадженняВ» (в редакції, яка діяла на момент видання наказу від 17.07.2009р. у справі №2/54-09-2352.) наказ господарського суду від 17.07.2009р. у справі №2/54-09-2352 міг бути пред'явлений до виконання протягом трьох років, що також зазначено в наказі.

Переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання передбачено ст. 23 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , відповідно до якої строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

- пред'явленням виконавчого документа до виконання;

- частковим виконанням рішення боржником;

- наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як вказує сам заявник та підтверджується матеріалами справи, ДП «МТП «Южний» не подавало відповідну заяву про примусове виконання рішення у справі № 2/54-09-2352 в межах строку для пред'явлення наказу, у зв'язку з порушенням відносно боржника справу про банкрутство та наявністю мораторію на задоволення вимог кредиторів, але скористався свої правом іншим засобом, звернувшись до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 2 093 872, 35 грн. за рішенням господарського суду Одеської області від 07 липня 2009р. № 2/54-09-2352. Зазначене підтверджено Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 14 вересня 2011 р. у справі № 21-2/6-08-285.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тому висновок суду, що чинним законодавством встановлений певний порядок виконавчих дій відносно боржників стосовно яких порушено справу про банкрутство , а внаслідок цього відсутність поважних причин пропуску строку у зв'язку з недотриманням цього порядку - є хибними.

Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на пред'явлення наказу на виконання.

Згідно з ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однієї стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Так, відсутність поважних причин вказує на байдуже ставлення сторони до виконавчого документу, тобто суб'єктивну складову у діях стягувача, але у даному конкретному випадку відсутність байдужого ставлення підтверджується зверненням стягувача до боржника в межах справи про банкрутство про визнання грошових вимог до боржника на суму 2 093 872, 35 грн. за рішенням господарського суду Одеської області від 07 липня 2009р. № 2/54-09-2352, незважаючи на відхилення судом зазначених вимог як поточних на підставі Ухвали попереднього засідання господарського суду від 14 вересня 2011р. у справі № 21-2/6-08-285 та очікування тієї стадії банкрутства, у який поточні кредиторські вимоги мають бути задоволені. Припинення провадження у справі про банкрутство позбавило кредитора на отримання від боржника задоволення за відповідним наказом суду. Таким чином, у діях стягувача мале місце об'єктивна складова, (мораторій на задоволення вимог, справа про банкрутство боржника, очікування тієї стадії банкрутства, що надавала можливості стягнення відповідних сум).

При цьому, надаючи оцінку поважності причин пропуску заявником строку для пред'явлення судового наказу до виконання, судова колегія дійшла висновку, що відмова у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, позбавить Державне підприємство В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ» права на захист його порушених прав та законних інтересів .

За таких обставин судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані всі обставини справи, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 17.07.2009р. по справі № № 2/54-09-2352 .

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 п.2, 104 п.1 ч.1, 105, 106 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ» - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 23.06.2015р. по справі № 2/54-09-2352 - скасувати.

Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання судового наказу від 17.07.2009р. по справі № № 2/54-09-2352 за позовом Державного підприємства В«Морський торгівельний порт ЮжнийВ» до Державного підприємства В«Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхівВ» про стягнення 2 072 831,53 грн.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 05.10.2015р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя В.М. Головей

Суддя Н.В. Ліпчанська