Рішення

від 13.10.2010 по справі 20/192-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.10р. Справа № 20/192-10 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Метал-Інжинірінг",

м. Павлоград Дніпропетровська область,

до Приватного акціонерного товариства „ ЮніконВ» , м. Дніпропетровськ

про визнання договору частково недійсним

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 212 від 20.07.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №23 від 07.09.2010р.

Суть спору :

Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Метал-Інжинірінг", звернулось з позовом в якому просить визнати договір поруки № ПОР-7/02/2009 від 22 грудня 2009року, укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Метал-Інжинірінг" та Приватним акціонерним товариством „ ЮніконВ» , недійсним в частині п.8 а саме, визнати недійсним перше речення п.8 договору.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що пунктом 8 договору встановлено, що у випадку невиконання Поручителем обов'язків Боржника за договором купівлі-продажу №105-п від 12 .11.2009р. впродовж 20 (банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора, зазначеної в п.5 цього договор. Поручитель сплачує на користь кредитора пеню подвійної облікової ставки НБУ, вважають що зазначена в оспорюваному пункті відповідальність у вигляді пені не відповідає вимогам законодавства, а саме частинам 2 та 3 статті 549 ЦК України , оскільки вважають що пеня не може нараховуватись на зобов'язання ТОВ " Метал-Інжинірінг" за договором поруки , оскільки зобов'язання поручителя не є грошовим.

Відповідач у відзиві позов не визнали та в обґрунтування своїх заперечень посилаються на ті підстави, що при встановленні неустойки (штрафу, пені) в договорі поруки, вона підлягає стягненню саме з поручителя як з особи, винної в невиконанні або неналежному виконанні свого обов'язку. Жодних заборон застосовувати стягнення пені за порушення поручителем своїх обов'язків за договором поруки у нормативних актах не міститься.

В справі оголошувалась перерва з 05.10.2010р. по 06.10.2010р.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

22.12.2009р. між позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю " Метал-Інжинірінг" та Приватним акціонерним товариством „ ЮніконВ» було укладено договір поруки №ПОР-7/02/2009.

У відповідності до умов договору ТОВ " Метал-Інжинірінг" виступило поручителем перед кредитором ПАТ „ЮніконВ» за виконання ТОВ „ТСА-СТІЛ ГРУПВ» своїх обов'язків за договором купівлі -продажу № 105-п від 12.11.09р.В»

Згідно пункту 2 Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за договором в тому ж розмірі ,що і боржник.

У випадку невиконання боржником обов'язків за договором купівлі-продажу № 105-п від 12.11.09р Поручитель відповідає перед кредитором як субсидіарний боржник.

Пунктом 8 договору визначено , що у випадку невиконання Поручителем обов'язків Боржника за договором купівлі-продажу №105-п від 12 .11.2009р. впродовж 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора, зазначеної в п.5 цього договору. Поручитель сплачує на користь кредитора пеню подвійної облікової ставки НБУ, сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором.

Суд вважає , що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав :

Статтею 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом в тому числі і сплата неустойки.

За приписами ч.1. статті 199 Господарського кодексу України виконання господарський зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі , що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу».

Відповідно до ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом , іншими законами або договором.

Під час укладання Договору поруки сторони дійшли згоди про забезпечення виконання поручителем свого обов'язку саме за договором поруки у вигляді пені.

Частини 3 статті 6 Цивільного Кодексу України передбачено право сторін врегулювати відносини інакше ніж вони врегульовані актами цивільного законодавства, якщо протилежне не вказано у самих актах.

На жоден нормативний акт , який би містив пряму заборону щодо застосування стягнення пені за порушення поручителем своїх обов'язків за договором поруки , позивач не послався.

Стаття 549 Цивільного Кодексу України (частини 2 та 3 ) на які посилається відповідач лише визначає зміст штрафу та пені .

З огляду на викладене, суд вважає , що спірний договір поруки не суперечить діючому законодавству , а вимоги позивача такими що не підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

11.10..2010р.