Рішення

від 20.03.2007 по справі 8/19пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

20.03.07 р.                                                                                                          

Справа № 8/19пн                              

за позовом Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, код НОМЕР_1, м.Донецьк

до відповідача Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, код НОМЕР_2, м.Донецьк

про визнання права власності

                                                    Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3-по дов.

від відповідача: ОСОБА_4.-по дов.

В засіданні суду брали участь:         

СУТЬ СПРАВИ:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична

особаОСОБА_1, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до

відповідача, Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2,

м.Донецьк, про визнання права власності на будинок кафе з підсобними та

господарськими приміщеннями, загальною площею 476,9 кв.м., розташованого за

адресою: м.Донецьк, АДРЕСА_1, по трасі Донецьк-Старобешево у Ленінському районі

м.Донецька та зазначене літ.А-1 та Аі -1.

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на наявність у нього права власності на спірні об'єкти.

Відповідач у відзиві на позовну

заяву від ІНФОРМАЦІЯ_1р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на

відсутність у позивача правоустановчих документів на спірне майно.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Рішенням НОМЕР_3від ІНФОРМАЦІЯ_2р.

виконавчим комітетом Донецької міської ради позивачу в оренду строком на 5

років надано земельну ділянку площею 0,2962 га для розміщення павільйону-кафе з

кафе літнього типу по трасі Донецьк-Старобешево в Ленінському районі

м.Донецька.

ІНФОРМАЦІЯ_3р. між позивачем та

виконавчим комітетом Донецької міської ради був підписаний договір оренди

земельної ділянки, за умовами якого позивач прийняв в строкове платне

користування земельну ділянку, що знаходиться на території Ленінського району

м.Донецька по трасі Донецьк-Старобешеве, загальною площею 2962 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_9р. Інспекцією

державного архітектурно-будівельного контролю м.Донецька  позивачу видано дозвіл на виконання

будівельних робіт з розміщення павільйону-кафе з кафе літнього типу по трасі

Донецьк-Старобешево в Ленінському районі м.Донецька.

Згідно з висновком Головного

управління містобудування і архітектури від ІНФОРМАЦІЯ_4р.НОМЕР_4 позивач

отримав дозвіл на проведення реконструкції існуючого павільйону-кафе з кафе

літнього типу під будинок кафе з підсобними та господарськими приміщеннями,

торговим кіоском, літнім майданчиком та гостьовою автостоянкою.

Виходячи зі змісту позовної заяви,

позивач після проведення реконструкції приміщення, ІНФОРМАЦІЯ_5р. отримав

технічний паспорт на будинок кафе з підсобними та господарськими приміщеннями.

Як вказує позивач, у цьому

технічному паспорті не було встановлено порушень проектної документації при

проведенні реконструкції визначених вище об'єктів.

Таким чином, за твердженням

позивача, він набув право власності на новостворене реконструйоване майно.

Листом НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_5р.

позивач звернувся до відповідача з пропозицією реалізувати спірні об'єкти

нерухомості.

Проте, згідно з листом від ІНФОРМАЦІЯ_6р.

відповідач відмовився від придбання вказаного майна з посилання на відсутність

у позивача відповідних правоустановчих документів на це майно.

За таких обставин, в зв'язку з

невизнанням відповідачем права власності позивача на спірне майно, позивачем

заявлені вимоги про визнання права власності на будинок кафе з підсобними та

господарськими приміщеннями, загальною площею 476,9 кв.м., розташованого за

адресою: м.Донецьк, АДРЕСА_1, по трасі Донецьк-Старобешево у Ленінському районі

м.Донецька та зазначене літ.А-1 та Аі -1.

Відповідач у відзиві на позовну

заяву від ІНФОРМАЦІЯ_1р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на

відсутність у позивача відповідного свідоцтва про право власності на спірне

майно.

Виходячи з принципу повного,

всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги

позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.328 Цивільного

кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,

якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності

не встановлена судом.

Як вказувалось вище, обгрунтовуючи

вимоги про визнання права власності на спірне майно, позивач посилається на

фактичне створення ним нових об'єктів нерухомості та завершення їх будівництва,

внаслідок чого, ці об'єкти є новоствореним майном, а позивач - їх власником.

Статтею 331 Цивільного кодексу

України передбачено, що право власності на нову річ, яка створена особою,

набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право

власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення

будівництва.

При цьому, якщо договором або

законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності

виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на

нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право

власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.182 Цивільного

кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі,

обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній

реєстрації.

Державна реєстрація прав на

нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним

органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані

права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною

реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та

правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України “Про державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

За змістом ст.19 Закону України

“Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”

встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують

виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих

прав, є, зокрема, свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі),

споруду, акти прийому нерухомого майна до експлуатації.

Крім цього, порядок оформлення

права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням

про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом

Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (далі по тексту

"Положення").

Відповідно до п.1.3 Положення

державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства

бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних

одиниць.

Згідно з п.1.6 Положення

встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти

нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у

встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації,

підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

При цьому, відповідно до п.6.1

Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з

видачею свідоцтва про право власності, зокрема, юридичним особам на

новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за

наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення

земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття

об'єкта і введення його в експлуатацію.

Таким чином, з урахуванням вимог

ст.331 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами набуття права власності

на новостворене майно є наявність у особи акту введення цього майна в

експлуатацію та проведення державної реєстрації права власності на майно.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського

процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства,

згідно з яким кожна сторонами повинна довести обставини, на які вона

посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33

Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи

доказів, які б підтверджували введення в експлуатацію спірного нерухомого

майна, не надано.

Одночасно, позивачем також не

надано доказів державної реєстрації його права власності на спірні об'єкти

нерухомості.

В судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_7р.

позивачем повідомлено суд про відсутність у нього будь-яких документів про

право власності спірне майно.

Статтею 48 Закону України "Про

власність" передбачено, що саме власник може вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч

би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування

завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським

судом.

Відповідно до ст.16 Цивільного

кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути

визнання права.

За змістом ст.392 Цивільного

кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права

власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у

разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вказувалось вище, доказів

наявності у нього права власності на спірне майно позивачем до матеріалів

справи не надано.

Крім цього, за висновками суду,

згідно з доданими позивачем до матеріалів справи документами з боку відповідача

не припущено будь-яких дій, направлених на оспорювання або невизнання права

позивача на спірне майно, враховуючи, що Цивільним кодексом України передбачено

вільне волевиявлення сторін при укладанні договорів, в тому числі і

купівлі-продажу.

Таким чином, відмова відповідача

від укладання договору купівлі-продажу спірного майна не може бути прийнята

судом як доказ наявності оспорювання або невизнання відповідачем права

власності позивача на спірні об'єкти.

За таких обставин, вимоги про

визнання права власності на будинок кафе з підсобними та господарськими

приміщеннями, загальною площею 476,9 кв.м., розташованого за адресою:

м.Донецьк, АДРЕСА_1, по трасі Донецьк-Старобешево у Ленінському районі

м.Донецька та зазначене літ.А-1 та Аі -1, підлягають залишенню без задоволення

за недоведеністю.

Судові витрати підлягають

віднесенню на позивача повністю.

За таких обставин, керуючись

ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні

позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,

м.Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Донецьк

про визнання права власності на будинок кафе з підсобними та господарськими

приміщеннями, загальною площею 476,9 кв.м., розташованого за адресою:

м.Донецьк, АДРЕСА_1, по трасі Донецьк-Старобешево у Ленінському районі

м.Донецька та зазначене літ.А-1 та Аі -1.

В судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_7

р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано

ІНФОРМАЦІЯ_8 р.

              Суддя